Ухвала суду № 134752787, 11.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10829/25

н/п 2-а/953/81/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р.

Київський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Вітюка Р.В. розглянув заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за

позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Суд ухвалою від 29.10.2025 визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновив позивачу строк звернення до суду; відкрив позовне провадження в адміністративній справі.

02.12.2025 суд ухвалою залишив адміністративний позов без розгляду.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.02.2026 ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 скасував, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - направив до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2026 справу було передано судді Вітюку Р.В.

Суд ухвалою від 09.03.2026 прийняти до розгляду позов, призначив справу до розгляду на 18.03.2026.

10.03.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді Вітюку Р.В., в якій він просив заяву про відвід задовольнити.

Заява мотивована таким:

-зі змісту позовної заяви та наданих додатків до неї суддя володів інформацією, що позивач захищав інтереси нашої держави та територіальну цілісність у рядах захисників ЗСУ від агресорів рф та отримав неодноразово поранення під час виконання бойових завдань, але за наслідками порушень процесуального порядку з боку судді, на мій погляд можливо встановити, що погляди судді не збігаються з направленням нашого Верховного головнокомандувача Збройних Сил України президента України Зеленського Володимира Олександровича і у даному провадженні немає мети досягнення істини за позовом та прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті;

-ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025, якою було залишено без розгляду позов скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026, а справу направлено до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду;

-характер допущених суддею порушень чітких та зрозумілих за змістом вимог процесуального законодавства дає підстави вважати, що такі дії судді виходять за межі простої суддівської помилки і є проявом грубої недбалості при здійсненні правосуддя та є обґрунтованою підставою у відводі судді;

-рішенням ВККСУ від 01.08.2023 № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів. Зокрема, до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду зараховано Вітюка Р.В. , який за результатами кваліфікаційного іспиту посів лише 231 позицію в рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду. А згідно до інформації розміщеної на сайті "Єдиний державний реєстр судових рішень" на дату подання позовної заяви з дати призначення на посаду судді у провадженні судді перебувало лише 4 судові справи з категорією справ, щодо оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що, на переконання заявника, поза розумним сумнівом унеможливлює участь судді у розгляді цієї позовної заяви, оскільки вони можуть викликати сумнів у безсторонність судді.

Статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Зокрема: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.

Заявник не визначає конкретну підставу відводу. Зі змісту поданої заяви вбачається, що такою є пункт 4 частин першої статті 36 КАС України наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об`єктивним та неупередженим розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.

Так, у рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" від 09.04.2013, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Також, у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 ЄСПЛ дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Неупередженість та об`єктивність судді в кожній справі забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у справі.

Нормою частини третьої статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Повертаючись до поданої заяви про відвід, суд зазначає посилання заявника, що погляди судді не збігаються з направленням Президента України є необґрунтованими, оскільки він не вказує (І) в чому полягають відповідні погляди та переконання; (ІІ) з яких обставин він дійшов таким висновків; (ІІІ) не зазначає і не обґрунтовує жодним належним та допустимим доказом. Відповідно таке є припущенням заявника, який також не зазначає, яким чином таке припущення впливає на об`єктивний та неупереджений розгляд позовної заяви. На підставі, яких доказів, обставин заявник дійшов висновку, що у цьому провадженні немає мети досягнення істини та ухвалення законного та обґрунтованого рішення по суті, він також не наводить та не надає, а тому такі посилання визнаються необґрунтованими.

Тобто позивач не наводить відсутність безсторонності, які передбачені для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, зокрема, щодо суб`єктивного критерію, тобто не наведено / доведено, які особисті переконання та поведінка судді вказують на особисту упередженість чи не об`єктивність у цій справі.

Щодо скасування процесуального рішення у справі, то суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу. До того ж, за наслідками апеляційного перегляду ухвали від 02.12.2025, суд ухвалою від 09.03.2026 прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду.

Отже, незгода позивач з процесуальним рішенням у справі відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.

Стосовно посилань заявника на рейтинг судді, як кандидата під час проведення конкурсних процедур та наявність у провадженні судді чотирьох справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то заявник не вказує чому ці обставини поза розумним сумнівом унеможливлюють розгляд справи визначеним складом суду (недосвідченість, непрофесійність тощо) і яким чином це впливає на упередженість та безсторонність судді під час розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що вказані обставини мали місце на момент відкриття провадження у справі (жовтень 2025 року). Водночас жодного сумніву з цього приводу заявник під час відкриття провадження та призначення справи до розгляду не висловлював та не заявляв (з вказаного моменту минуло чотири місяці). При цьому в силу вимог норми частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Жодних обставин не заявлення або неможливості заявлення відповідного відводу відразу після відкриття провадження у справі (протягом десяти днів з 29.10.2025) заявник не наводить та не обґрунтовує, а тому такі посилання визнаються не вмотивованими в розумінні частини третьої статті 39 КАС України.

З огляду на викладене, заява про відвід головуючому у справі судді визнається необґрунтованою.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України та з огляду на необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід слід передати для його вирішення в порядку частини першої статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 2, 31, 36, 37, 40, 248, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду міста Харкова Вітюка Р.В. необґрунтованою.

Матеріали заяви передати для її вирішення іншому судді у порядку визначеному частиною першою статті 31 КАС України.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання.

Суддя Роман ВІТЮК