Рішення № 134735911, 11.03.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8033/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2025 року №0381873-2409-1126-UA35080150000074379.

В обґрунтування вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки воно покладено на дані перевірки, за якими нібито встановлено наявність у власності позивача нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що вказана будівля не використовується ним, а 15.01.2024 року він нотаріально засвідчив припинення права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю механічної майстерні у зв`язку з її знищенням. Оскільки позивач не займається жодним видом діяльності та не використовує дане приміщення, а останнє знищене та не підлягає до використання, спірне рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення видане на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, якими підтверджено наявність у власності позивача вказаної нежитлової будівлі. При цьому позивач не скористався своїм правом на звернення до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об`єктів нерухомості та нарахованої суми податку. Сам податок на нерухоме майно був нарахований відповідно до статті 266 ПК України та ставок, затверджених Приютівською селищною радою рішенням від 07.07.2023 №1004 (а.с.34-35).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідно до положень статті 266 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.06.2025 року №0381873-2409-1126-UA35080150000074379, яким позивачу за 2024 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нежитлової нерухомості-будівлю механічної майстерні загальною площею 1071,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , придбану за договором купівлі-продажу від 04.05.2018 року №1008 (а.с.9. 12-19, 36-37).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки № 467441635 від 10.03.2026 року) встановлено, що станом на день розгляду справи право власності позивача на зазначений об`єкт нежитлової нерухомості не припинено (а.с.46).

Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єкта нежитлової нерухомості на 2024 рік встановлена додатком 1 до рішення Приютівської селищної ради від 07.07.2023 року №1004 у розмірі 1,0% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024 року (7100 грн) (а.с.39-43).

Розрахунок податку проведено наступним чином: 1071,4 кв.м. * 7100 грн * 1,0% / 100 = 76 069,40 грн.

Незгода позивача з таким рішення зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із статтею 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України)

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із статтею 10 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Обґрунтовуючи протиправність вказаного рішення, позивач посилається на те, що нежиле приміщення механічна майстерня, на яке нарахований податок знищене, а тому воно не є об`єктом оподаткування. Крім того, 15.01.2024 року він своєю нотаріальною заявою засвідчив та просив нотаріуса здійснити державну реєстрацію припинення права власності на даний об`єкт нерухомості у зв`язку із його знищенням.

Згідно частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, серед яких, зокрема знищення майна (пункт 4 частини 1 цієї статі).

Відповідно до статті 349 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі його знищення.

Згідно з частиною 1 статті 182 ЦК України регламентовано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон № 1952-IV)

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV визначено, що державній реєстрації прав підлягає право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 12 Закону № 1952-IV Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

За нормами частини 2 статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок № 1127), згідно пункту 1 якого цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 75 Порядку № 1127 (в редакції, чинній станом на 15.01.2024 року), для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт будівництва у зв`язку з його знищенням подаються:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;

2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до пункту 75 Порядку № 1127 (у редакції на день ухвалення судового рішення) державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням проводиться за наявності:

відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або

витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об`єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), як об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйнований об`єкт), чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об`єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 103, ст. 6166) (далі - акт дистанційного обстеження) чи особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815, або

поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об`єкта в якому зазначена як об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйнований об`єкт), чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об`єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.

У разі коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Згідно з частиною 13 статті 18 Закону № 1952-IV датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Отже, наведені норми свідчать про обов`язок особи провести державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна, зокрема внесення у встановленому законом порядку відомостей про речові права на нерухоме майно до Державного реєстру прав, що, власне, є підставою для виникнення відповідних прав. Відомості, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними за винятком випадків невідповідності таких даних первинним документам, на підставі яких проводяться реєстраційні дії.

Припинення зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з його знищенням здійснюється шляхом проведення державної реєстрації на підставі заяви власника (співвласників) та документів чи відомостей, що підтверджують факт знищення такого об`єкта.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення позивача до державного реєстратора із заявою про припинення у зв`язку із знищенням права власності на об`єкт нежитлової нерухомості будівлю механічної майстерні загальною площею 1071,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки № 467441635 від 10.03.2026 року) встановлено, що станом на день розгляду справи право власності позивача на зазначений об`єкт нежитлової нерухомості не припинено (а.с.46).

При цьому, як уже зазначалося, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Більш того, матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт знищення будівлі механічної майстерні.

Слід також зазначити, що згідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Однак доказів звернення позивача до відповідача із відповідною заявою для проведення звірки матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням наведеного, у межах чинного законодавства зазначений об`єкт нерухомого майна будівля механічної майстерні загальною площею 1071,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи обліковується як об`єкт нежитлової нерухомості та належить позивачу на праві власності.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність зазначеного об`єкта нежитлової нерухомості у період, за який здійснено нарахування податку.

Також позивачем не надано доказів вчинення дій, спрямованих на зняття з експлуатації об`єкта нерухомого майна або припинення права власності чи іншого речового права на нього із проведенням відповідних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивачем не подано ані до контролюючого органу, ані до суду відомостей чи документів, які б свідчили про те, що спірний об`єкт нерухомого майна належить до об`єктів, що не є об`єктом оподаткування відповідно до пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Інших правових підстав, передбачених Податковим кодексом України, які б звільняли позивача від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належний йому об`єкт нежитлової нерухомості, у позовній заяві не наведено, і таких не встановлено судом під час розгляду цієї справи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи власником об`єкта нежитлової нерухомості, право власності на який у встановленому законом порядку не припинено, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а контролюючий орган, приймаючи його, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН