Ухвала суду № 134760224, 10.03.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/771/16-к

Провадження № 1-кп/307/55/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 серпня 2015 року за № 12015070160001462 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 серпня 2015 року за № 12015070160001462.

ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що 25 серпня 2015 року, близько 21 години 00 хвилин, керуючи технічно справним мотоциклом марки «GEON X-Road 250», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому знаходився пасажир ОСОБА_7 , проїжджаючи біля відділення поштового зв`язку по вулиці Гагаріна в смт. Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, рухаючись по правій смузі руху у напрямку с. Калини, Тячівського району, зі швидкістю близько 40-50 км/год., в порушення вимог пунктів 12.3, та 1.10 Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п.12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п.1.10 терміни, що наведені у цих правилах, мають таке значення: небезпека для руху зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку і уникнути наїзду, несвоєчасно застосував гальмування для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим не впорався з керуванням даного транспортного засобу та передньою частиною мотоцикла марки «GEON X-Road 250», допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8 , здійснивши зіткнення переднього колеса мотоцикла із задньою частиною керованого ним велосипеда, в результаті чого пасажир мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, над- та підоболонкових крововиливів, переломів кісток склепіння та основи черепа з ліквореєю справа, множинних переломів кісток лицевого черепа, забійної рваної рани чола, саден чола та правого ліктьового суглобу, гематоми орбітальних областей, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як вони є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а велосипедист потерпілий ОСОБА_8 внаслідок дій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому тім`яно-потиличної кістки справа, лінійного перелому лобно-тім`яної кістки, множинних вогнищ, забою головного мозку, підоболонкових крововиливів, мозкової коми, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як вони є небезпечними для життя в момент їх спричинення, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер у Тячівській РЛ №1 та котрі знаходяться у прямому причинному зв`язку з діями водія ОСОБА_5 ..

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що причинило смерть потерпілого та заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

12 лютого 2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття відносно ОСОБА_5 кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 підтримали раніше подане клопотання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнає, проте просить закрити кримінальне провадження у зв`язку з закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв`язку з закінченням строку давності його притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв`язку з закінченням строку давності його притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд, в порядку визначеному КПК України, роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_5 суть обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що зміст пред`явленого йому обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України у даному кримінальному провадженні, є зрозумілим, вину не визнає та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частинами першою статті 286 КПК України, передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акта, складеного та затвердженого 04 березня 2016 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яке мало місце 25 серпня 2015 року.

Санкцією ч.2 ст. 286 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Частинами 2, 3 статті 49 КК України, встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, суд звільняючи особу від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України має перевірити, чи зупинялась або переривались строки давності.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2025 року провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було зупинено до його звільнення з військової служби.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2026 року відновлено судове провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, зупинення судового провадження з підстав призиву обвинуваченого для проходження військової служби за призивом під час мобілізації, не є підставою для зупинення перебігу давності, оскільки таке зупинення судового провадження у будь-якому випадку не пов`язане з ухиленням обвинуваченого від явки до суду (ухвала Верховного суду від 25.07.2024 року в справі №363/1416/20).

Крім того, судом інших обставин не встановлено.

Щодо невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким злочином, і з часу вчинення минуло понад десять років та обвинувачена не ухилялася від органів досудового розслідування або суду і не вчинив нового кримінального правопорушення, є підстави звільнити останнього від кримінальної відповідальності із закінченням строку давності, у зв`язку з чим клопотання слід задовольнити, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 закрити.

Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 слід залишити без розгляду у зв`язку із закриттям кримінального провадження.

Суд роз`яснює право звернення із цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

В межах зазначеного провадження органом досудового розслідування понесені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 820,00 грн.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала правовий висновок, за яким якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Оскільки ОСОБА_5 звільняється судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 серпня 2015 року за № 12015070160001462 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - закрити.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речовий доказ, а саме:

- мотоцикл марки «GEON X-ROAD 250», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на арешт-майданчику Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області повернути ОСОБА_5 ;

- велосипед марки «ХВ3», чорного кольору, який зберігається на арешт-майданчику Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області повернути ОСОБА_9 .

Цивільний позов ОСОБА_9 залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 11 год. 50 хв. 12 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1