Ухвала суду № 134743141, 11.03.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 585/214/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Джепи В.Г.., представника позивача адвоката Никонової М.О., представника відповідача Авраменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву представника позивача адвоката Никонової М.О. про відвід судді Степаненко О.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

03 березня 2026 року від представника позивача- ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді Степаненка О.А. Обґрунтовуючи заяву, представник зазначала, що Сумським районним судом Сумської області, головуючим суддею Степаненко О. А., у 2021 році вже розглядалася справа № 587/258/21 між тими ж сторонами щодо встановлення юридичного факту. За результатами розгляду було ухвалено рішення про перебування дітей на утриманні, вихованні та проживанні з батьком, ОСОБА_2 . Оскільки предметом нинішнього спору є визначення місця проживання дітей, що безпосередньо пов`язано з питанням їхнього утримання та побуту, у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів у здатності судді відійти від своїх попередніх висновків. Існує високий ризик того, що суддя буде підтримувати рішення, яке він ухвалив раніше, ігноруючи нові фактичні обставини (проживання дітей з матір`ю до 20 листопада 2024 року), що суперечить принципу всебічного та об`єктивного розгляду справи. Неупередженість та незалежність судді Степаненко О. А. щодо справи також викликає сумніви, оскільки в поередній справі № 587/258/21 суддя не звернув увагу на неналежність доказів та порушення процесуальних норм при розгляді справи, допустив однобічний розгляд справи. Є всі підстави вважати, що суддя має суб`єктивне негативне враження щодо позивачки у справі 587/214/25 та симпатизує відповідачу, ОСОБА_2 , що заважає йому об`єктивно оцінювати обставини справи, а тому заявник заявляє відвід головуючому.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Питання про відвід судді було направлено для розгляду в порядку ст. 33 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача свою заяву про відвід підтримала, додатково надала письмові пояснення. Крім того, зазначала, що у позивачки є підозра, щодо поза процесуального спілкування судді Степаненка О.А. з представником відповідача, так як він приймає участь у справі безпосередньо, а вона та позивачка в режимі відеоконференції. Посилалась на ряд процесуальних порушень, які допустив суддя під час розгляду справи, змінив черговість надання пояснень сторін та інші.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав заяву необгрунтованою, зазначав, що попередня справа, яку розглядав даний суддя була про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, де ОСОБА_1 була відповідачкою та позов вона визнала. Справа, яка перебуває на розгляді судді зараз знаходиться у нього з березня 2025 року і жодних підстав для відводу позивачка не заявляла. З відеозапису судового засідання який долучила позивачка до розгляду заяви про відвід судді не вбачається порушень з боку судді. Долучений відеозапис розмови між сторонами зроблений позивачкою без відома відповідача, має провокаційний характер, міг стосуватись, ще однієї справи, яка була на розгляді у судді Черних О.М.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області про визначення місця проживання дітей.

Як вбачається з тексту заяви про відвід судді Степаненку О.А., заява мотивована тим, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки суд вже розглядав справу між тими ж сторонами щодо встановлення юридичного факту та було прийнято рішення не на користь позивачки ОСОБА_1 , вважає що суддя має суб`єктивне негативне враження щодо позивачки у справі та симпатизує відповідачу ОСОБА_2 , суддя допускає процесуальні порушення під час розгляду даної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі,

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3ст. 39 ЦПК України).

Подана заява не містить вищевказаних обставин.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку, що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Проте, при розгляді заяви про відвід судді заявником не доведена наявність обставин, які би викликали сумніви в неупередженості судді Степаненко О.А. та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Сама по собі недовіра з підстав, наведених в заяві про відвід, не є обставинами, які виключають участь судді у розгляді справи.

Щодо процесуальних дій головуючого, то така незгода з процесуальними діями головуючого сама по собі не може бути підставою для відводу.

Крім того, в разі незгоди з будь-якими рішеннями головуючого, сторона не позбавлена можливості викласти свою думку з цього приводу в апеляційній скарзі, якщо буде не згодна з судовим рішенням.

За таких умов, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого заявником відводу, оскільки останньою не наведено жодних підстав, визначених ст.36 ЦК України для відводу судді, не наданодостаніх доказів упередженості або особистої заінтересованості судді.

Таким чином, підстав для задоволення заяви про відвід головуючого по справі не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача адвоката Никонової М.О. про відвід судді Степаненко О.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області про визначення місця проживання дітей - визнати необґрунтованою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Гончаренко