Постанова № 13472922, 09.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.10 Справа №2а-9930/10/8/0170

(12:22год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів"

до Територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і м. Севастополю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування припису

за участю представників сторін:

від позивача: Мунченко Євген Анатолійович, довіреність № б/н від 18.02.10р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Обставини справи: ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису № 57 від 14.06.2010р. провідного державного інспектора територіального управління Держгірпромнагляду по АРК Туркіна О.П.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим провадження в адміністративній справі відкрито 03.08.10р., ухвалою суду від 03.08.10р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вимога відповідача про визнання нещасного випадку, який відбувся із працівником позивача складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1, таким, що пов'язаний із виробництвом, суперечить Закону України “Про охорону праці”. Позивач зазначає, що нещасний випадок, щодо якого винесено оскаржуваний припис, не був повязаний із виробництвом, адже доказів отримання ОСОБА_1 пошкоджень здоровя саме на роботі не має, та позивач вважає, що він не пов'язаний із виробництвом.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.10 р. не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. Відповідач надіслав на адресу суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що нещасний випадок, який відбувся з працівником позивача складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1 06.07.09 р., безпосередньо пов'язаний із виробництвом, комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, склала акт форми Н-5, в якому зазначила, що нещасний випадок стався 06.07.09 р. об 11-00 год., тобто у робочий час та день ОСОБА_1 Також відповідач зазначив, що відсутність свідків при нещасному випадку не є підставою для ствердження про відсутність самого факту нещасного випадку. Відповідач вважає, що оскаржуваний припис щодо усунення встановлених порушень є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 працював складальником корпусів металевих суден на Відкритому акціонерному товаристві "Суднобудівний завод "Залів".

05.08.09 року складальник корпусів металевих суден ОСОБА_1 звернувся із заявою до генерального директора ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" про проведення розслідування за фактом отриманої ним травми на виробництві 06.07.09 р., адже з ОСОБА_1, який працював на ділянці вузлової зварки, відбулося попадання стороннього тіла в праве око (а.с.8).

Наказом ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" від 07.08.09 №869п-2, для розслідування обставин та причин нещасного випадку було складено комісію у складі чотирьох представників позивача та зобовязано комісію у місячний строк провести розслідування нещасного випадку, скласти відповідний акт та направити на затвердження генеральному директору ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" (а.с.9).

Комісія, призначена наказом №869п-2 від 07.08.09, провела у період з 07.08.09 р. по 31.08.09 р. розслідування нещасного випадку, який стався на ділянці вузлової зборки та зварки цеху № 33 та склала акти:

- розслідування нещасного випадку, який стався 06.07.09 р. об 11-00 год. на ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" за формою Н-5 від 31.08.09 р. (а.с.20-21)

- про нещасний випадок на підприємстві, що не пов'язаний з виробництвом за формою НПВ від 31.08.09 р. (а.с.22-24).

Зі змісту вищенаведених актів вбачається, що комісією було встановлено, що 06.07.09 р. складальник корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_1 виконував на протязі дня зачисні роботи секції №530 замовлення №01509, працював разом із складальником корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_4, роботу контролював виробничій майстер цеху №33 ОСОБА_5, які травмування ОСОБА_1 в цей день не підтвердили. Звернень до медсанчастини 06.07.09 р. від ОСОБА_1 не надходило.

Комісією також було встановлено, що секція №530 замовлення №01509 дільниця вузлової зборки та зварки в 5-му прольоті цеху №33, де стався нещасний випадок, відповідає нормативним вимогам та згідно з табелем обліку робочого часу за липень 2009 р., складальник корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_1 відпрацював 8 годин, а з 07.07.09 р. по 24.07.09 р. стоїть НП (відсутність на роботі з невідомих підстав).

У п. 4 акту за формою Н-5 «причини нещасного випадку» комісія зазначила психофізичну причину, а саме несвоєчасне звернення за медичною допомогою потерпілого ОСОБА_1 при захворюванні ока та комісія прийшла до наступного висновку: факт травми ОСОБА_1 на робочому місці ніхто не підтверджує, свідків нещасного випадку не було; втрата працездатності настала не під час виконання ним посадових обовязків на заводі, а при знаходженні дома в побуті; виходячи з вищенаведеного, даний нещасний випадок не вважати повязаним з виробництвом та скласти акт за формою НВП.

Також в акті було зазначено, що оскільки причиною нещасного випадку є особиста необережність постраждалого ОСОБА_6, який знаходився дома - у побуті, то винні особи не вбачаються.

Комісією в ході проведення розслідування було також розглянуто та взято до уваги наступні докази:

- пояснення складальника корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_1 від 05.08.09 р., в яких він пояснив, що 06.07.09 р. він працював на дільниці вузлової зварки по зачистці деталів секції замовлення 01509, після роботи відчув у правому оці біль, але не надав цьому значення, засобами індивідуального захисту був повністю забезпечений, допрацював до кінця робочого дня та пішов додому, майстру та бригадиру про це нічого не сказав. 07.07.09 р. відчув різку біль в правому оці, за медичною допомогою не звернувся та не повідомив майстра і бригадира, адже вважав, що біль пройде сама, на роботу не вийшов. 08.07.09 р. біль у правому оці посилилась, у звязку із чим звернувся за медичною допомогою до медсанчастини заводу Залів, повідомив бригадира, що він піде на лікарняний, про травму нічого не повідомив, 04.08.09 р. було закрито лікарняний (а.с.11),

- пояснення складальника корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_1 від 12.08.09 р., в яких він пояснив, що 06.07.09 р. він працював на дільниці вузлової зварки по зачистці деталів, засобами індивідуального захисту був повністю забезпечений, а у період з 10-00 год. по 11-00 год. відчув, що щось потрапило в праве око, про що нікого не повідомив, та за медичною допомогою не звернувся, тому що думав, що пройде. 06.07.09 р. болі у правому оці не відчував. 07.07.09 р. відчув різку біль в правому оці, але за медичною допомого не звернувся та не повідомив майстра і бригадира, адже вважав, що біль пройде сама. 08.07.09 р. біль у правому оці посилилась, у звязку із чим звернувся за медичною допомогою до медсанчастини заводу «Залів», 08.07.09 р. відкрили лікарняний та 11.07.09 р. направили на стаціонарне лікування (а.с.10),

- пояснення складальника корпусів металевих суден цеху №33 ОСОБА_4 від 12.08.09 р., в яких він пояснив, що він працює разом із ОСОБА_1 на дільниці вузлової зборки, відпрацювавши до 16-00 год. в звичайному режимі закінчили роботу, ОСОБА_1 ні на що не скаржився, та про травму нічого не сказав (а.с.12),

- пояснення бригадира ОСОБА_7 від 05.08.09 р., в яких він пояснив, що 06.07.09 р. ОСОБА_1 не повідомляв про травму, 07.07.09 р. на роботу не вийшов, прийшов до цеху тільки 08.07.09 р., та повідомив, що його продуло, у звязку із чим він не міг вийти на роботу та сказав, що йде до лікаря за лікарняним (а.с.13),

- пояснення майстра ОСОБА_5 від 05.08.09 р., в яких він пояснив, що 06.07.09 р. бригада ОСОБА_7 закінчила роботу о 16-00 год., засобами індивідуального захисту була забезпечена повністю, скарг не від кого не надходило 06.07.09 р., а 07.07.09 р. ОСОБА_1 не вийшов на роботу та не повідомив причин не виходу. 08.07.09 р. йому повідомив бригадир ОСОБА_7, що за 07.07.09 р. у ОСОБА_1 не має виправдувального документу щодо не виходу на роботу та він йде до лікаря, адже йому надуло праву сторону (а.с.14),

- викопіювання з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив інструктаж 16.06.09 р.(а.с.15),

- викопіювання з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив інструктаж 01.07.09 р.(а.с.16),

- копію особової картки ОСОБА_1 (а.с.18),

- виписку з табеля обліку робочого часу по цеху №33 ОСОБА_1 за липень-серпень 2009 р., зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 07.07.09 р. не вийшов на роботу без поважної причини та з 08.07.09 р. по 24.07.09 р. знаходився на лікарняному (а.с.19,82),

- доповідну записку головного лікаря медсанчастини позивача, який повідомив, що ОСОБА_1 до медсанчастини та цілодобового здоровпункту № 2 з питань травмування ока 06.07.09 р. не звертався та не лікувався (а.с.29), та інші документи.

Враховуючі викладене, з урахуванням того, що робочий день 06.07.09 р. ОСОБА_1 закінчився, 07.07.09 р. ОСОБА_1 не вийшов на роботу без поважних причин та з його слів знаходився дома, а зі скаргами до лікаря він звернувся тільки 08.07.2009, комісія зробила висновок про те, що причинами нещасного випадку були особиста необережність постраждалого. За таких обставин було складено акт про нещасний випадок, який не повязано із виробництвом.

Ухвалою суду від 09.09.10 р. від Керченської міської лікарні було витребувано докази звернення 08.07.09р. ОСОБА_1, 05.03.91р. народження зі скаргами на знаходження в правому оці інорідного тіла та медичного огляду, всі медичні документи, складені за результатами цього звернення.

01.10.10 р. на адресу суду з Керченської міської лікарні надійшли виписка з амбулаторної картки № 3274 ОСОБА_1 та виписний епікриз ОСОБА_1, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 08.07.09 р. звернувся до лікаря за медичною допомогою та йому було поставлено діагноз - гнійний інфілотрат рогівки правого ока (виробнича травма), в правому оці знаходилось та було виділено чужорідне тіло (а.с.47-48).

28.09.09 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади складальника корпусів металевих суден ТАВ "Суднобудівний завод "Залів", у звязку із призивом на термінову військову службу за п.3 ст.36 КЗпП України, що підтверджується відповідним наказом № 141146 від 28.09.09 р. (а.с.79).

30.03.10 р. в.о. директора виконавчої дирекції відділення в АРК Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся з листом вих. № 08-3/972 від 30.03.10 р. до начальника Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в АРК і м. Севастополі з проханням розглянути питання про можливий зв'язок з виробництвом пяти нещасних випадків, що сталися на ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" (а.с.53).

11.06.10 р. провідним державним інспектором КДІПБОП в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у звязку і енергетиці Туркіним О.П., у відповідності до вищенаведеного листа № 08-3/972 від 30.03.10 р., проведено оперативну перевірку ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, за результатами якої був складений акт № 56/57/58/59-6-9/15-8-П від 11.06.10 р. (а.с.6).

В ході перевірки було перевірено матеріали розслідування нещасних випадків, що сталися з робітниками ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", у тому числі складальника корпусів металевих суден ОСОБА_1 на предмет можливого звязку із виробництвом, за результатами якої було акт № 56/57/58/59-6-9/15-8-П від 11.06.10 р.,в якому було зазначено про необхідність складання припису за формою Н-9 (а.с.6).

14.06.10 р. провідним державним інспектором КДІПБОП в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у звязку і енергетиці Туркіним О.П. на підставі вивчення і перевірки матеріалів щодо нещасного випадку зі складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1, що стався 06.07.09 р. об 11-00 год., було складено припис № 57 генеральному директору ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", яким позивачу було запропоновано провести додаткове розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1 (а.с.7).

Доказів проведення додаткового розслідування комісією ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1, позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Територіальне управління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю, затвердженого Головою Державного комітету України з промислової безпеки,охорони праці та гірничого нагляду 29.12.2006 року, відповідач є територіальним органом ( місцевим органом виконавчої влади), який діє у складі Держгірпромнагляду та йому підпорядковується. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення про Територіальне управління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю посадові особи територіального управління в межах своїх повноважень мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, структурних підрозділів Ради міністрів АР Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування обовязкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці.

Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами виконує функції органу виконавчої влади, тому він є субєктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами є публічно-правовим та розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо винесення припису від 14.06.10 р. № 57, яким зобовязано позивача провести додаткове розслідування нещасного випадку та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» № 2694-XI від 14.10.92 р., зі змінами та доповненнями станом на час винесення оскаржуваного припису у редакції Закону від 13 травня 2010 року N 2185-VI (далі Закон № 2694).

Статтею 1 Закону № 2694 встановлено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ч.1 ст.1).

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ч.2 ст.1).

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ч.3 ст.1).

Відкрите акціонерне товариство “Суднобудівний завод “Залів” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Керченської міської ради від 28.11.1994 року № 1004-р (ідентифікаційний код 14307251), яка відповідно до статуту використовує найману працю, а отже є роботодавцем, у розумінні Закону №2694 (а.с.25,26,69-78).

Відповідно до ст.9 Закону № 2694-XI відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.22 Закону № 2694 роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Отже роботодавець у разі наявності нещасного випадку на виробництві із працівником, зобовязаний організувати та провести розслідування нещасного випадку, за результатами якого скласти відповідний акт, за встановленою формою.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ № 1112 від 25.08.04 р. (далі-Порядок № 1112).

Відповідно до п.7 Порядку №1112 розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

Пунктом 8 Порядку №1112 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

Частиною 2 пункту 10 Порядку №1112 визначено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний негайно: утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Пунктом 13 Порядку №1112 визначено, що комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Пунктом 14 Порядку № 1112 встановлено, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

надання підприємством шефської допомоги;

перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Пунктом 15 Порядку № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки:

раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1112 нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

Проводячи аналіз вищенаведених норм суд вважає, що розслідування роботодавцем нещасного випадку повинно проводитись у разі раптового погіршення стану здоровя працівника, яке призвело до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, при повідомленні про нещасний випадок.

Законодавець зобовязав потерпілого, працівника, який вчинив нещасний випадок та свідка нещасного випадку негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний негайно: утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Судом встановлено, що 06.07.09 р. ОСОБА_1 не повідомив про нещасний випадок безпосереднього керівника чи роботодавця, та в своїх поясненнях від 05.08.09 р. ОСОБА_1 пояснив, що відчув біль у правому оці після закінчення роботи 06.07.09 р., 07.07.09 р. взагалі не вийшов на роботу без поважних причин та не повідомивши про причину не виходу своє керівництво та тільки 08.07.09 р. звернувся до лікаря за медичною допомогою , а в поясненнях від 12.08.09 р. ОСОБА_1 вказав, що у період з 10-00 по 11-00 год. 06.07.09 р. відчув, що щось потрапило в праве око, але нікого про це не повідомив.

Отже з вищенаведеного вбачається, що у разі настання нещасного випадку саме 06.07.09 р., працівник ОСОБА_1 зобовязаний був негайно повідомити про це безпосереднього керівника чи роботодавця та звернутись за медичною допомогою, а у разі відчуття болі в правому оці після закінчення роботи, міг повідомити про нещасний випадок 07.07.09 р. та саме 07.07.09 р. звернутись за медичною допомогою. Але з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою тільки 08.07.09 р., а 07.07.09 р. взагалі не вийшов на роботу без надання доказів про поважність причин такого невиходу, хоча з його пояснень слідує, що 07.07.09 р. біль у правому оці він вже відчував і саме за її наявності він не вийшов на роботу 07.07.09 р. Крім того із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що засобами індивідуального захисту він був повністю забезпечений та проходив інструктажі з питань охорони праці.

Тобто суд вважає, що з вищенаведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 було порушено п. 8 Порядку №1112.

Із заявою про розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 звернувся до керівництва позивача тільки 05.08.09 р. та позивачем у відповідності до вимог Закону № 2694 та Порядку № 1112 наказом від 07.08.09 р. № 869-п2 було утворено комісію з розслідування нещасного випадку та організовано розслідування.

Судом встановлено, що комісією в ході розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 було обстежено місце нещасного випадку, одержано пояснення потерпілого, встановлено відсутність свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначено відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначено, що цей випадок не пов'язаний з виробництвом; установлено відсутність осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розроблено заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 06.07.09 р. та акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом № 19 від 31.08.09 р., за формою НПВ.

Суд враховує, що відповідно до п.14 Порядку № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Відповідно до п. 37 Порядку № 1112 контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до п. 38 Порядку №1112 посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Відповідно до п.39 Порядку № 1112 роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, посадова особа якого видала припис, в установлений ним строк.

Судом встановлено, що 11.06.10 р. посадовою особою відповідача було проведено оперативну перевірку щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, а саме матеріали розслідування нещасних випадків, що стались із працівникам позивача, у тому числі складальника корпусів металевих суден ОСОБА_1 на предмет можливого звязку із виробництвом, за результатами якого було складено акт № 56/57/58/59-6-9/15-8-П від 11.06.10 р., в якому було зазначено про необхідність складання припису за формою Н-9 (а.с.6).

14.06.10 р. провідним державним інспектором КДІПБОП в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у звязку і енергетиці Туркіним О.П. на підставі вивчення і перевірки матеріалів щодо нещасного випадку з складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1, було складено припис № 57 генеральному директору ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", яким позивачу було запропоновано провести додаткове розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1 (а.с.7).

У приписі було зазначено, що точних обставин, за яких став можливим та відбувся нещасний випадок в матеріалах розслідування позивача не відображений. Перевіряючим було також встановлено, що при виконанні робіт ОСОБА_1 у повітрі робочої зони створюється безліч часток метала, окалини, пилу, що розлітаються, засобами захисту очей ОСОБА_1 був забезпечений.

Враховуючи вищенаведені висновки відповідача, суд вважає доцільним та обґрунтованим складання припису в частині №57 в частині зобовязання позивача провести додаткове розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1, з метою встановлення точних обставин за яких став можливим та відбувся нещасний випадок із ОСОБА_1, адже дійсно суд вважає, що комісією не було належним чином досліджено питання щодо часу настання нещасного випадку, обставин їх настання та підстав, що послугували настанню нещасного випадку, винних осіб та інші питання, які були повинні бути встановлені комісією. При цьому суд зясував, що позивач не звертався до Керченської міської лікарні для зясування наявності доказів звернення ОСОБА_1, в той час, яка суду надані медичні документи лікарні про отриману виробничу травму. Також поза увагою позивача залишилися медичні документи щодо діагнозу ОСОБА_1, який проходив лікування в лікарні при знаходженні на лікарняному. Відтак, цим доказам не надано жодної оцінки комісією.

Висновок відповідача, викладений у приписі № 57, щодо визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний із виробництвом та складання акту форми Н-1, суд вважає передчасним, адже таким чином відповідач вирішив питання щодо повязання нещасного випадку із виробництвом до проведення додаткового розслідування нещасного випадку та у такому разі його проведення взагалі є недоцільним та не може бути обґрунтованим, адже заздалегідь буде упередженим із визначеним у приписі результатом.

Суд підкреслює, що стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Однак, суд встановив, що відповідач необґрунтовано та передчасно зобовязав позивача приписом № 57 від 14.06.10 р. визнати нещасний випадок, що стався із складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1 таким, що пов'язаний із виробництвом та складання Акту форми Н-1, оскільки висновки про зв'язок нещасного випадку з ОСОБА_1 з виробництвом є виключно компетенцією комісії, яка проводить розслідування нещасного випадку, а отже позовні вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Частиною 3 статті 94 КАС України встановлено : якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані з немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 03,40 грн.

В судовому засіданні 09.12.10 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 14.12.10 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати припис № 57 від 14.06.2010р., виданий провідним державним інспектором територіального управління Держгірпромнагляду по АРК Туркіним О.П. в частині зобовязання Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» визнати нещасний випадок, що стався із складальником корпусів металевих суден ОСОБА_1, таким, що пов'язаний із виробництвом та складання Акту форми Н-1.

3.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкістів, 4, код ЄДРПОУ 14307251, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

5.Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.