Постанова № 13475915, 18.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2011 р.Справа №2а-14536/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 381»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача Горохова А.К.- представник, довіреність від 08.12.2010 року;

від відповідача Винятинський М.С. представник, довіреність № 127/10-0 від 30.01.2010 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 6478/10/1/15-1 (0017001501/0 від 08.12.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року. Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, проте останнім, за результатами перевірки складено акт про порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем неправомірно, за порушення, якого він не допускав, у звязку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року не була подана позивачем відповідачу. З причини ненадання платником податкової звітності відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.08.2002 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року (вх. № 130234 від 26.07.2010 року).

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим направила позивачу повідомлення № 34096/10/184 від 29.07.2010 року про те, що надана ним декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року не визнана податковою декларацією, оскільки ним порушені вимоги п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», у звязку з чим позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Закону та Порядку та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Позивач повторно направив відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, яка отримана останнім 05.08.2010 року.

Відповідачем 30.09.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності позивачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не подання позивачем декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 13555/15-1/32177926 від 30.09.2001 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0017001501/0 від 08.10.2010 року про визначення суми податкового зобовязання за штрафними санкціями з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року податковою декларацією, керувався п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», згідно з яким у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон).

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону містив вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертався до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків мав право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій було обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом встановлено, що позивач повторно направив відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням Пост Експрес з описом вкладення. Зазначена декларація отримана Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 05.08.2010 року, про що свідчить відмітка та печатка канцелярії відповідача на поштовому повідомленні Пост Експрес АWB № 158344, доданому до матеріалів справи.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, яка містить вищезазначені обовязкові реквізити.

Граничним строком подачі позивачем декларації з податку на прибуток підприємства було 09.08.2010 року, про що також зазначено відповідачем в акті перевірки.

Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подавались за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач подав декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року відповідачу у визначений законом строк.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки зроблені без зясування всіх фактичних обставин справи, у звязку з чим є необґрунтованими.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи встановлено надання позивачем податкової звітності з податку на прибуток, суд вважає, що відповідач під час прийняття податкового повідомлення рішення діяв невмотивовано, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.01.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0017001501/0 від 08.10.2010 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.