Ухвала суду № 134723600, 10.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 646/6406/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Пронози І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 646/6406/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Татаренко А. І. звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №791455902 від 06.02.2022 року у розмірі 17084,76 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

22.08.2025 року цивільна справа № 646/6406/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,надійшла за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

25.08.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

07.01.2026 року від представника відповідача Латій О.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки 06 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 визнав позов і сплатив заявлену суму заборгованості за реквізитами ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в повному розмірі 17084,76 грн. Таким чином, станом на теперішній час предмет спору відсутній, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі. Також просить вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

29.01.2026 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» надійшла заява, відповідно до якої, між Позивачем та Відповідачем відсутній предмет спору, оскільки останній сплатив заборгованість за кредитним договором. Також зазначає, що позовна заява про стягнення заборгованості подана Позивачем у зв`язку з тим, що Відповідач не виконав свої зобов`язання в добровільному порядку. Погашення заборгованості Відповідачем відбулося вже після подання позову, що свідчить про виконання зобов`язання саме у зв`язку з ініціюванням судового розгляду. Разом із позовною заявою Позивач заявив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В заяві представник позивача також просить повернути сплачений судовий збір Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» у сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» Код ЄДРПОУ 42986956 п/р НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО: 322001.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що заборгованість відповідача перед позивачем погашена в добровільному порядку, тому провадження по справі слід закрити.

Згідно ч.2 ст. 255 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Встановлено, що відповідач добровільно сплатив заявлену суму боргу позивачем після пред`явлення позову до суду, тим самим задовольнив вимогу позивача щодо сплати заборгованості, що підтверджується наданою представником відповідача платіжною інструкцією № Х4МА-М89К-ТНХВ-РЕАО від 06.01.2026 року (позов до суду пред`явлено 30.06.2025 року).

За таких обставин, закриваючи провадження у справі, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного.

Відповідно до 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Тараненко А.І. на підставі Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року, Додатковою угодою № 25770582068 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року, Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року.

Відповідно до розрахунку судових витрат у справі за позовом ТОВ «ЕЙС» до ОСОБА_1 за кредитним договором №791455902 від 06.02.2022 року вартість витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач становить 7000 грн. (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що даний позов є малозначним, випливає із заборгованості за кредитним договором, провадження в даній справі відкрите в порядку спрощеного позовного провадження, в умовах запровадженого в країні воєнного стану.

У постанові Великої Палати усправі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У висновках Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18та у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, керуючись принципами справедливості, пропорційності в даній справі, в якій витрати на правничу допомогу 7000,00 грн., суд вважає їх розмір завищеним щодо відповідача при стягненні 17084,76 грн. (ціна позову), виходячи з критерії реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру. Тому понесені позивачем судові витрати на надання правової допомоги слід зменшити з 7000,00 грн. до 2000,00 грн.

Керуючись статтями ст.ст. 133, 137, 142, 255, 260-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956), судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Є.М. Панасенко