Ухвала суду № 134711363, 10.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15889/25

1-кп/569/695/26

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

10 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження №12025181010001322 від 11.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 19.11.2024 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останній, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого. ОСОБА_4 переховувався від суду, внаслідок чого ухвалами Рівненського міського суду Рівненської області був оголошений у розшук. Крім того, повідомив, що ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних сил України, однак 02.08.2025 вчинив самовільне залишення військової частини.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти вказаного клопотання, просила суд відмовити у його задоволенні в зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, тому просила застосувати до останнього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він був обізнаний, що у Рівненському міському суді Рівненської області знаходить кримінальне провадження щодо нього, але до суду він не з`явсявся у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, ч.8 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010001322 від 11 червня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року призначено підготовче судове засідання на 08 вересня 2025 року.

08 вересня 2025 року, 29 жовтня 2025 року, 14 листопада 2025 року, 03 грудня 2025 року, 15 січня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 у судові засідання не з`являвся, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся у спосіб, визначений ст. 135 КПК України, про поважність причини неявки обвинувачений ОСОБА_4 суд не повідомив, вжитими заходами його місцезнаходження встановити не виявилось за можливе.

У зв`язку з систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засідання, прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу у судове засідання для участі у розгляді клопотання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу у судове засідання для участі у розгляді клопотання, оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинено судове провадження до розшуку останнього.

13 лютого 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 прибув до Рівненського міського суду Рівненської області.

13 лютого 2026 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010001322 від 11.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

В судовому засіданні 13 лютого 2026 року прокурором вручено обвинуваченому ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ухвалою суду задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченому ОСОБА_4 , розгляд справи відкладено на 16 лютого 2026 року.

16 лютого 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про поважність причини неявки не повідомив.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2026 року задоволено клопотання прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу у судове засідання для участі у розгляді клопотання, оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинено судове провадження до розшуку останнього.

10 березня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 затримано.

10 березня 2026 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010001322 від 11.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд оцінює у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зав`язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, а також те що ОСОБА_4 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого під час іспитового строку встановленого відповідно до статті 75 КК України, перешкоджав кримінальному, а саме: не з`являтися за викликами до суду, ухилявся від участі в розгляді кримінального провадження, переховувався від суду, тому суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України, та що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним, покладених процесуальних обов`язків.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Підстав для обрання відносно обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, суд не вбачає.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2026 року встановлений в розмірі 3328 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 315 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з 10 березня 2026 року до 08 травня 2026 року включно.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 08 травня 2026 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1