Рішення № 134720092, 11.03.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3346/25

№ 2/688/807/26

Рішення

Іменем України

11 березня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

21.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025 у розмірі 20230 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8330 грн, комісії 1400 грн, неустойка 3500 грн, а також просило стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Позов мотивований тим, що 02.01.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.01.2025-100000885, за умовами якого позичальнику наданий кредит в сумі 7000 грн, строком на 140 днів з дати його надання, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1% в день, які застосовуються протягом перших семи чергових періодів користування кредитом та 0,5% в день протягом наступних періодів. Дату повернення (виплати) кредиту сторони визначили 21.05.2025. Розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту складає 5% від суми кредиту та становить 350 грн та розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 350 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка в сумі 105 грн.

За загальними умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами, комісії та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. Факт видачі кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №5-1407 від 14.07.2025. Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на дату позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 20230 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8330 грн; комісії 1400 грн, неустойка 3500 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача. У заяві про перегляд заочного рішення вказав, що з сумою боргу не погоджується, оскільки є військовослужбовцем та з 15.12.2022 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника сховища відділу зберігання озброєння та техніки. А тому у відповідності до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

21.07.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, долучивши клопотання про витребування доказів.

29.07.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене провадження, призначив справу до судового розгляду на 28.08.2025, витребував докази за клопотанням позивача.

22.08.2025 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація, що містить банківську таємницю за № 20.1.0.0.0/7-250811/61488-БТ.

28.08.2025 суд виніс заочне рішення, яким позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_3 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025 у розмірі 16730 грн, з яких тіло кредиту 7000 грн; проценти 8330 грн, комісії 1400 грн та 2003 грн 08 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

30.01.2026 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Вітюк С.В., звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

03.02.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та призначив судове засідання на 12.02.2026.

12.02.2026 суд задовольнив заяву відповідача скасував заочне рішення суду, призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання на 11.03.2026.

11.03.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 02.01.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.01.2025-100000885, позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №02.01.2025-100000885 пройшов ідентифікацію з використанням Системи ВаnkID Національного банку.

Відповідно до умов договору позичальнику наданий кредит у розмірі 7000 грн строком на 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 21.05.2025.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту та становить 0,99%.

Проценти розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана з надання кредиту (економічна сутність плата за надання кредиту) 5% від суми Кредиту та дорівнює 350 грн. Комісія за надання кредиту нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 350 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісії.

Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6. кредитного договору.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №5-1407 від 14.07.2025, згідно якого 02.01.2025 о 12:02:21 успішно перераховані кошти в сумі 7000 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , призначення платежу видача за договором кредиту №02.01.2025-100000885.

Згідно інформації від АТ КБ «ПриватБанк», що містить банківську таємницю за №20.1.0.0.0/7-250811/61488-БТ від 19.08.2025 платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно виписки за договором б/н за період 02.01.2025-02.01.2025, на платіжну картку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 7000 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025, заборгованість відповідача становить 20320 грн, яка складається з: 7000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 8330 грн заборгованість за відсотками, 350 грн комісія, 1050 грн додаткова комісія, 3500 грн неустойка.

За загальними умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову, утворилася заборгованість у розмірі 20230 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8330 грн, комісії 1400 грн, неустойки 3500 грн.

Вказані обставини встановлені письмовими доказами: копією заявки на укладання кредитного договору №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025 року; копією пропозиції про укладання кредитного договору №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025; копією повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №5-1407 від 14.07.2025, довідкою-розрахунком за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025, інформацією АТ КБ «ПриватБанк»№20.1.0.0.0/7-250811/61488-БТ від 19.08.2025 та іншими доказами.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №02.01.2025-100000885 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Договір підписаний накладенням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на його номер телефону.

Відповідач отримав кредит в сумі 7000 грн, що надійшли на його платіжну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», у день укладення кредитного договору. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр», заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрав суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказав повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання смс-повідомлення, без введення одноразового ідентифікатора кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 не був би укладений. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону, на який ТОВ «Споживчий центр» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок продовження строку користування кредитними коштами (строку договору).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Кредитні кошти надійшли на платіжну картку відповідача. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, сплати комісій не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що відповідач не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та комісією підлягають задоволенню.

Відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває дотепер.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідач ОСОБА_1 з 15.12.2022 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника сховища відділу зберігання озброєння та техніки, що підтверджується даними довідки №167, виданої 20.01.2026 року вказаною військовою частиною та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №331 від 15.12.2022.

Таким чином, в період виконання умов кредитного договору та на момент ухвалення судового рішення на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а отже, останній звільнений від сплати процентів за користування кредитом та неустойки, у зв`язку з чим позов ТОВ «Споживчий центр» у цій частині не підлягає задоволенню. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2021 року у справі № 502/1438/18 та від 18 01.2023 у справі №642/548/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025 у розмірі 8400 грн, з яких тіло кредиту 7000 грн; комісія за надання кредиту 350 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1050 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено частково на 41,52% (8400:20230х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1005,78 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100000885 від 02.01.2025 року у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 7000 грн, комісія за надання кредиту 350 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1050 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1005 (одна тисяча п`ять) гривень 78 копійок судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 11.03.2026 року.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК