Ухвала суду № 134751029, 11.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17442/23

Провадження №2/369/943/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі судді Янченка А.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Головченка Артема Олександровича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/17442/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. перебуває вказана цивільна справа.

11.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Головченко Артем Олександрович подав до суду заяву про відвід судді Янченка А.В.

Заяву обґрунтовано тим, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться справа № 369/17442/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення проживання дитини. Справа призначена до розгляду на 16.03.2026 року об 15 год. 15 хв.

Відповідно до п. 5) ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У ч. 1 ст. 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України від 22.02.2013, зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суддя Янченко А.В. під час розгляду справи неодноразово порушував норми процесуального права зокрема ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.05.2025 року витребувано від Служби у справах дітей Білогородської сільської ради висновок щодо доцільності визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області є у справі третьою особою, а тому вона користується правами, які передбачені ч. 6 ст. 53 ЦПК України зокрема щодо подання доказів у справі. Згідно вимог ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Витребування доказів у сторони яка є учасником даного процесу суперечить нормам Цивільно процесуального кодексу України та ставить під сумнів упередженості судді щодо одного з учасників процесу.

Також ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2025 року витребувано: - у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (Код за ЄДРПОУ 33546706, місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) інформацію про кількість невиплачених (активних) кредитів та дати їх укладення та суму заборгованості за цими кредитами та період прострочення виплат; - у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Код за ЄДРПОУ 22933548, адреса 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) інформацію про заробітну плату та/або грошове забезпечення Витребувати у Головного управління ДПС у Київській області (Код за ЄДРПОУ 44096797, адреса 03151м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про розмір отриманих доходів та утриманих з них податків; - Витребувати у Головного управління ДПС у Київській області (Код за ЄДРПОУ 44096797, адреса 03151м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про розмір отриманих доходів та утриманих з них податків.

Разом з тим стороною позивача за первісним позовом не надано доказів утруднення отримання відповідних доказів, які він просив витребувати судом.

Суддя Янченко А.В. взяв на себе обов`язок збирати докази замість сторони процесу, що є неприпустимим.

Суд не вправі самостійно збирати додаткові докази, витребовувати документи; рішення судом приймаються на підставі даних матеріалів справи.

На підставі вище наведеного представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Головченко Артем Олександрович подала до суду заяву про відвід судді у справі № №369/17442/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення проживання дитини.

Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи, що заяву про відвід судді подано пізніше ніж за три робочі до наступного судового засідання (16.03.2026 року), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Головченком Артемом Олександровичем відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/17442/23, не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

До заяви заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а подана заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи № 369/17442/23, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Головченка Артема Олександровича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/17442/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено: 11.03.2026 року.

Суддя А.В. Янченко