Рішення № 134722551, 10.03.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області старшого сержанта поліції Горобея Богдана Івановича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області старшого сержанта поліції Горобея Богдана Івановича серії ЕНА №6408820 від 25.12.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 грудня 2025 року він знаходився у службовому відряджені та керував службовим автомобілем PEUGEOT 301, державний номерний знак НОМЕР_1 (власник - ТОВ «Красилівський агрегатний завод», код ЄДРПОУ: 14307831).

Вказує, що, наближаючись до автомобіля поліції на трасі Житомир - Чернівці 10 км, працівник поліції, орієнтовно за 30 метрів, подав йому знак зупинки та вказав на місце, де зупинитись. Після виконання вказаних вимог, поліцейський підійшов до керованого ним автомобіля та зауважив, що водій не пристебнутий, на що він відповів, що «дуже поспішав». Після цього працівник поліції запропонував йому пройти та сісти у їх службовий автомобіль. Після чого поліцейським було винесено оскаржувану Постанову.

Зазначає, що вимогу про зупинку поліцейський подав йому орієнтовно за 30 метрів від автомобіля, яким він керував до нього, а тому, зважаючи на значну відстань, відблиски від лобового скла, відсутність контрастного одягу, він вважає, що поліцейський не міг побачити, чи був у нього пристебнутий ремінь безпеки чи ні, тобто чи порушив він Правила дорожнього руху.

Окрім того вказує, що зупинку автомобіля він здійснив на вимогу поліцейського у чітко визначеному ним місці, жодних порушень при цьому не допустивши, ніяких дорожніх знаків про наявність у даному місці посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, місць висадки/посадки пасажирів, не було. Підтвердженням цього є припаркований автомобіль поліції, оскільки, автомобіль поліції не міг бути припаркований з порушенням Правил дорожнього руху. Жодних замірів відстані від його автомобіля працівник поліції не проводив.

Таким чином, відповідач, здійснивши зупинку транспортного засобу, яким він керував із причини «не пристебнутий ремінь безпеки», неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки зупинку він здійснив чітко у вказаному ним місці, відразу за службовим автомобілем поліції, виконавши його вимогу про зупинку саме у визначеному ним місці.

В зв`язку з чим, вважає дії працівника поліції неправомірними, а складену ним постанову незаконною та необґрунтованою, а отже такою, що має бути скасована. Вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.

Процесуальні дії суду та позиції учасників.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Житомирській області всі наявні докази, за результатами дослідження яких винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6408820 від 25.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (в тому числі відеозапис з портативного відеореєстратора №858955, та/або інші відеозаписи, за наявності таких, які стосуються обставин притягнення позивача до відповідальності).

Від представника Головного управління національної поліції України у Житомирській області надійшов відзив на позов, у якому представник просив відмовити у задоволенні позову. Також додано DVD-диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора №858955 (боді-камери) працівника СРПП ВП №1 Житомирського РУП в Житомирській області, Горобея Богдана Івановича.

Відзив мотивовано тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6408820 від 25.12.2025 винесена у зв`язку із порушенням позивачем Правил дорожнього руху України, та цей факт підтверджується матеріалами справи.

Вказує, що доказом встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-докази.

Переглядом відеозапису із ID-реєстратора: 858955 установлено, що працівником поліції повідомлено водію ОСОБА_1 про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення. На відео зафіксовано порядок розгляду справи стосовно ОСОБА_1 , а також те, що позивача ознайомлено зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, роз`яснено порядок сплати штрафу і оскарження постанови. Крім того, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 під час винесення постави не заперечував факту вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз`яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивачу роз`яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов`язках, про що поставив власний підпис у оскаржуваній постанові. Будь - яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не заявляв.

Твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій вимоги позову підтримав, справу просить розглянути у їх відсутність.

Представник відповідача ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, у відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.12.2025 інспектором відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Горобей Б.І. винесено постанову серії ЕНА № 6408820 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно з постановою, 25.12.2025 о 11 год. 39 хв., траса Житомир-Чернівці, 10 км, водій здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних ТЗ, чим порушив п.15.9. е) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд, і застосовані норми права

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. «е» п. 15.9. ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до приписів ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за зазначеною статтею настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області на підтвердження правомірності винесення оспорюваної постанови посилався на відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського.

Долучений до матеріалів справи відеозапис зображує розмову поліцейського та водія ОСОБА_1 , в ході якої поліцейський повідомив водію, що ведеться відеофіксація, встановив особу водія та повідомив йому, що відносно нього буде винесена постанова за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням правил зупинки.

Разом з тим, у вказаному відеозаписі не зафіксовані відомості на підтвердження стверджуваного порушення, відсутні відомості про проведення працівниками поліції замірів для визначення відстаней за допомогою відповідних приладів чи пристроїв для встановлення факту порушення ОСОБА_1 правил зупинки.

Будь-яких інших доказів, в тому числі зафіксованих показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підтвердження порушення ОСОБА_1 п.п. «е» п. 15.9. ПДР України матеріали справи не містять, як і доказів, які б указували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення належними, достатніми та допустимими доказами, всупереч приписів ст. 77 КАС України відповідачем не спростовано.

Стосовно доводів відповідача про те, що на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 під час винесення постави не заперечував факту вчиненого ним адміністративного правопорушення суд вважає, що навіть якщо на відеозаписі з боді-камери поліцейського зафіксовано, що особа погоджується з вчиненням правопорушення або визнає свою вину, такі пояснення є лише позицією особи та не можуть розглядатися як самостійний доказ вчинення адміністративного правопорушення.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17 зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №537/2088/17, де суд зазначив, що визнання особою вини саме по собі не звільняє орган, який притягає до відповідальності, від обов`язку доведення факту правопорушення належними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

За відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки докази протилежного суду надано не було.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, статтями 2, 5, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області старшого сержанта поліції Горобея Богдана Івановича серії ЕНА №6408820 від 25.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: 10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625.

Поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області старший сержант поліції Горобей Богдан Іванович, адреса: 10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37.

Повний текст судового рішення складено 11.03.2026

Суддя С. В. Васільєв