Рішення № 134735865, 10.03.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/31869/20

провадження № 2-іс/340/345/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивачка) до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №84 від 22.10.2020 про накладання штрафу в розмірі 39 000 гривень.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.42-43).

На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року № 01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (а.с.163).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025, справу №640/31869/20 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (а.с.164).

Ухвалою судді від 14.05.2025 справу прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.165-166).

Копію ухвали від 14.05.2025 надіслано позивачці за адресою її місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 2316568 від 09.02.2026): АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення повернулися до суду без вручення (а.с.231-235).

За правилами ч. 11 ст. 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пп.4, 5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, враховуючи, що ухвалу від 14.05.2025 повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а тому позивачка вважається такою, що була належним чином повідомлена про передачу справи за її позовом на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог позивачка посилається на те, що накладення на неї штрафу є необґрунтованим та стверджує, що всі умови договору купівлі-продажу товару від 15.12.2019 року № 12698 були виконані належним чином. Зокрема, товар був виготовлений та доставлений після отримання повної оплати за додатковою угодою № 1 від 07.07.2020 року, а акт приймання-передачі товару підтверджує відсутність претензій сторін. Також позивачка заперечує твердження про відсутність інформації про продукцію, зазначаючи, що відповідна інформація міститься на супровідній документації та в інформаційних буклетах, доступних споживачам.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що позивачка не виконала умови Договору купівлі-продажу товару №12698 від 15.12.2019 року у встановлений строк, не повідомила споживача про можливі затримки, не забезпечила доступність інформації про продукцію та не дотрималася вимог щодо куточка покупця. Порушення зафіксовано в акті перевірки № 3075-1 від 19.06.2020 року, а постановою №84 від 22.10.2020 року накладено штраф у розмірі 39 000 гривень (а.с.64-75, 168-175).

Позивачка подала відповідь на відзив, у якій виклала свої заперечення проти доводів відповідача (а.с.146-149).

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких спростував аргументи позивача та просив відмовити у задоволенні позову (а.с.151-157).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу товару №12698, за яким покупець зобов`язався сплатити 50% передоплати, а продавець виготовити та доставити товар у строки, визначені додатками до договору та бланком замовлення №12698 від 14.12.2019 року (а.с.6-9).

Зі змісту товарного чеку № 2123-ДР від 15.12.2019 року встановлено, що споживачем ОСОБА_2 внесено попередню оплату за товар у сумі 30 000 грн (а.с.13).

24.03.2020 року на адресу Держпродспоживслужби надійшло скарга ОСОБА_2 про порушення її законних прав як споживача суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 невиконанням умов договору №12698 (а.с.177).

На підставі погодження № 15.3-8/2/5699 від 06.04.2020 року відповідачем було видано наказ від 16.06.2020 року № 3075, на підставі якого спеціалістами Головного управління проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів (а.с.186, 186зв., 187).

19.06.2020 року складено акт перевірки № 3075-1, згідно висновків якого у ході заходу (перевірки) виявлено порушення у ФОП ОСОБА_1 , а саме:

- на видному та доступному місці відсутній куточок покупця з інформацією про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

- у суб`єкта господарювання відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі) про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання, відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, дату виготовлення, відомості про умови зберігання, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємство, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача;

- у приміщенні, де проводиться приймання замовлення, на видному і доступному місці не розміщено: Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМ України від 16.05.1994 року; перелік побутових послуг, що надаються; інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім`я по батькові керівника (власника), гарантійні зобов`язання виконавця послуг, інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів, перелік категорій громадян, які користуються пільгами в отриманні побутових послуг;

- виконавцем не забезпечено термінів виконання замовлення та строку доставки товару; виплату замовнику у разі порушення умов угоди неустойки (пені) у розмірі трьох відсотків вартості замовлення. Якщо після укладення договору стало очевидним, що роботи (послуги) зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача виконавцем негайно не повідомлено про це споживача;

- встановлено порушення умов договору купівлі-продажу товару №12698 від 15.12.2019 року: п.4.1.2. - протягом 3 (трьох) робочих днів від дня виготовлення товару продавець не сповістив покупця; п.6.2, п.2.2 продавець не здійснив доставку товару 28.02.2020 року (згідно бланку замовлення №12698 від 14.12.2019 р.). У бланку замовлення №12698 від 14.12.2019 року зазначено, що замовлення вважається повністю оформленим і прийнятим до виконання тільки після внесення 50 % переоплати за товар, а відповідно до п.5.3 - у день підписання даного Договору продавець зобов`язаний здійснити попередню оплату вартості товару у розмірі 50% від зазначеної вартості товару, що є порушенням абз.3 п.10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 та першого, другого речення абз.1 та абз.2 ч.1 та абз.1 ч.2 та п.3, 4, 7, 8, 12 ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" та абз.2, 4, 5, 10, 11 п.7 та абз.1, 4, першого речення абз.10 п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року №313 та абз.1 ч.5 та абз.1 ч.12 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с.187зв.-217).

25.06.2020 року Головним управлінням видано припис № 404-А, яким приписано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, встановлених актом №3075-1 від 19.06.2020 року, надавши відповідну інформацію про його виконання та вжиті заходи до 30.07.2020 року (а.с.219-220).

07.07.2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1, якою сторони зменшили вартість товару, а покупцем доплачено 10 550,00 грн (товарний чек № 2244-ДР), після чого товар було поставлено та підписано акт приймання-передачі від 07.07.2020 року (а.с.12-14).

За результатами розгляду справи про накладання стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідачем було винесено постанову № 84 від 22.10.2020 року, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 39 000 грн за:

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), а саме про основні властивості продукції, умови використання, відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, дату виготовлення, відомості про умови зберігання, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємство, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача;

- порушення умов Договору купівлі-продажу товару від 15.12.2019 року № 12698, а саме: п.2.2, п.4.1.2 та п.6.2 в частині не дотримання термінів виконання замовлення та строку доставки товару (а.с.224).

Незгода позивача з такою постановою зумовила її звернення до суду з даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 7 зазначеного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною другою статті 7 Закону № 877-V визначено. що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Статтею 11 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Як установлено судом, за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було складено акт перевірки від 19.06.2020 року № 3075-1, на підставі якого прийнято постанову від 22.10.2020 року № 84 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів.

За змістом спірної постанови вбачається, що у вину позивачу ставиться порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), а саме про основні властивості продукції, умови використання, відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, дату виготовлення, відомості про умови зберігання, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємство, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача; порушення умов Договору купівлі-продажу товару від 15.12.2019 року №12698, а саме: п.2.2, п.4.1.2 та п.6.2 в частині не дотримання термінів виконання замовлення та строку доставки товару.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі Закон № 1023-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 1023-XII інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Відповідно до вимог абзацу третього пункту 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, суб`єкти господарювання повинні забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.

Крім того, пунктом 7 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 313 (чинного на день виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що у приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень, на видному і доступному для замовників місці повинні розміщуватися, зокрема, ці Правила; перелік побутових послуг, що надаються; інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім`я та по батькові керівника (власника); зразки матеріалів та затверджених в установленому порядку виробів; інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Держспоживінспекції, перелік категорій громадян, які користуються пільгами в отриманні побутових послуг.

Пунктом 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 313, визначено, що виконавець зобов`язаний забезпечити, зокрема, надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги.

З аналізу наведених норм Закону України "Про захист прав споживачів", Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, а також Правил побутового обслуговування населення убачається, що на суб`єкта господарювання покладається обов`язок забезпечити доведення до відома споживача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, умови її використання, виробника, гарантійні зобов`язання та інші істотні характеристики товару, а також розміщення у місці здійснення господарської діяльності відповідної інформації для споживачів, зокрема куточка покупця. Ненадання або відсутність такої інформації у доступній наочній формі у місці реалізації продукції або приймання замовлень свідчить про порушення встановлених законодавством вимог щодо забезпечення права споживача на отримання повної та достовірної інформації про продукцію.

Крім того, частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Пунктом 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 313 (чинного на день виникнення спірних правовідносин), визначено, що виконавець зобов`язаний забезпечити, зокрема, дотримання термінів виконання замовлення.

Відповідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Водночас відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, з аналізу наведених норм цивільного законодавства вбачається, що після укладення договору сторони набувають взаємних прав та обов`язків, а їх невиконання або несвоєчасне виконання є порушенням зобов`язання незалежно від подальшого врегулювання відносин між сторонами. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний виконувати взяті на себе договірні зобов`язання належним чином та у встановлені договором строки, а їх недотримання, зокрема у частині виготовлення, виконання замовлення чи доставки товару, свідчить про неналежне виконання зобов`язання у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України та порушення прав споживача.

Стаття 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Так, частина перша статті 23 Закону № 1023-XII передбачає, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, наведені положення статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлюють спеціальні заходи відповідальності суб`єктів господарювання за порушення прав споживачів у сфері торговельного та побутового обслуговування.

Зокрема, законодавець прямо передбачає застосування фінансових санкцій у разі відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця, а також у разі порушення суб`єктом господарювання умов договору із споживачем щодо виконання роботи чи надання послуги. Зазначені санкції мають на меті забезпечення належного рівня захисту прав споживачів та стимулювання суб`єктів господарювання до дотримання встановлених законодавством вимог щодо інформування споживачів та належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Отже, у разі встановлення під час здійснення державного нагляду (контролю) фактів відсутності передбаченої законом інформації для споживачів або порушення умов договору, укладеного з споживачем, орган державного нагляду (контролю) наділений повноваженнями застосувати до відповідного суб`єкта господарювання передбачені законом штрафні санкції.

Як убачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу товару № 12698 від 15.12.2019 року, відповідно до якого позивач зобов`язався виготовити та передати покупцю відповідний товар у строки, визначені договором та бланком замовлення №12698 від 14.12.2019 року (28.02.2020 року).

Водночас судом встановлено, що станом на момент звернення споживача до органу державного нагляду (контролю) (24.03.2020 року) товар за договором купівлі-продажу не був виготовлений та доставлений у строки, визначені умовами договору та бланком замовлення.

Доводи позивачки про належне виконання зобов`язань за договором суд відхиляє, оскільки на підтвердження виконання договору вона посилається на акт приймання-передачі товару №12698 від 07.07.2020 року та додаткову угоду №1 до договору від 07.07.2020 року, які були укладені після звернення споживача зі скаргою та після фактичного виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, такі документи лише підтверджують подальше врегулювання відносин між сторонами, проте не спростовують факту порушення строків виконання замовлення на момент звернення споживача до органу державного нагляду (контролю).

При цьому доводи позивачки про те, що строк виконання зобов`язань не настав у зв`язку з невнесенням покупцем передоплати у розмірі 50%, суд оцінює критично, оскільки фактичне прийняття позивачем грошових коштів в сумі 30 000 грн, оформлення товарного чеку №2123-ДР від 15.12.2019 року та прийняття замовлення свідчить про вступ сторін у договірні правовідносини і початок виконання договору. Відтак, позивачка була зобов`язана діяти добросовісно та вживати заходів для належного виконання взятих на себе зобов`язань перед споживачем.

Крім того, під час перевірки було встановлено, що у приміщенні позивача відсутній куточок покупця та передбачена законодавством інформація про суб`єкта господарювання і продукцію, що зафіксовано в акті перевірки від 19.06.2020 року № 3075-1.

Посилання позивача на наявність інформаційних буклетів суд відхиляє, оскільки під час проведення перевірки такі документи посадовим особам органу державного нагляду (контролю) не надавалися.

При цьому, як зазначалось судом, відповідно до статті 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Отже ненадання позивачем під час перевірки відповідних документів обґрунтовано розцінено як відсутність передбаченої законодавством інформації для споживачів.

Таким чином, встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів підтверджуються наявними в матеріалах справи документами. Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу від 22.10.2020 №84 діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом, тому підстави для визнання протиправною та скасування такої постанови відсутні.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, ЄДРОПУ 40414833) про визнання незаконною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН