Рішення № 134715423, 02.03.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1684/25

Провадження №2/148/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 березня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , поданим представником ОСОБА_2 , до Шпиківської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до до Шпиківської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-щі Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області померла баба позивача - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом. Позивач є єдиним її спадкоємцем.

На час відкриття спадщини позивач проживав із спадкодавцем, а тому відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки фактично вступив у володіння спадковим майном.

До складу спадщини входить право на земельну частку (пай), однак оригінал належного спадкодавцю сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачено.

У зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Тимчик Н.Ф. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що винесено постанову №102/01-16 від 14.03.2025.

У зв`язку з даними обставинами позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті його баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-щі Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області право на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії серії ВН №0144612, зареєстровано 03.07.1997 за № 690, виданим Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області по КСП "Шпиківське"смт.Шпиків.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та просили позов задовольнити.

Відповідач - представник Шпиківської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії повторного свідоцтва про смерть від 14.08.2003 серія НОМЕР_1 (а.с.8) ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області помер ОСОБА_7 , який в свою чергу являвся батьком позивача, про що свідчить копія свідоцтва про народження від 27.10.1971 серія НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про смерть від 03.08.1998 серія НОМЕР_3 (а.с.8) ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області померла ОСОБА_5 , яка в свою чергу являлась бабою по лінії батька позивача, про що свідчить копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 11.03.2025 №00049972135 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом.

Згідно довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 26.11.2025 №2869 (а.с.98) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті були зареєстровані: невістка ОСОБА_8 та онук ОСОБА_4 .

Згідно довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 01.12.2025 №2883 (а.с.99) ОСОБА_4 з 17.02.1988 по 18.02.2004 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а з 18.02.2024 по даний час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії домової книги (а.с.90-94), оригінал якої було оглянуто судом у судовому засіданні, вбачається, що позивач на момент смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що також встановлено судом з оглянутої в судовому засіданні погосподарської книги том №29 за 1996-2000 роки.

Згідно копії повідомлення відділу №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.9) сертифікат на земельну частку (пай) серії ВМ №0144612 видавався на ім`я ОСОБА_5 згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області. Отримати копію сертифіката на земельну частку (пай) неможливо, оскільки він видавався в одному екземплярі. Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 не видавався.

Відповідно до повідомлення відділу №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 01.12.2025 №65/14-25 (а.с.97) згідно відомостей Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області по КСП "Шпиківське" смт.Шпиків, сертифікат серії ВН №0144612 зареєстровано 03.07.1997 за порядковим номером 690 на ім`я ОСОБА_5 , яка проживала в см.Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області. Розмір земельної частки (паю) становить 2,80 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної частки (паю) на момент видачі вказаного сертифіката становила 9150 грн. Сертифікат видано на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації №192-р від 10.06.1997. Місце розташування замельної частки (паю): територія Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Відповідно до копії повідомлення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.06.2025 №0-2-0.6-3461/2-25 (а.с.11) згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області по КСП "Шпиківське" смт.Шпиків, сертифікат серії ВН №0144612 зареєстровано 03.07.1997 за №690 на ім`я ОСОБА_5 . Площа земельної частки (паю) становить 2,80 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної частки (паю) на момент видачі вказаного сертифіката становила 9150 грн. Місце розташування замельної частки (паю) територія Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Тимчик Н.Ф. від 14.03.2025 Вих.№102/01-16 (а.с.10) вбачається, що представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак останньою було відмовлено ОСОБА_9 , діючої від імені ОСОБА_4 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації на земельну частку (пай).

Відповідно до копії спадкової справи №85/2025 до майна померлої ОСОБА_5 (а.с.25-45) вбачається, що 14.03.2025 ОСОБА_9 , діюча від імені ОСОБА_4 , звернулася до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Тимчик Н.Ф. із заявою про прийняття спадщини та того ж дня відбулася реєстрація спадкової справи спадкодавця ОСОБА_5 .

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснив ВССУ у п.1 листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за № 24-753/0/4/-13 від 16.05.2013, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01.01.2004 або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Оскільки смерть спадкодавця ОСОБА_5 наступила до 01.01.2004, тому до даних правовідносин застосуванню підлягають норми ЦК УРСР (в ред.1963 р.).

Згідно із вимогами ч.1 ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіту не залишила, а тому спадкування у даному випадку здійнюється за законом та її онук ОСОБА_4 - позивач у справі, як спадкоємець першої черги за законом, який на момент смерті баби проживав разом з нею, вступивши у фактичне володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно ст.560 ЦК УРСР оформлення спадщини на той час було правом, а не обов`язком спадкоємця.

Згідно абзацу 1 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішені спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Обставин, які б вказували, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що позивач фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, проте не може нотаріально оформити право на спадкове майно, а саме, на земельну частку (пай), у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), відсутній інший спосіб визнання права на спадкування,відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України,суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем (а.с.1), підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п.16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.524, 529, 548, 549, 560 ЦК УРСР, ст.15, 16 ЦК України, ст. 4, 13, 81, 141, ч.4 ст. 206, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 , поданий представником ОСОБА_2 , до Шпиківської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті його баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі 2,80 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, яке належала померлій відповідно до сертифікату серії ВН №0144612, зареєстрованого 03.07.1997 за №690, виданого на підставі рішення Тульчинської районної державної адміністрації №192-р від 10.06.1997.

Стягнути з Шпиківської селищної ради, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ04326261, місцезнаходження якої: вул. Муніципальна, 4, с.-ще Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, 23614, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.03.2026.

Суддя: