Рішення № 134731396, 11.03.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

11.03.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія

Справа № 401/3695/25

Провадження № 2/401/455/26

11 березня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судового засідання Рудської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи) :

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 27891 грн., а також судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 28 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог частини першої статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі доказів, які є у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Аргументи позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс":

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2019 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2305762, який укладено в електронній формі, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Алекскредит" надало ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 9 000,00 грн., строк дії договору встановлюється з дати укладення договору - 20 травня 2019 року, до кінцевої дати виконання договору - 27 травня 2019 року включно, У випадку використання кредиту менше п`яти календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95 % від суми кредиту. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: базовий період - 1,70 % за один день користування кредитом; спеціальна процентна ставка у випадку прострочення кредиту - 3,00 % за один день користування кредитом.

10 червня 2025 року між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ "Алекскредит" відступило ТОВ "Секвоя Капітал" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників від 10 червня 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ "Секвоя Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2305762 від 20 травня 2019 року.

07 липня 2025 року між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" укладено договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ "Секвоя Капітал" відступило ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників від 07 липня 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2305762 від 20 травня 2019 року.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, але відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №23057626 від 20 травня 2019 року в розмірі 27 891 грн., яка складається з: 9000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 891 грн. - заборгованість за відсотками.

Аргументи відповідача, ОСОБА_1 :

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, за місцем реєстрації, проте без поважних причин в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, відзив суду не надав. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи:

20 травня 2019 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту №2305762. Відповідно до п. 1.4 договору, сума кредиту складає 9000 грн., сторонами узгоджено строк повернення кредиту 7 календарних днів - до 27 травня 2019 року включно. У випадку використання кредиту менше п`яти календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95 % від суми кредиту (п. 1.7.1). У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,19 %. У випадку використання кредиту менше п`яти календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95 % від суми кредиту. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: базовий період - 1,70 % за один день користування кредитом; спеціальна процентна ставка у випадку прострочення кредиту - 3,00 % за один день користування кредитом (п. 1.6).

Додатком № 1 до договору про надання кредиту №2305762 від 20 травня 2019 року встановлено графік платежів за лояльними (покращеними) та загальними умовами кредитування.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №2305762 від 20 травня 2019 року, станом на 06 червня 2025 року, загальна сума заборгованості складає 27 891 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 891 грн. - заборгованість за відсотками.

10 червня 2025 року між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ "Алекскредит" відступило ТОВ "Секвоя Капітал" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10 червня 2025 року до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10 червня 2025 року, ТОВ "Секвоя Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2305762 від 20 травня 2019 року.

07 липня 2025 року між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" укладено Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ "Секвоя Капітал" відступило ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 07 липня 2025 року до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07 липня 2025 року, ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2305762 від 20 травня 2019 року.

Листом №2305762 від 10 липня 2025 року ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" направлено відповідачу вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором №2305762 від 20 травня 2019 року та повідомлено реквізити для оплати боргу.

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 27891 грн.

Відповідач не надіслав до суду відзиву на позовну заяву, отже, про свої можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суду не повідомила.

Джерела права (оцінка суду) та висновок суду:

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 3 ст. 207 ЦК України встановлено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір №2305762 від 20.05.2019 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у кредит.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 2305762 від 20 травня 2019 року, що укладений між первісним кредитором ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в сумі 9000 грн. за договором №2305762 від 20.05.2019 в добровільному порядку не повернуті, наявні правові підстави для їх стягнення у повному обсязі.

З наданого рахунку позивача видно, що заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитом становить 18 891 грн. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 порушила зобов`язання, встановлені договором №2305762 від 20.05.2019, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми відсотків за користування кредитними коштами саме в такому розмірі, як розрахований позивачем, у розмірі 18 891 грн., а тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 6000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №43657029 від 01.07.2025, акт № 2305762 від 30.09.2025 про підтвердження факту наданих послуг; детальний опис наданих послуг від 30.09.2025.

Відповідно детального опису робіт заявлена до стягнення сума 6 000 грн. за кредитним договором включає: консультацію 1,5 год., складання позовної заяви про стягнення заборгованості - 3 год., формування додатків до позову - 1 год.

Суд зауважує, що в позовній заяві ТОВ "ФК "Солвентіс" обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не викладені, зазначена лише сума заборгованості за кредитним договорам. Інших доказів, що підтверджують обставини, окрім кредитних договорів та розрахунків заборгованості за кредитними договорами, матеріали справи не містять.

Крім того, за практикою Верховного Суду надання консультацій, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції входять до процесу підготовки і складання позовної заяви, тому окремій грошовій оцінці не підлягають.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи розумність розміру витрат позивача на правову допомогу, виходячи з характеру спірних відносин у справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення усіх заявлених витрат позивача на професійну правову допомогу. Суд вважає розмір судових витрат позивача на правову допомогу, пов`язаний зі складанням позовної заяви, яка є типовою для позивача і містить тільки номер договорів та суму заборгованості явно завищеною, тому суд дійшов висновку про зменшення розмір витрат на правову допомогу до 3000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за кредитним договором 2305762 від 20.05.2019 року в розмірі 27 891 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Решту судових витрат залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс", ЄДРПОУ 43657029, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом