Постанова № 13476284, 11.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 р. справа № 2а-26148/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Бобильовій Н.Ю.

за участю

представника позивача Бакурової Г.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши позовну заяву Донецького міського центра зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття,

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Під час проведення перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним встановлено, що відповідно до листа виконавчого комітету Донецької міської ради Калінінського району відповідач рішенням виконкому райради № 117 від 28.02.2001 відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Цей факт підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 306803 від 12.05.2010 р.

У звязку з наведеним 19 липня 2010 року директором Донецького міського центру зайнятості прийнято наказ № 216 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 01 березня 2010 року по 05.05. 2010 року в розмірі 5144,03 грн., про що на його адресу направлено лист від 19 липня 2010 року №05-15/2681, який він отримав 19 серпня 2010 року.

Оскільки зазначена в листі сума сплачена не була, тому просив стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.

Відповідач заперечував проти позову, зазначивши, зокрема, що в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб - підприємців 23 липня 2007 року внесено запис про припинення його підприємницької діяльності. Тому на час звернення до центру зайнятості підприємницькою діяльністю не займався та доходів він не отримував. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що з 24.02.2010 року ОСОБА_2 зареєстрований у Донецькому міському центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В заяві від 24.02.2010 про надання статусу безробітного відповідач написав розписку про те, що в разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 01 березня 2010 року призначено допомогу по безробіттю.

У травні 2010 року позивачем проведено перевірку страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним і встановлено, що відповідно до листа виконавчого комітету Донецької міської ради Калінінського району відповідач рішенням виконкому райради № 117 від 28.02.2001 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Зазначений факт реєстрації, у якості суб»єкта підприємницької діяльності підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 306803 від 12.05.2010 р.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю відповідач центр зайнятості не повідомляв.

Наказом директора Донецького міського центру зайнятості № НТ 100517 від 17 травня 2010 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. «8» п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та знято його з обліку.

19 липня 2010 року прийнято наказ № 216 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 01 березня 2010 року по 05.05. 2010 року в розмірі 5144,03 грн., про що на його адресу направлено лист від 19 липня 2010 року №05-15/2681, який він отримав 19 серпня 2010 року.

Лист отримано відповідачем 19 серпня 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Як було встановлено у судовому засіданні 8.05.2007 Господарським судом Донецької області було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача.

23 липня 2007 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про припинення підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на те, що його підприємницьку діяльність припинено з 23 липня 2007 року, тобто до звернення до центру зайнятості, суд до уваги не приймає, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з приписами ст.ст. 47,49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» державну реєстрацію» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу певній перелік документів, на підставі яких державним реєстратором проводиться реєстрацію припинення фізичної особи.

Як було встановлено судом та підтверджено відповідачем у судовому засіданні, державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця ОСОБА_2 не було здійснено, оскільки останнім не надано державному реєстратору у встановлений Законом строк певного переліку документів.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, посилання відповідача є неприйнятними, оскільки не спростовують факт невиконання ним як застрахованою особою, що зареєстрована як безробітна, обовязку щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького міського центра зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центра зайнятості суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 5144,03 грн. на р/р 37176002002327, ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код за ЄДРПОУ 25671511.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 11 січня 2011 р. Повний текст постанови виготовлено 14 січня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.