Рішення № 134763070, 12.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19046/25

Провадження № 2/638/3161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця та до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_3 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 03.12.2016 року. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. З травня 2022 року фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені. У зв`язку із проведенням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківського регіону через повномасштабне вторгнення до України військ російської федерації, з метою збереження життя та здоров`я дітей та відсутності підтримки з боку чоловіка, 08.11.2024 року була вимушена виїхати разом із дітьми до міста Первомайськ Миколаївської області, де зараз мешкають в орендованій квартирі. Зазначає, що неодноразово зверталась до відповідача з проханням брати участь у вихованні дітей, розподілі сімейних обов`язків щодо дітей, наданні матеріальної допомоги на утримання дітей, проте починаючи з листопада 2024 року ОСОБА_2 ухиляється від відповідальності та покладеного на нього обов`язку щодо виховання та утримання своїх дітей, що ставить її у скрутне матеріальне становище, оскільки вона на даний час не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, та отримує 860 гривень соціальних виплат щомісяця, що є недостатнім для її утримання та утримання двох малолітніх дітей, інших джерел доходу не має. Зазначає, що право дружини на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років передбачено законодавством, відповідач може надавати таку допомогу, оскільки працює та має постійне джерело доходу, а отже вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково, з огляду на наступне. Зазначає, що відповідач дійсно перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем, від якого мають двох малолітніх дітей. 30.09.2025 року Шевченківським районним судом міста Харкова видано судовий наказ, яким стянуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідач ОСОБА_2 не відмовляється від утримання своїх дітей, аліменти сплачував у несудовому порядку до звернення ОСОБА_1 до суду. На даний час у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів на підставі судового наказу заборгованості не має. При розгляді справи просить урахувати наступні обставини, а саме те, що позивачу ОСОБА_2 було поставлено діагноз Са щитовидної залози, проведено хірургічну операцію по видаленню щитовидної залози та встановлено ІІІ групу інвалідності. 16.04.2025 року рішенням експертної команди ЦОФСО підтверджено групу інвалідності ОСОБА_2 , вказано про необхідність корекції замісної терапії, встановлено легкі патологічні зміни з боку ендокринної системи, однак виявлено новоутворення печінки (за даними УЗД). ОСОБА_2 є особою з хронічним онкологічним захворюванням та ендокринними порушеннями, що обмежує його працездатність і потребує постійного лікування, спостереження та витрат на медикаменти, консультації та контрольні обстеження. Крім того, на утриманні позивача ОСОБА_2 перебуває його матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка є інвалідом ІІ групи (безстроково). Вона потребує регулярного медикаментозного лікування, догляду та забезпечення базових життєвих потреб, що вимагає щомісячних фінансових витрат. Хоч відповідач офіційно працевлаштований у Харківській обласній прокуратурі, його дохід значною мірою витрачається на сплату аліментів на двох дітей; утримання матері; лікування та придбання медикаментів, необхідних для підтримання життєво важливих функцій. Звертає увагу на те, що позивач є працездатною жінкою, не має встановленої інвалідності, не довела наявність медичних протипоказань до праці. Таким чином, відсутні об`єктивні дані, що позивач не може забезпечити свої базові потреби самостійно. Таким чином, реальні можливості відповідача вичерпані, а встановлення додаткових аліментних зобов`язань призведе до економічного виснаження. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги частково, а саме не заперечує щодо стягнення з відповідача на утримання позивача 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення донькою трирічного віку.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем жодних доказів на виконання обов`язку щодо утримання дітей чи сплату аліментів до відзиву не надано. Враховуючи особливості стану здоров`я сина ОСОБА_4 та малий вік обох дітей, які дуже часто хворіють, кожного місяця, вона має постійні витрати на лікування, індивідуальні потреби, освіту, повноцінне харчування, розвиток дітей, репетитора сина, одяг та дозвілля дітей. Одразу після того, як доньці виповнився 1 рік, відповідач подав позов про розірвання шлюбу, рішення по даній справі не ухвалено. Крім того, доводи щодо перебування на утриманні відповідача ОСОБА_2 його матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інваліда ІІ групи, яка потребує регулярного медикаментозного лікування, догляду та забезпечення базових життєвих потреб, що вимагає щомісячних фінансових витрат, жодними документами не підтверджено, крім того, ОСОБА_2 за 10 років подружнього життя не допомагав матеріально матері, а навпаки, мати постійно допомагала останньому, оскільки є працездатною особою, з 21.05.2002 є директором юридичної особи ПП «Талісман», основний вид діяльності «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення» та отримує достатній матеріальний дохід. Мати відповідача ОСОБА_5 має у власності об`єкти нерухомості та рухоме майно для обслуговування підприємницької діяльності ПП «Талісман». Вищевказана нерухомість задекларована відповідачем у своїй щорічній декларації. При цьому, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, поданої 12.02.2025, відповідачем не зазначаються відомості про матір-інваліда, яка є членом сім`ї суб`єкта декларування та перебуває на його утриманні. Жодного разу відповідачем при поданні щорічних декларацій не декларувалася матеріальна допомога матері чи видатки на її утримання. Крім того, відповідач з 2007 року проживає окремо від матері в іншому місті, тому не міг утримувати та доглядати матір. Крім того, 10.06.2025 відповідачем було отримано дохід у розмірі 594 000 грн. від відчуження рухомого майна, а саме без її відома, як дружини, продано автомобіль «NISSAN ROGUE SPORT», який придбаний чоловіком під час шлюбу. Також, 06.08.2024 матір`ю відповідача ОСОБА_5 в особі ОСОБА_2 (який діяв на підставі довіреності) придбано автомобіль TESLA MODEL Y, 2022 року випуску за 200 000 грн., вказаний автомобіль є власністю матері. Доводи представника відповідача, що позивач є працездатною особою та може працювати спростовуються, тим, що наразі її вихід на роботу у м. Харкові неможливий, оскільки однорічна донька перебуває на грудному вигодовуванні, син оформлений за місцем ВПО до державної школи та почав навчатися у 1 класі, при переїзді до м. Харкова і поверненні до роботи, будуть порушені інтереси дітей, а саме син буде відірваний від навчання, змушений адаптуватися до нової школи, державні школи у Харкові не працюють, у підземних школах графік занять не дасть їй змогу працювати, донька замала за віком для відвідування дитячого садочка, відвідування приватних шкіл та садочків коштує близько 20 000 грн на місяць на одну дитину, як і няня для доньки, що на даний момент позивач сама не забезпечить. На підставі викладеного позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача надані до суду письмові пояснення, додаткові письмові пояснення та додаткові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що ОСОБА_2 надає матері, як матеріальну так і нематеріальну допомогу, включаючи емоційну підтримку, фізичну допомогу по господарству та піклування, а також забезпечення її комфорту та безпеки. Наявність майна або обіймання будь-якої посади не свідчить про те, що мати за таких умов не потребує турботи та опіки з боку родини, а на сам перед від свого повнолітнього сина. Також зазначає, що судовий наказ по стягненню аліментів на утримання дітей виконується у примусовому порядку, будь яких доказів, що ОСОБА_2 , як батько ухиляється від виконання обов`язків батька відповідачем на надано. Просить врахувати, що на цей час відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/3 із усіх видів доходів на утримання дітей. Стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 частини доходів сумарно 1/3+1/4= 7/12= 58,33% відсотки від доходу відповідача, що є надмірним тягарем. Крім того, щодо скрутного матеріального становища позивача, зазначає, що з відкритих джерел, а саме реєстру декларацій ОСОБА_1 за 2025 рік вбачається, що у останньої у власності знаходиться частка квартири за адресою АДРЕСА_1 . Також позивач являється власницею квартири за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, позивач має грошові активи у розмірі 6000 USD та 1150 EUR. Враховуючи викладене, аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частини усіх доходів відповідача буде відповідати загальним принципам, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін, а також принципам справедливості та розумності з урахуванням потреб позивача та можливостей відповідача.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року задоволено клопотання позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року витребувано з ГУ ДПС у Миколаївській області, Первомайської державної податкової інспекції інформацію щодо доходів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , за останні 3 роки, в тому числі від здійснення підприємницької діяльності, як директора ПП «Талісман» код ЄДРПОУ 31826950. Також витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо переведення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , на особовий рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 грошових коштів.

Ухвалою суду від 24.12.2025 року витребувано з Центру обслуговування платників Шевченківської Державної податкової інспекції ГУДПС у Харківській області інформацію щодо доходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 , за період з жовтня 2024 року по дату надання інформації.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2026 року відмовлено в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні частково заперечував проти задоволення позовних вимог, не заперечував щодо стягнення з нього 1/8 частини усіх видів заробітку (доходів) на утримання дружини до досягнення їх донькою трирічного віку.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 грудня 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2754.

Від шлюбу мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 від 05.07.2018 року та серії НОМЕР_6 від 24.10.2024 року.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

У відповідності до копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №4805-5003525066 від 13.11.2024 року, №4805-5003525026 від 13.11.2024 року та №4805-5003525035 від 13.11.2024 року, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідач не заперечує того факту, що подружжя не мешкає разом.

Згідно копії довідки №07-185 вих-25 від 22.09.2025 року, ОСОБА_1 , працює на посаді прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення та аналітичного забезпечення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури з 05.06.2024 року по теперішній час. З 29.01.2025 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, наданих ДПС України ГУ ДПС у Харківській області за період з 01.10.2024 року по 30.11.2025 року, ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати від Харківської обласної прокуратури, а саме єдиноразову виплату у листопаді 2024 року у розмірі 267 722,28 грн., заробітну плату за листопад та грудень 2024 року у сумі 2863,34 грн. та 66 130,78 грн., а також соціальні виплати від УСЗНА Шевченківського району ХМР, які складаються з 11 180,00 грн. у листопаді 2024 року та щомісячно 860,00 грн., починаючи з грудня 2024 року. Інших джерел доходів позивач не має.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 2/5 частини квартири АДРЕСА_5 , а також на праві власності квартира АДРЕСА_6 .

Крім того, згідно відомостей з щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, ОСОБА_1 задекларувала готівкові кошти у сумі 6000 USD та 1150 EUR.

Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини можливості чоловіка надавати таку допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює в Харківській обласній прокуратурі на посаді заступника начальника відділу обласної прокуратури та його заробіток за період з квітня 2025 по вересень 2025 року склав 527 068,00 гривень, що підтверджується копією довідки про заробітну плату, наданою Харківською обласною прокуратурою від 24.10.2025 року.

Також, згідно довідки про доходи №2524 3455 8256 2005, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні ПФУ м.Харкова в Харківській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.04.2025 по 30.09.2025 року складає 41 076,18 грн.

Крім того, згідно відомостей з щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 25% земельної ділянки, загальною площею 1000 м.кв. та 25% житлового будинку, загальною площею 87 м.кв.

Також, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль NISSAN ROGUE SPORT 2018 року випуску.

Крім того, ОСОБА_2 задекларував готівкові кошти у сумі 5000 USD.

30 вересня 2025 року Шевченківським районним судом міста Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.09.2025 року та до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 80 СК України встановлено, що розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК №117229 від 22.10.2015 року.

З наданої до суду медичної документації встановлено, що ОСОБА_2 встановлено діагноз післяопераційний гіпотиреоз, важка форма, тиреоїдектомія, радіойодтерапія, ст. субкомпенсації.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі зазначив, що відповідач має на утриманні непрацездатну матір, яка є інвалідом ІІ групи. На підтвердження вказаних обставин надав суду копії медичної документації ОСОБА_5 .

Згідно наданої інформації з АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_2 перераховував на рахунок ОСОБА_5 грошові кошти, а саме: 30.11.2020 року 10 000,00 грн., 04.12.2020 року 10 000,00 грн., 03.02.2021 року 2000,00 грн., 15.02.2021 року 5000,00 грн., 26.12.2021 року 2300,00 грн., 03.05.2022 року 10 000,06 грн., 03.06.2022 року 10 000,12 грн., 03.09.2022 року 10 000,00 грн.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_5 є директором ПП «Талісман», вид діяльності «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення».

При цьому, суд зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, наданих ДПС України ГУ ДПС у Харківській області за період з 01.09.2022 року по 30.09.2025 року, ОСОБА_5 отримує дохід від діяльності ПП «ТАЛІСМАН», дохід за серпень 2025 року склав 80 220,48 грн.

Дослідивши надані представником відповідача докази, а також враховуючи надану суду інформацію на виконання ухвали суду про витребування доказів, суд приходить до висновку про недоведеність факту перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять доказів того, що остання потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим відповідач не має змоги надавати матеріальну допомогу по утриманню своєї дружини по досягненню їх спільною дитиною трьох років.

Однак, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд встановив, що заявлений до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача розмір аліментів в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно вочевидь не відповідає принципам співмірності та справедливості.

З огляду на викладене, визначаючись щодо розміру стягнення аліментів, суд враховує той факт, що позивач проживає разом із спільними з відповідачем дітьми, стан здоров`я відповідача (наявність інвалідності), наявність у відповідача на праві власності рухомого та нерухомого майна, матеріальне становище позивача, а також той факт, що відповідач сплачує аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , при цьому може надавати матеріальну допомогу (доказів неможливості надання такої допомоги відповідачем суду не надано), суд вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_3 трьох років у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Щодо посилань позивача на значні витрати, пов`язані з утриманням малолітніх дітей (оплату ліків, додаткових занять, дозвілля, секцій, лікування, оздоровлення, предметів гігієни та одягу) та надання відповідних доказів на підтвердження зазначених витрат, суд зазначає, що вказані письмові докази не стосуються предмета доказування у даній справі, а позовних вимог щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину позивачем не заявлялось.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Таким чином, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов`язку надала належні та неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 75, 84, 182 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 82, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.09.2025 року та до досягнення ОСОБА_3 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1102 гривні 20 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , ВПО за адресою АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк