Рішення № 134753686, 10.03.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/88/26

Справа №754/5830/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, ціна позову 170 269,00 грн,

Стислий виклад позицій сторін

16 квітня 2025 року представник Позивача засобами "Електронний суд" звернувся до суду з цією заявою, просить стягнути з Відповідачки на користь Позивача 170 269,00 грн - матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; 6 500,00 грн - вартість проведення звіту № 80/24 про оцінку збитків; 16 500,00 грн - витрати на професійну правничу (правову) допомогу; 1 362,00 грн - витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява мотивована тим, що неналежне утримання Відповідачем внутрішньоквартирних водопровідних мереж у квартирі АДРЕСА_1 ) призвело до залиття квартири Позивача (квартира 28 за тією ж адресою), чим було завдано матеріальну шкоду у заявленому розмірі.

Відповідачка правом подання відзиву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Судом було направлено Відповідачці повідомлення про виклик до суду за адресою: АДРЕСА_3 , однак поштове відправлення повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

24 червня 2025 року та 24 липня 2025 року суд повторно направив Відповідачці повідомлення про виклик до суду, проте зазначені поштові відправлення також були повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

08 січня 2026 року судом було з`ясовано місце реєстрації проживання Відповідачки: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим на зазначену адресу було направлено повідомлення про виклик до суду. Разом з тим, відповідно до рекомендованого повідомлення, поштове відправлення було надіслано на адресу: АДРЕСА_3 .

19 лютого 2026 року суд направив повідомлення про виклик до суду на обидві зазначені адреси. Однак 04 березня 2026 року та 06 березня 2026 року поштові відправлення повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаними адресами.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Судова повістка надсилалась за адресою місця реєстрації Відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Отже, Відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Позивач є власником квартири за квартири АДРЕСА_5 (договір купівлі-продажу квартири від 07 червня 1996 року, що зареєстрований в реєстрі за № 5-1381).

Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 (доказ - відомості з Державного реєстру речових прав № 441450918 від 29.08.2025). У цій квартирі має зареєстроване місце проживання - ОСОБА_3 (доказ - інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 129534541 від 16.04.2025).

29 травня 2024 року за фактом залиття комісією у складі: голови ЖБК "Арсеналець-29" ОСОБА_6 сантехніка ОСОБА_4 було складено Акт про залиття.

У цьому акті вказано, зокрема, що 29 травня 2024 року в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття квартири № 28 з квартири № 40 внаслідок пошкодження внутрішньо квартирної мережі гарячого водопостачання, а саме порив (свищ) в трубі гарячого водопостачання в місці проходження в стіні між туалетною кімнатою та ванною.

У акті зафіксовано наступне:

- шафа кімнати залита зверху водою, без ознак відшарування, можливе намокання задньої стінки;

- шафа в коридорі залита водою, на момент огляду вздуття шпону не виявлено;

- шафа в ванній кімнаті заливалася водою, на двері спостерігається елемент відшарування шпону;

- шкаф кухні залитий водою, на час написання акту без ознак відшарування шпону;

- двері в кімнату залиті водою, ознаки незначного за розміром набухання в верхній частині наличника;

- декорування стін ламінатом на стіні в кухні та коридорі було залито водою, ознак набухання не спостерігається;

- ламінат в кімнаті був покритий водою, вода в кімнаті прибиралася своєчасно. Наявні ознаки видно в одному місці, вздуття. Інше виявити неможливо, оскільки великий диван перекриває доступ для обстеження;

- стеля кімнати натяжна, залита водою. Вода злита через отвори світильників;

- коридор, кухня стеля натяжна, залита водою. Вода злита через отвори світильників;

- полка для взуття. Ніжки в нижній частині намокли та розбухли на відстані до 5-7 см від полу;

- стеля ванної кімнати та туалетної задекорована гіпсокартоном, який намок та має запах сирого гіпсу;

- туалет - стіни вирівняні гіпсокартом, на якому укладена керамічна плитка. Ознак відшарування на момент складання акту не спостерігається;

- Шпалери в кімнаті намокли при вході справа, мокра пляма розміром 1 кв.м. Справа при виході на лоджію розміром до 1 кв.м;

- електрика - залиті водою розетки, виключателі та розподільний шкафчик, що встановлено в коридорі квартири. Напруга відключена для просихання на одну добу.

Цей акт підписано головою ЖБК, сантехніком та Позивачем. Відповідачка від підпису відмовилася.

07 червня 2024 року складено Акт обстеження факту залиття квартири.

У акті сказано, що обстеження проведено комісією у складі голови правління ЖБК «Арсеналець-29» ОСОБА_6, власника квартири № 28 ОСОБА_7 , як постраждалої сторони, та власника квартири № 30 ОСОБА_8 . Власницю квартири № 40 ОСОБА_2 було завчасно запрошено до участі в обстеженні по телефону, однак вона участі в ньому не брала.

Під час обстеження квартири № 28 виявлено залишкові дефекти в результаті залиття, станом на 07 червня 2024 року, наступного характеру:

- шкаф, ваша кімната. Відшарування шпона на верхній поверхні шкафа по периметру та на дверцятах;

- двері в кімнату. Верхній наличник, відшарування шпону та тонованої плівки;

- ламінат. Декорування ламінатом стіни між туалетом та ванною кімнатою має ознаки набухання в двох місцях;

- ламінат, велика кімната. 17,5 кв. м ламінату пошкоджено - вздуття, з`єднувальні шви розійшлися;

- полка для взуття. Незначне пошкодження двох ніжок;

- туалетна кімната. Пошкоджена стеля з гіпсокартону. Покраска має коричневі плями по всій поверхні. Стіни - гіпсокартон, запах сирості. Візуально не спостерігається;

- шпалери. Шпалери в великій кімнаті мають ознаки залиття, вздуття на площі 7,5 кв. м (3 полоси по 1 ? 2,50 м). Шпалери за задньою стінкою шафа-купе розійшлися по швах, що видно в деяких незакритих задніх поверхнях шафа.

Відповідно до звіту № 80/24 про оцінку збитків від 10.10.2024, що був складений оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , розмір матеріальних збитків, який завдано Позивачу в результаті залиття його квартири №28 , становить 170 269,00 грн, в тому числі 28 378,00 грн податок на додану вартість.

01 квітня 2025 року представник Позивача надіслав Відповідачці претензію про відшкодування шкоди. (докази - претензія від 01.04.2025, чек № 122 від 01.04.2025).

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Згідно з частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на Відповідачку, з квартири якого відбувалося залиття квартири Позивача, покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а Позивач доводить наявність шкоди та її розмір, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою Відповідачки.

Позивач, довів, що джерелом затоплення його квартири, розташованої на нижньому поверсі, є квартира Відповідачки. Безпосередньою причиною залиття є прорив (свищ) в трубі гарячого водопостачання в місці проходження в стіні між туалетною кімнатою та ванною

Характер та обсяг пошкоджень, завданих залиттям, а також причинно-наслідковий зв`язок з діями неправомірними діями Відповідачки, зафіксовано в акті, який є належним та допустимим доказом у справі.

Суд встановив, що Позивач довів факт завдання шкоди його майну внаслідок залиття, спричиненого діями Відповідачки. Натомість, Відповідачка не надала будь-яких доказів, які б могли виправдати її дії або спростувати її вину.

Суд на підставі наданого Позивачем звіту оцінювача визначив розмір збитків у сумі 141 891,00 грн, які підлягають стягненню з Відповідачки як відшкодування завданої шкоди. (170 269,00 - 28 378,00).

Водночас, вимога щодо відшкодування ПДВ у розмірі 28 378,00 грн, що включена до суми збитків, є необґрунтованою, оскільки Позивач не надав доказів, що ремонтні роботи будуть виконуватися платником ПДВ. Для отримання відшкодування необхідно надати документальне підтвердження фактичного понесення витрат на роботи, виконані платником ПДВ. Позивач ці докази не надав, тому Суд відмовляє в цій частині Розподіл судових витрат між сторонами

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1362,15 грн. Суд задовольнив позов частково, тому Відповідач має відшкодувати Позивачеві сплачену суму судового збору у розмірі 1 135,79 грн (2 422,40 грн х 83,33 % (141 891,00 грн/170 269,00 грн)), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат проведення незалежної оцінки визначення вартості матеріальних збитків Позивач надав: договір на проведення робіт з незалежної оцінки № 89/24 за 12 вересня 2024 року; акт прийому передачі виконаних робіт від 10 жовтня 2024 року; квитанція № 3504960 від 10 жовтня 2024 року на суму 6 500,00 грн.

Спір виник внаслідок неправильних дій Відповідачки, висновок експерта вона спростувала, Суд визнав обґрунтованим розмір збитків, визначений у цьому висновку, тому судові витрати, пов`язані з оплатою 6500,00 грн витрат за проведення оцінки, покладаються на Відповідачку.

Позивач просить відшкодувати 16 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в пунктах 106-108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК:

1) складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціна позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 185 Великої Палати Верховного Суду постанови від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, пункт 141 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

В обґрунтування розміру понесених Позивачем витрат на правничу допомогу на суму 16 500,00 грн до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2025 року, укладеного між адвокатом Труніловим Я.О. та Позивачем, акт надання послуг від 20 лютого 2025 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 21 від 20. лютого 2025 року.

Відповідно до акту надання послуг, який зазначений у позовній заяві, адвокатом надано послуги на суму 16 500,00 грн, з яких: консультація - 5 00,00 грн (30 хв); підготовка та подача 3 адвокатських запитів - 2 000,00 грн ( 2 год); підготовка та подача претензії про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири - 2 000,00 грн ( 2 год); вивчення судової практики постанов Верховного Суду. Підготовка та подача позовної заяви про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири та підготовка для подачі додатків до позовної заяви - 5 000,00 грн ( 5 год); підготовка та подача клопотання про витребування інформації - 500,00 грн (30 хв); підготовка та подача заяви із питаннями до Відповідачки - 500,00 (30 хв); підготовка та подача клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін - 500,00 грн ( 30 хв); підготовка та подача клопотань, заперечень на клопотання (заяви), відповіді на відзив на позовну заяву під час судового розгляду справи - 5 500,00 грн.

20 лютого 2025 року сторони підписали акт про отримання правової допомоги на суму 16 500,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 20 лютого 2025 року.

Матеріали справи не містять доказів направлення адвокатом трьох адвокатських запитів, а також доказів підготовки та подання заяви із запитаннями до Відповідачки, у зв`язку з чим Суд доходить до висновку, що у задоволенні цих витрат слід відмовити..

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачкою відзив на позовну заяву не подавався, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що Позивач поніс витрати на підготовку та подання відповіді на відзив, а також заперечень на відповідні клопотання.

У цій справі відсоток задоволених вимог становить 83,33 % (141 891,00 грн/170 269,00 грн), тому за загальним правилом, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 083,05 грн (8 500,00 грн х 83,33%). За висновком Суду витрати на оплату послуг адвоката у визначеному розмірі не є надмірними, відповідають критеріям реальності та розумності адвокатських витрат.

У задоволенні витрат на правничу допомогу у розмірі 9 416,95 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 141 891,00 грн - матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; 6 500 грн - витрати за проведення оцінки вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття; 1 135,79 грн - судового збору; 7 083,05 грн - витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 11 березня 2026 року.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 );

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Суддя Інна КОВАЛЕНКО