Ухвала суду № 134715281, 10.03.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/716/25

Номер провадження 1-кп/142/45/26

У Х В А Л А

іменем України

10 березня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про кримінальне правопорушення, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000139 від 05.08.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянки України, зареєстрова та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000139 від 05.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року постановлено призначити у даному кримінальному провадженні, підготовче судове засідання в приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області в залі судових засідань №1, з викликом в прокурора, обвинувачених їх захисників.

27 лютого 2026 року обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подано клопотання, в якому вони просили повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №142/716/25 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурору для усунення недоліків.

В клопотанні зазначено, що обвинувальний акт, на їх думку, складено з порушенням вимог законодавства, зокрема містить неточне та неповне цитування положень Конституції України, рішень Ради національної безпеки і оборони України та низки законів України («Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу»), а також помилки у зазначенні окремих дат та положень нормативно-правових актів. Крім того, обвинувачені вказують на неправильне, на їх переконання, тлумачення у обвинувальному акті правового статусу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, обставин затримання ОСОБА_7 , а також дій працівників правоохоронних органів та військовослужбовців. Також зазначено, що, на їх думку, у викладенні фактичних обставин події та правовій кваліфікації дій містяться суперечності, а окремі висновки сторони обвинувачення не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим вони вважають, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти клопотання обвинувачених, зазначивши, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а формулювання обвинувачення, кваліфікація злочину та виклад обставин справи належать до виключної компетенції прокурора. Доводи обвинувачених щодо необґрунтованості обвинувального акта є безпідставними. Просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання про повернення прокурору обвинувального акту, у кримінальному провадженні № 22025020000000139 від 05.08.2025 року, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 ,в судовому засіданні підтримав клопотання про повернення прокурору обвинувального акту, у кримінальному провадженні № 22025020000000139 від 05.08.2025 року, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинувачених про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22025020000000139 від 05.08.2025 року, зазначивши, що обвинувальний акт містить недоліки щодо повноти викладу обставин справи та правильності посилань на норми закону, вказав, що усунення виявлених недоліків є необхідним для забезпечення дотримання вимог КПК України та законних інтересів обвинувачених. Водночас, вважав клопотання прокурора про призначення судового розгляду передчасним, оскільки сторона захисту може мати клопотання під час підготовчого засідання, зокрема щодо виклику свідків сторони захисту, але їх подання залежить від рішення суду щодо повернення обвинувального акту.

Дослідивши клопотання про повернення обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

В підготовчому засіданні, обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Інститут повернення обвинувального акта є гарантією дотримання належної правової процедури та унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.

Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України. У зв`язку з порушенням питання про його невідповідність вимогам закону, суд перевіряє, чи дотрималася сторона обвинувачення як формальних, так і змістовних вимог до цього процесуального документа, а також чи містить обвинувальний акт такі недоліки, які можуть перешкоджати здійсненню судового розгляду, а не лише формальні порушення.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувальний акт повертається прокурору, якщо він не відповідає вимогам, встановленим частиною другою цієї статті, а такі порушення є істотними та унеможливлюють ухвалення судового рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права. Однією з гарантій права на справедливий суд відповідно до статті шостої Конвенції є негайна і детальна поінформованість обвинуваченого про характер висунутого проти нього обвинувачення, при цьому суд має схилятися до вибору на користь «змістовного», а не «формального» поняття звинувачення, про що йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Девеер проти Бельгії».

Суд, оцінивши доводи обвинувачених щодо некоректного цитування Конституції України, законів України та рішень Ради національної безпеки і оборони України, а також процедурних порушень у діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно ОСОБА_7 , зазначає, що він позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати окремі фактичні обставини, встановлені стороною обвинувачення. Виходячи з цього, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор.

Отже, під час розгляду зазначеного клопотання суд не оцінює обставини, зазначені в обвинувальному акті, а вирішує виключно питання щодо можливості або неможливості судового розгляду кримінального провадження та надає оцінку формальним аспектам обвинувального акта.

За таких обставин, вказані доводи обвинувачених та сторони захисту не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Водночас, при здійсненні розгляду кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, суд не уповноважений здійснювати оцінку доказів з точки зору їх належності та допустимості, та повертати обвинувальний акт з посиланням на обставини, які підлягають дослідженню та перевірці під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки це є порушенням вимог ст. 14 КПК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, згідно якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

При цьому суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

Отже, вказані обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обґрунтування причин повернення обвинувального акту прокурору не свідчать про істотні недоліки обвинувального акта, які б перешкоджали судовому розгляду кримінального провадження.

Керуючись статтями 291, 314, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №142/716/25 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурору для усунення недоліків, - відмовити.

Розгляд справи в підготовчому судовому засіданні продовжити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя: