Постанова № 13473166, 20.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Справа № 2а-9840/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Трубіцина Р.М. (довіреність № 15496 від 30.12.2010 р.),

від відповідача -1: Самохіна Ю.В.(довіреність № 19013/10/10-013 від 18.10.2010 р. )

від відповідача 2: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та стягнення суми податку на додану вартість,-

Встановив:

14 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та стягнення суми податку на додану вартість за червень 2010 року у сумі 15844047,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод», як платник податку на додану вартість подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська декларацію з ПДВ за червень 2010 року, якою визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 15844047,00 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську здійснено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2009 по 31.07.2009, з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.03.2010 по 31.03.2010 р., з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р., з 01.05.2010 по 31.05.2010 р. за результатами якої складено довідку № 1151/08-3/00210890 від 20.09.2010 р., в якій податковий орган підтвердив задекларовані обсяги як податкового кредити так і податкового зобовязання, порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту у червні 2010 року не встановлено.

Довідкою встановлені обставини сплати позивачем платіжними дорученнями суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах у сумі 15844047,00 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2010 року в розмірі 15844047,00 грн.

У п. 1 розділу 5 Довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року в сумі 15844047,00 грн. Правомірність заявлення до відшкодування ПДВ підтверджено не було у звязку з неотриманням результатів проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам підприємства від органів ДПС за місцем їх реєстрації.

З цих підстав позивач просить визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську щодо ненадання до органу державного казначейству висновку про відшкодування ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за червень 2010 року, стягнути з Державного бюджету України суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2010 року в сумі 15844047,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник першого відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську позовні вимоги не визнав, зазначив, що на даний час не завершено перевірку постачальників ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», а саме до теперішнього часу не отримано даних про проведення зустрічної перевірки постачальників ВАТ «СВЗ», а саме: ТОВ «Камелор», ТОВ «Регіон», ВАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ТОВ «Новабуд- XXI Століття», ТОВ «Метінвест Україна», ТОВ «Упек-Трейдінг», ТОВ «Діоніс», ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод», ТОВ « «МД Груп Запоріжжя», ПАТ «Центрокуз ім. С.С. Монятовського».

Крім того, вважає, що відшкодування податку на додану вартість є неможливим, до закінчення перевірки за всіма ланцюгами постачальників позивача.

Представник другого відповідача Головного управління державного казначейства України у Луганській області в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд за їх відсутністю, раніше в судовому засіданні 10.01.2011 року надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позов не визнають з посиланням на те, що відшкодування ПДВ можливе лише у випадку надходження висновку податкового органу або рішення суду. Вказані документи до Головного УДК в Луганській області не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Стахановської міської ради 02.10.1996 року за № 13921050002000055, включене до ЄДРПОУ за номером 00210890, є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 (а.с. 20, 21).

Як платник податку на додану вартість позивач 19 липня 2010 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, згідно до якої сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 15844047,00 грн. (код рядка 25) (а.с. 28, 29).

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображену у зазначеній податковій декларації, підтверджено довідкою № 1151/08-3/00210890 від 20.09.2010 р. про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.07.2009, з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.03.2010 по 31.03.2010 р., з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р., з 01.05.2010 по 31.05.2010 р., проведеною Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (а.с. 35-84).

Перевіркою не встановлено порушень достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року у сумі 15844047,00 грн. Однак, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену до відшкодування суму ПДВ у розмірі 15844047,00 грн. через неотримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС за місцем їх реєстрації ( з сумою 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у травні 2010 р.)

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського" рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б)залишок від'ємного значення, після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування; подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки передбачене наведеною нормою Закону податкове повідомлення не приймалось.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.

Як вбачається з пояснень першого відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку є неотримання результатів зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» від органів ДПС за місцем їх реєстрації.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів «поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою», без врахування далі слів «у випадках, визначених цим Законом». За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками,, податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо не направлення до органу державного казначейства України висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року в сумі 15844047,00 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а сума бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року у розмірі 15844047,00 грн. - стягненню з Державного бюджету України.

Щодо вимог про визнання незаконною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо не направлення до органу державного казначейства України висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість по декларації за вересень 2009 року суд зазначає наступне.

Згідно ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Податкові органи, як суб'єкти владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, відповідно до Конституції України мають діяти у спосіб, передбачений Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську повинна була видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ та проявив бездіяльність.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо не направлення до органу державного казначейства України висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану і вартість», ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного і судочинства У крапай, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання до органу Державного казначейства України висновку про відшкодування відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за червень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2010 року в сумі 15844047,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів вісімсот сорок чотири тисячі сорок сім гривень 00 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» судові витрати у сумі 1 703,40 грн. (одну тисячу сімсот три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 січня 2011 року.

СуддяО.В. Ципко