Рішення № 134720517, 05.03.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/1777/25

Номер провадження по справі 2-др/387/6/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебувала справа ЄУН 396/1777/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Добровеличківського суду Кіровоградської області від 22.01.2026 у справі ЄУН 396/1777/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №5583031024 від 01.10.2024 у розмірі 23760,00 грн та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 1609,51 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2026.

03.02.2025, через систему "Електронний суд", до суду надійшла заява представника позивача Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення у справі ЄУН 387/1777/25 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача покликався на те, що вищевказаним судовим рішенням від 22.01.2026 частково позов задоволено, проте не було вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено на 66,44%, представник позивача просить стягнути суму понесених стороною позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме - 3322,00 грн. Розгляд заяви просить проводити без участі представника ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Поряд з цим, представник позивача звернув увагу суду на те, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю із «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», про що 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, на підтвердження чого долучив копії Виписки з ЄДР до даної заяви.

Ухвалою суду від 06.02.2026 заяву представника позивача Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи з призначенням судового засідання на 16 годину 00 хвилин 16 лютого 2026 року.

За наслідком судового засідання 16.02.2026 розгляд справи відкладено на 05.03.2026, про що постановлено ухвалу суду 16.02.2026.

26.02.2026 представник відповідач Позненко Ю.В. подав до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що вказана категорія справ є типовою, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними. Тому відповідач вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правову допомогу не є співмірним та суперечить вимогам ст. 137 ЦПК України, а тому підлягає задоволенню в розмірі 1000,00 грн.

Дослідивши матеріали заяви представника позивача та наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що додаткове рішення це засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач, в позовній заяві, навів орієнтовний розрахунок судових витрат, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правничу допомогу позивачу надавав адвокат Анрущенко М.В. на підставі договору №06-05/2025 про надання правової допомоги від 06.05.2025, укладеного між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенком М.В., відповідно до п. 3.2. якого, за результатом надання послуг сторон складають акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг, їх деталізація та вартість.

На підтвердження зазначених витрат представником позивача, окрім договору №06-05/2025 про надання правової допомоги від 06.05.2025 надано: заявку №2866516111 про надання послуг від 26.05.2025; акт виконання робіт від 26.05.2025 вартість яких склала 5000,00 гривень; платіжну інструкцію №3 від 03.2.2026, про оплату коштів у розмірі 3322,00 грн згідно заявки №2866516111 від 26.05.2025, про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025.

Поряд з цим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як встановлено, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" звернулася до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 35760,00 грн .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №5583031024 від 01.10.2024 у розмірі 23760,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками - 17760,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,51 грн.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Сума понесених витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути представник позивача становить 3322,00 гривень (пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог).

Суд зазначає, що представником позивача здійснювався належний юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зазначив: «Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони».

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечує проти розміру витрат на правничу допомогу з посиланням на те, що дана справа є типовою, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, такі не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Суд зважає, що предмет позову не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи. Відтак розмір гонорару, визначений представником позивача, є завищеним щодо відповідача, та їх стягнення, з врахуванням зазначеного позивачем розміру, є для відповідача надмірним тягарем, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому суд вважає, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити до 3000, 00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1993,30 грн.

Виходячи з викладеного вище, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Поряд з цим, з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.09.2025 слідує, що позивач ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 44127243) змінило своє найменування на ТОВ «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243).

Керуючись ст.ст.1-19,137-141,263-265,268,270,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН 396/1777/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1993 гривні 30 копійок (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три гривні 30 копійок).

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс"" (01014, місто Київ, вулиця Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Рішення складено та підписано 10.03.2026

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО