Постанова № 134725277, 10.03.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/208/26

Номер провадження 3/298/117/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українки, громадянки України, уродженки Одеської обл., Березівського р-ну, с. Новоселівка, місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючої в агенції нерухомості «Х-Хаус», агент з нерухомості, такої, що раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 001747Е

від 24.02.2026 гр. ОСОБА_1 24 лютого 2026 року, близько 09 год. 15 хв. на околиці населеного пункту Стричава (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) в межах прикордонної смуги, на відстані близько 3000 метрів до державного кордону України, на напрямку 88 прикордонного знаку уповноваженою посадовою особою ДПСУ ОСОБА_2 , була виявлена та затримана гр. України ОСОБА_1 , яка спільно з гр. України ОСОБА_3 та гр. України ОСОБА_4 , сприяла незаконному перетинанню держаного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон громадян України шляхом доставлення їх до місця вчинення правопорушення, здійснила злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Держприкордонслужби під час виконання ним службових обов?язків, пов?язаних з охороною державного кордону України, а саме: законну, неодноразово повторену вимогу ОСОБА_2 пред?явити для перевірки документ, що посвідчує особу, не надала та відкрито відмовилася виконувати законну вимогу військовослужбовця, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення у зв`язку з поданою нею заявою на отримання електронних повісток.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останньої про ознайомлення її з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді. Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначає, що повідомлена про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22, та просить розглянути справу без її участі.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи.

При цьому за змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-10 КУпАП, не є обов`язковою.

Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Адміністративна відповідальність за частиною першою ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 у справі №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 001747Е від 24.02.2026; копією протоколу про адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 від 24.02.2026; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 24.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.02.2026, в яких свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона визнала; схемою затримання правопорушників 24.02.2026; рапортом службової особи прикордонної служби від 25.02.2026; довідкою про проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 24.02.2026.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 кваліфіковано вірно.

За таких обставин суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Суддя констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 03.02.2026 строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинила у період дії воєнного стану.

Санкція ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, передбачає тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст. ст. 33 35 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП суд враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 , яка вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визнала повністю, беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність особи правопорушника, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, суддя приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції, встановленої за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначеній ст. 23 цього Кодексу меті адміністративного стягнення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 185-10, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 21081100.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.В. Ротмістренко