Рішення № 134758810, 11.03.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/367/26

Провадження № 2-а/950/12/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

представника позивача Смірнова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Каплуна Валерія Володимировича про скасування постанови, закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

Адвокат Смірнов Андрій Андрійович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Каплуна Валерія Володимировича у якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.02.2026 Серії ЕНА № 6609613 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови, 03.02.2026 о 17 год. 15 хв. за адресою: м. Ромни, вул. Київська, 11 ОСОБА_1 керував автобусом здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Лебедин з порушенням вимог постанови КМУ № 176, а саме самовільно визначив проміжні місця зупинок, висадки, чим порушив п. 53 постанови КМУ № 176 та п. 32.1 Правил дорожнього руху порушення здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху ТЗ загального користування.

Представник Некраса В.І. зазначає, що у спірній постанові відсутня вказівка на суть правопорушення, закон, який встановлює відповідне правило поведінки, не зазначено норму, яка б встановлювала обов`язок погоджувати проміжні місця зупинки, висадки при нерегулярних перевезеннях.

Також представник зазначає, що спірна постанова не містить вказівки на докази, які б підтверджували факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. Текст постанови не містить посилань на технічні прилади, за допомогою яких фіксувався факт вчинення адміністративного правопорушення.

Представник ГУ НП в Сумській області подала до суду відзив у якому проти задоволення позовних вимоги заперечувала. Зазначила, що п. 51 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 передбачено, що нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються юридичною або фізичною особою як разові перевезення пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення послуг з нерегулярних пасажирських перевезень та з внесенням автомобільним перевізником інформації про здійснення нерегулярних перевезень до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 53 постанови № 176 у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється: здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими населеними пунктами більш як два рази на тиждень; організація (зокрема шляхом пропонування фізичним особам проїзду самостійно або за допомогою інших осіб чи засобів масової інформації) та здійснення перевезення за заздалегідь визначеними напрямками, надання послуг з перевезення автобусом за заздалегідь визначеним маршрутом, між визначеними кінцевими пунктами, з установленими часом відправлення, прибуття і вартістю проїзду; встановлення та стягнення плати за проїзд з окремих пасажирів; самовільне (не передбачене умовами договору) визначення початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення; здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням; здійснення перевезень без внесеної інформації до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.

У разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватися відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.

Некрас В.І. здійснював нерегулярні перевезення з порушенням вимог, а саме встановлення та стягнення плати за проїзд, самовільне (не передбачене умовами договору) визначення початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення, здійснення посадки та висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням.

Крім того, під час перевірки поліцейським Некрас В.І. не надав жодного підтверджуючого документа на право здійснення таких перевезень. Також останній продавав пасажирам квитки під час керування автобусом, що заборонено законом, а також здійснював зупинки на стоянці таксі.

Поліцейський Роменського РВП ГУ НП в Сумській області Каплун В.В. відзиву на позов ОСОБА_1 не подав.

Ухвалою від 13.02.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, зазначив, що докази допущення позивачем будь-якого правопорушення відсутні. Із дослідженого відеозапису не вбачається, що позивач на власний розсуд визначив зупинку. Невідомо яким чином поліцейський встановив, що 03.02.2026 позивач здійснював зупинки чи порушував Правила дорожнього руху.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, просила розгляд справи відкласти. У задоволенні такого клопотання судом відмовлено, оскільки відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник ГУ НП в Сумській області подала до суду відзив, була присутня у судовому засіданні 25.02.2026, обізнана з датою наступного судового засідання, а тому її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.02.2026 поліцейським Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Каплуном Валерієм Володимировичем прийнято постанову Серії ЕНА № 6609613. Згідно з копією указаної постанови, 03.02.2026 17:15 м. Ромни, вул. Київська, 111 керував автобусом здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом Київ Лебедин з порушенням вимог постанови КМУ № 176 а саме самовільно визначив проміжні місця зупинок висадки, посадки пасажирів, чим порушив п. 53 постанови КМУ 176, п. 32.1 ПДР порушення здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху ТЗ загального користування (а.с. 46).

Указаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За частинами 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як свідчить спірна постанова, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п. 53 постанови КМУ 176 та 32.1 ПДР.

При цьому, частина 2 ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Згідно з п. 32.1 Правил дорожнього руху з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;

З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Згідно з абз. 3 ч. 4 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом укладається між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Згідно з п. 13 Правил перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними.

Відповідно до п. 51, 52 Правил нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються юридичною або фізичною особою як разові перевезення пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення послуг з нерегулярних пасажирських перевезень та з внесенням автомобільним перевізником інформації про здійснення нерегулярних перевезень до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.

До нерегулярних перевезень належать: туристично-екскурсійні; весільні та святкові; ритуальні; одноразові перевезення до місць відпочинку; інші перевезення, що не заборонені пунктом 55 цих Правил.

Згідно з п. 53 Правил у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється:

здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими населеними пунктами більш як два рази на тиждень;

організація (зокрема шляхом пропонування фізичним особам проїзду самостійно або за допомогою інших осіб чи засобів масової інформації) та здійснення перевезення за заздалегідь визначеними напрямками, надання послуг з перевезення автобусом за заздалегідь визначеним маршрутом, між визначеними кінцевими пунктами, з установленими часом відправлення, прибуття і вартістю проїзду;

встановлення та стягнення плати за проїзд з окремих пасажирів;

самовільне (не передбачене умовами договору) визначення початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення;

здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням;

здійснення перевезень без внесеної інформації до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.

У разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватись відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.

Відповідно до п. 55, 56 Правил з амовлення юридичною або фізичною особою послуг з нерегулярних пасажирських перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору.

Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.

При цьому, представником позивача суду надано копії договорів від 28.01.2026 № 28/01 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах.

Відповідно до указаних договорів перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) зобов`язується за плату здійснити перевезення за маршрутом замовника ( ОСОБА_3 ) організованої замовником групи пасажирів та їх багажу. Маршрут руху відповідно до таких договорів: м. Лебедин м. Київ, проміжні зупинки с. Липова Долина, м. Ромни та м. Київ м. Лебедин, проміжні зупинки м. Ромни, с. Липова Долина (а.с. 14-16).

На підтвердження оплати послуг перевезення за договором № 28/01 позивачем надано платіжну інструкцію на суму 10000,00 грн. (а.с. 16).

Із дослідженого судом відеозапису (файл «20260203171222X300047_BM0047») вбачається, що поліцейський, який здійснює такий відеозапис не намагається перевіряти у водія наявність договорів на перевезення, натомість звертається до пасажирів та опитує їх на предмет підстав перевезення. Також на відео чутно як водій говорить «договір вам надали».

У той же час, згідно зі спірною постановою, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за самовільне визначення проміжних місць зупинок висадки, посадки пасажирів.

Однак із відеозапису незрозуміло чому автобус, яким керував ОСОБА_1 було зупинено. Із доданих до відзиву пояснень поліцейського видно, що автобус було зупинено на блокпосту, тобто логічно припустити, що транспортний засіб здійснив зупинку вимушено, а не на власний розсуд водія, що не може трактуватися як самовільне визначення проміжних місць зупинок висадки, посадки пасажирів. Також невідомо чи здійснював Некрас В.І. 03.02.2026 висадку або посадку пасажирів в м. Ромни.

Крім того, наведені у відзиві ГУ НП в Сумській області порушення, як то: встановлення та стягнення плати за проїзд, здійснення посадки та висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням, продаж пасажирам квитків під час керування автобусом, здійснення зупинки на стоянці таксі не були підставою притягнення позивача до відповідальності та не зазначені у спірній постанові, а докази на їх підтвердження відповідачем надані не були.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак у даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності ухваленого рішення, не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не наведено конкретних положень закону, які б слугували підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.02.2026 Серії ЕНА № 6609613 про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Сумській області судові витрати у виді судового збору в розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Каплуна Валерія Володимировича про скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 6609613 від 03.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 532,48 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.03.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП