Ухвала суду № 134762967, 12.03.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/138/26

1-кп/612/27/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Близнюківського районного суду Харківської області з Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Суд зазначає, що пред`явлене обвинувачення повинно бути конкретним. Формулювання обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Згідно ч.1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, в тому числі з дотриманням беззастережного і абсолютного права обвинуваченого знати суть обвинувачення. Недотримання цих принципів нівелює засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд зазначає, що в обвинувальному акті дійсно містяться: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; формулювання обвинувачення та положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Проте, в обвинувальному акті в порушення п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення є неконкретним на відміну від фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими. Так, формулювання обвинувачення повинно узгоджуватись з вимогами Кримінального кодексу України з урахуванням правової кваліфікації відповідного правопорушення ( в даному випадку ч.2 ст. 367 КК України). Проте, формулювання обвинувачення не мітить твердження , що ОСОБА_4 є саме службовою особою з відповідними повноваженнями, яка є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.. 367 КК України.

При цьому, суд зазначає, що прокурор, дійсно має право змінити обвинувачення в суді, але це не позбавляє суд обов`язку під час підготовчого судового засідання перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України і в разі якщо встановлено, що цих вимог не дотримано, то положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК покладають на суд обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору.

За таких обставин, право прокурора змінити обвинувачення в суді не позбавляє його обов`язку перевірити обвинувальний акт на відповідність положенням КПК України при його затвердженні або складанні.

Згідно з вимогами п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Отже, суд приходить до висновку, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання конкретного обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист, а тому обвинувальний акт, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має бути повернуто прокурору, оскільки вищенаведені недоліки є істотними та такими, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Усунення наведених вище недоліків обвинувального акту протягом розумного строку та їх виправлення надасть суду можливість призначити справу до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 291, 314 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова для усунення недоліків протягом розумного строку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено о 14:05 год. 12.03.2026 року.

Суддя ОСОБА_1