Вирок № 134723714, 04.03.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/25532/25

Провадження №1-кп/523/1057/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

04.03.2026 м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024162490001123 внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 20.07.2024 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопокровка Новотроїцького району Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

19 липня 2024 року близько 13 години 25 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Octavia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з метою відпочинку заїхав на пляжну зону лиману Куяльник в м. Одесі, де припаркував свій транспортний засіб передньою частиною до лиману Куяльник, безпосередньо на піщаному ґрунті вказаної пляжної зони, в районі опори лінії електропередачи за №63 «Усатове - Центроліт», що розміщена на Об`їзній дорозі у м. Одесі.

В цей же час, за 2-3 метри попереду, правіше, був припаркований автомобіль марки «Ssang Yong», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який розташовувався також на піщаному ґрунті, передньою частиною до лиману Куяльник. На відстані близько 1 метру, від задньої правої частини кузову вказаного транспортного засобу, засмагала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на піщаному ґрунті вказаної пляжної зони в лежачому положенні на животі, оберненою головою в напрямку Об`їзної дороги.

В подальшому, в цей же день, близько 13 години 45 хвилин, розпочинаючи рух з місця свого тимчасового паркування та рухаючись в напрямку лиману Куяльник з подальшим здійсненням маневру повороту праворуч, в напрямку с. Корсунці Одеського району Одеської області, водій ОСОБА_4 , діючи необережно, у порушення вимог п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил дорожнього руху), проявив особисту неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змінам, хоча зобов`язаний був постійно її контролювати та мав таку можливість, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжив рух та допустив наїзд на ОСОБА_7 , яка перебувала в лежачому положенні на піщаному ґрунті вказаної пляжної зони.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому правої тім`яної кістки; закритого перелому верхньої гілки лонної та сідничної кісток без зміщення, закритого перелому поперечного відростка хребця L4, закритої травми грудної клітки, лінійних переломів 3-11 правих ребер, які складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень, є небезпечними для життя та за цим критерієм, згідно з п.п. 2.1.1. (а) та 2.1.3. (б) «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди дії водія ОСОБА_4 регламентувалися вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких він, перед початком руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Належним виконанням вищевказаних вимог Правил дорожнього руху водій ОСОБА_4 , мав технічну можливість запобігти наїзду на потерпілу ОСОБА_7 , а тому його дії знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4 .

Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим слід кваліфікувати за ч. 2 статті 286 Кримінального кодексу України «порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

3. Позиція обвинуваченого

Обвинувачений свою вину визнав, виявив бажання надати покази по справі.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 який показав, що 19.07.2024 року приблизно в 13 год. 00 хв. він під`їхав до водойми «Куяльник» з боку об`їзної дороги м. Одеси. Там покупався, вийшов з води побачив, що з переду його автомобіля «шкода октавія» д.н.з. НОМЕР_1 стоїть автомобіль «Санг Йонг». Він пройшов між машинами, нікого не бачив. Завів автомобіль, відкрив багажник узяв прісну воду та обмився. Закрив багажник сів в автомобіль, поговорив по телефону хвилин 5-7 та став рухатися поїхавши вперед на право. Дорога була в буграх, то ж відчув, що переїхав бугор, але через декілька метрів подивився в дзеркало заднього огляду та побачив, що лежить жінка яку він переїхав. Він зупинився підійшов до жінки яка кричала позвати ОСОБА_8 який був в автомобілі «Санг Йонг». Обвинувачений викликав швидку та поліцію. Перед початком руху не впевнився в безпеці руху. Винен, у скоєному розкаюється. Шкоду відшкодував частково. Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений, прокурор, представник потерпілого та захисник правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розуміють наслідки спрощеного розгляду справи. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій вказаних учасників кримінального провадження з приводу застосування ч.3 ст.349 КПК України. З урахуванням позиції сторін, потерпілої сторони суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, тому інші докази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення не досліджувалися.

Тож були досліджені:

-документи, які характеризують обвинуваченого, а саме: копія паспорту ОСОБА_4 , копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , вимога УИТ ГУНП в Одеській області відповідно до якої ОСОБА_4 раніше не судимий, довідки з мед. закладів відповідно до яких обвинувачений не перебуває та не перебував на обліках у лікарів нарколога та психіатра, відповідно до копії посвідчення водія ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами;

-довідки про судові витрати відповідно до якої їх розмір становить 9778,30 грн.;

-постанова слідчого від 20.07.2024 про визнання речовими доказом автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_4 , на який ухвалою слідчого судді Суворовського рйонного суду м. Одеси від 25.07.2024 накладено арешт.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому

5.1 Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом визнається щире каяття, адже він повністю визнав свою вину та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину. Крім того критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене, та часткове відшкодування шкоди потерпілій яка претензій до ОСОБА_4 не має.

5.2 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Суд, при обранні заходу примусу від імені Держави обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , щиро розкаявся, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, раніше не судимий, пенсіонер, одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Таким чином, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, дані про особу винного, в межах встановлених санкцією ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк. Щодо додаткового покарання яке ОСОБА_4 просив не призначати, то наразі вагомих підстав для цього судом не встановлено, а пояснення обвинуваченого про заробіток шляхом використання автомобіля суду до уваги не приймаються, адже жодного доказу на підтвердження цього суду не надано.

7.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов не заявлено.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

8.1 Рішення щодо речових доказів, прийняти на підставі ст. 100 КПК України.

8.2 Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 100,124, 367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, позбавивши права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пункту 1,2 частини 1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступний обов`язок:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.07.2024 року у справі 523/12394/24 на автомобіль «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_4 -скасувати. Речовий доказ вважати повернутим обвинуваченому.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави, судові витрати пов`язані з залученням експерта, у розмірі 9778 грн.32 коп.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою у той же строк з моменту вручення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя : ОСОБА_1