Ухвала суду № 134719818, 10.03.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/7225/25

Провадження № 2/456/750/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

в процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Провадження по справі відкрито 29.12.2025.

30.01.2026 ухвалою судового засідання відкладено розгляд справи на 10.03.2026.

Представниця позивача в судове засідання не прибула, однак 30.12.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ст.ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначає особливості визначення розміру страхової премії для окремих категорій фізичних осіб.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив, що 17.07.2024 між ОСОБА_2 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на пільгових умовах було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 222191791), згідно якого забезпеченою є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу Audi A4, д.р.н. НОМЕР_1 . Даний договір укладено на пільгових умовах, на 50 % зменшено розмір страхового платежу, оскільки страхувальник належить до пільгової категорії громадян.

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулась із позовом до ОСОБА_1 , оскільки 29.11.2024 в м. Дніпрі внаслідок його вини сталася дорожньо-транспортна пригода.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП належав, до пільгової категорії громадян, оскільки норма Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає умови керування транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною.

Слід зазначити, що як на підставу для звернення з позовом позивач покликається на п. 38-1-1 ст.38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка визначає, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

З приводу наведеного суд звертає увагу, що в редакції Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 15.11.2024, що діяв на момент укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 222191791 від 17.07.2024) дана норма втратила чинність та ст. 38 викладена наступним змістом: «рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку».

Відповідно позивачем, належно не обґрунтовано юридичні підстави звернення з позовом до ОСОБА_1 та не додано відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем подано позов юридично не обґрунтувавши такий та не надано доказів на підтвердження обставин викладених у ньому.

Таким чином, позивачу необхідно долучити до матеріалів позовної заяви докази, що підтверджують виклад обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Відповідно до частини 11 ст. 187 ЦПК України, суддя встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, якій зазначає підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви.

Керуючись статтями 10, 13, 185, 187, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати докази, що підтверджують викладені обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така підлягатиме поверненню.

Головуючий суддя В. М. Бораковський