Постанова № 1347153, 31.01.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2008 р.

Справа № 16/782/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І

Петрова М.С.

(склад колегії суддів змінювався згідно розпоряджень №10 від 15.01.2008р. та №21 від 23.01.20008р.)

при секретарях судового засідання Бухтіяровій О.Г., Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Литаш О.А., довіреність № 023/07-997, дата видачі:08.12.2007р.;

скаржник у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду належним чином повідомлений, надав письмове клопотання, в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу без участі його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007 р.

по справі № 16/782/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва

до скаржника

про стягнення 70384,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007р. відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва /далі –ВАТ „Миколаївобленерго”/ звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва /далі –БУ №1 КЕВ/ про стягнення з відповідача:

- боргу за активну електроенергію у сумі 55 312, 15 грн., спожиту з1.04.07р. по 31.08.07р.;

- боргу по акту про порушення Правил користування електричною енергією / далі Правила/ № Э 4059 від 14.05.07р. у сумі 1517, 16 грн.;

- пені у розмірі 7247, 78 грн. за період з 01.03.07р. по 31.08.07р.;

- інфляційних відсотків за у сумі 5025,14 грн. за період з 01.03.07р. по 31.08.07р.;

- 3% річних у сумі 1282,45 грн. за період з1.03.07р. по 31.08.07р.;

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007 р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено частково: з БУ №1 КЕВ стягнуто всю суму заборгованості, заявлену до стягнення окрім розміру пені, який суд першої інстанції на підставі ст. 233 Господарського кодексу /далі –ГК/ України зменшив наполовину –до 3623,89 грн. Всього позов задоволено на суму 66760,79 грн., крім того стягнуто з відповідача 667,61 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з означеним рішенням місцевого господарського суду, БУ №1 КЕВ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові ВАТ „Миколаївобленерго” повністю.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що його заборгованість перед позивачем виникла внаслідок ненадходження з Державного бюджету України коштів, а також у зв’язку з тим, що надані БУ №1 КЕВ населенню послуги оплачуються не своєчасно та не в повному обсязі.

Крім того, як зазначає апелянт, являючись господарсько-розрахунковим підприємством, БУ №1 КЕВ не отримує дотацій на утримання будинків ні від органів місцевого самоврядування, ні від Міністерства оборони України, тому нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних збільшить заборгованість перед ВАТ „Миколаївобленерго” і поставить підприємство на межу банкрутства.

В письмових поясненнях та в судовому засіданні представник ВАТ „Миколаївобленерго” спростовував доводи апеляційної скарги, наполягав на залишенні оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 08.11.2007р. без змін.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 19.07.2001р. між сторонами укладений договір № 44/3357 на користування електроенергією для житлових організацій, згідно умов якого позивач зобов’язувався надавати електричну енергію, а відповідач –своєчасно її оплачувати.

Умовами договору встановлено, що під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що КЕВ зобов’язується своєчасно знімати та надавати за встановленою формою до позивача показання розрахункових електролічильників, згідно календарного графіка до 16 числа кожного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що ВАТ „Миколаївобленерго” відпустило БУ №1 КЕВ активної електричної енергії за період з квітня 2007р. по серпень 2007р. у кількості 302591 кВт/год на суму 72146,46 грн.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, відповідач зобов’язувався здійснювати оплату платіжних документів самостійно шляхом перерахування коштів на розподільчий рахунок позивача у 5-ти денний строк після 16 числа по тарифам, з урахуванням ПДВ, визначеним ВАТ „Миколаївобленерго” згідно з постановами НКРЕ та діючими на день розрахунку.

У зв’язку з тим, що БУ №1 КЕВ свої зобов’язання щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії у спірному періоді виконало частково на суму 16 834,31 грн., станом на 01.09.2007р. заборгованість скаржника за спожиту активну електроенергію склала 55 312,15 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу /ЦК/ України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції підставно, через неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань, дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 55 312,15 грн. за період з квітня 2007р. по серпень 2007р..

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2007р. представниками ВАТ „Миколаївобленерго” проведено перевірку по дотриманню відповідачем вимог Правил за адресою: м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду 95, за результатами якої у відповідності до п. 6.41 Правил складено акт про порушення № Э 4059, підписаний представниками електропостачальної організації та споживача. Перевіркою встановлено, що на приладі обліку СО-И446 №0802561 виявлено зрив пломб ЕПО (АД №0300540), встановленої на дверцятах щита дооблікових ланцюгів та ДОУ (рубильника), самовільне приєднання струмоприймачів до мережі, безоблікове користування електричною енергією.

На підставі вищезазначеного акту від 14.05.2007р. за порушення, передбачене п.п. 6.40, 7.6 Правил, 23.05.2007р. представниками відповідача під час засідання обласної комісії з розгляду акту, оформленого протоколом №241, було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та суму завданих споживачем збитків у розмірі 1517,16 грн., розрахованих на підставі п. 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р..

23.05.2007р. відповідачем отриманий вищезазначений протокол засідання комісії та рахунок по акту на суму 1517,16 грн. (в.т. ПДВ), який БУ №1 КЕВ не сплачений.

Таким чином, колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача боргу по акту порушення у сумі 1517, 16 грн. та 25,94 грн. пені, нарахованої на цю суму слід залишити без змін як обґрунтоване.

Перевіряючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, судова колегія прийшла до висновку, що заявлені до стягнення суми боргу по пені, інфляційним та 3% річних не обгрунтовані, оскільки нараховані на борг та час, який не охоплений спірним періодом.

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, витребувавши у позивача у відповідності до вимог ст. 38 ГПК України ухвалами суду докази щодо підстав нарахування пені стосовно суми, що стягується, докази щодо руху основного боргу, а також пояснення щодо розбіжностей показників кількості спожитої електроенергії за рапортами споживача та в рахунках постачальника, а також докази розміру основного боргу, з якого розраховується 3% та інфляційні втрати, прийшла до висновку, що вимоги позивача щодо решти вимог підлягають частковому задоволенню, а саме: за період з 01.05.2007р. по 31.08.2007р.: пеня (без врахування розміру пені, нарахованої по акту про порушення) у розмірі 1812,21 грн., інфляційні збитки у сумі 817,70 грн. та 3% річних у сумі 363,56 грн..

У зв’язку з тим, що суд першої інстанції, прийнявши до уваги невірний та необґрунтований розрахунок, зменшив суму пені до суми, що перевищує визначену за обґрунтованим розрахунком, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених ст. 233 України.

Таким чином, місцевий господарський суд не дослідив підстави нарахування штрафних санкцій, заявлених до стягнення, що призвело до ухвалення незаконного в цій частині рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007 р. підлягає зміні.

Відповідно із ст. 49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007 р. зі справи № 16/782/07 змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

„1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 95, р/р 26008301435282 МВ ПІБ м. Миколаєва, МФО 326438, код ОКПО 22993289) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (юр.адреса: 54017, м.Миколаїв,, вул.Громадянська,40, пошт.адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Чигирина,94) на поточний рахунок №26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код 24789699 :

- борг за активну електроенергію у сумі 55312 (п’ятдесят п’ять тисяч триста дванадцять) грн. 15 коп.,

- по акту у сумі 1517 (одна тисяча сімнадцять) грн. 16 коп.,

- пеню у розмірі 1838 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 15 коп.,

- інфляційні у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 70 коп.,

-3 % річних у сумі 363 (триста шістдесят три) грн. 56 коп.,

- 598 (п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 49 коп. держаного мита за розгляд позову,

-100 (сто) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати.”

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (юр. адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська,40, пошт. адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Чигирина,94, МФО 326461, код 23399393) на користь Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 95, р/р 26008301435282 МВ ПІБ м. Миколаєва, МФО 326438, код ОКПО 22993289) 52 (п’ятдесят дві) грн. 75 коп. за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Миколаївської області видачу наказів за постановою.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров