Постанова № 134709918, 18.02.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/455/26

№ 359/456/2/6

№359/458/26

Провадження № 3/359/612/2026

№ 3/359/613/2026

№ 3/359/614/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора Цимбал М.А., три адміністративні матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться три адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за № 3/359/612/2026 (справа №359/455/26) за ч.1 ст.172-6 КУпАП; № 3/359/613/2026 (справа №359/456/26) за ч.1 ст.172-6 КУпАП та № 3/359/614/26 (справа № 359/458/26) за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративні матеріали по відношенню до ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП автоматизовано розподілено на головуючого суддю Вознюка С.М.

Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів призначений на 18.02.2026 року.

ОСОБА_1 будучи членом позаштатної постійно діючої комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч. 1ст. ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік за типом «щорічна», а саме 19.04.2024 о 23 год. 32 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 припинивши повноваження члена позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч. 1ст. ст.3 Закону України « Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», а саме 18.11.2025 о 13 год. 47 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 припинивши повноваження члена позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч. 1ст. ст.3 Закону України « Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за період охоплений раніше поданими деклараціями, а саме 18.11.2025 о 13 год. 12 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Під час судового засідання, яке відбулося 18.02.2026 року судом на обговорення поставлено питання про об`єднання в одне провадження адміністративних матеріалів по відношенню до ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 та прокурор Цимбал М.А. в судовому засіданні не заперечували проти об`єднання справ в одне провадження.

Суд, заслухавши думку особи, яка притягується відповідальності ОСОБА_1 та прокурора Цимбал М.А. приходить до наступного висновку

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та ч. 1 ст. 172-6 КупАП об`єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження №3/359/612/2026 та справи № 359/455/26.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 : вину визнала частково та пояснила: що вона працює лікарем - стоматологом в Бориспільській лікарні. Вона не працювала у ВЛК, її було включено без до ВЛК в резервний склад без її відому. Згодом її було ознайомлено з наказом про це, та було повідомлено, що потрібно заповнити декларації. Коли їй повідомили, що потрібно подавати декларації, вона на наступний день подала декларацію. Також вона просили звільнити її з комісії, оскільки вона працює в кабінеті і часто не має часу. Але її ніхто ні звільняв. Ніяких документів про звільнення їй не давали підписувати. Пізніше їй повідомили що звільнили і також повідомили, що вона є боржник по деклараціях. Про дані факти їй взагалі до відома не вставили. Коли їй повідомили про те що її звільнили, відразу на наступний день вона попала декларації.

Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала повністю та вказала, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування згідно з пп. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, безумовно порушив вимоги ч. 1 ст. 45 та п. 2-1 Прикінцевих положень Закону, оскільки не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік за типом «щорічна», а саме 19.04.2024 о 23 год. 32 хв., не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», а саме 18.11.2025 о 13 год. 47 хв., несвоєчасно, не подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» в період 01.01.2024 по 06.05.2024, лише 18.11.2025. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції даної статті.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, наказом КНП «Бориспільська БЛІЛ» від 17.05.2023 №134 «Про залучення лікарів для роботи в позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2023 рік» лікаря - стоматолога ОСОБА_1 було включено до резервного складу позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії на базі КНП «ББЛІЛ».

Також, встановлено наказом КНП «Бориспільська БЛІЛ» від 06.05.2024 №116 «Про внесення змін зо складу позаштатної постійно діючій військово-лікарській комісії при « ІНФОРМАЦІЯ_4 » лікаря стоматолога ОСОБА_1 було виключено з резервного складу позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії на базі КНП «ББЛІЛ».

Відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово - лікарських комісій віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи членом позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря - стоматолога, відповідно п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. Закону України «Про запобігання корупції.» є об`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної військово лікарської комісії, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

На виконання вищевказаних вимог у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://portal.nazk.gov.ua), встановлено що ОСОБА_1 подала декларацію за типом «щорічна» за 2023 рік, лише 19.04.2024 о 23 год. 32 хв.

На виконання вищевказаних вимог у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2024 рік, не пізніше 31.03.2025.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://portal.nazk.gov.ua), встановлено що ОСОБА_1 подала декларацію за типом «щорічна» за 2024 рік, лише 18.11.2025 о 13 год. 47 хв.

На виконання вищевказаних вимог у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період з 01.01.2024 по 06.05.2024.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції(https://portal.nazk.gov.ua), встановлено що ОСОБА_1 подала декларацію за типом «при звільненні» лише 18.11.2025 о 13 год. 12 хв.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до відповідальності, прокурора, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження в частині за не своєчасне та без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав:

Відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, встановлено ст. 251 КУпАП.

Згідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином судом досліджено усі докази, які були направлені до суду разом із матеріалами справи, а також долучені учасниками під час судового розгляду. При цьому, зважаючи на раніше викладені правові положення, суд вважає неможливим збирати докази у справі на користь будь-якої із сторін з власної ініціативи, а тому розглядає справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

При цьому, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 була обізнана щодо не подачі щорічної декларації про доходи за 2024 рік. Також матеріали справи не місять допустимих доказів того, що ОСОБА_2 була повідомлена, що вона являється членом позаштатної постійно діючої комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання корупції", суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" - "ґ" пункту 2, пункті 4 частини 1 стаття 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно п. п. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени, медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини1 цієї статті.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок подання суб`єктами декларування щорічно до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Також передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Крім того, визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Також передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції");

2) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента.

Обидва склади - формальні.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", особи, зазначені у пункті І, підпункті " ґ" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неподання або несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Дана позиція висвітлена в роз`ясненнях спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією" від 22.05.2017 року, Конституційним Судом України в рішенні від 06.10.2010 року (справа N 1-27/2010).

Враховуючи, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена, що вона являється членом позаштатної постійно діючої комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря стоматолога, то такі відомості свідчать про відсутність мотивів приховувати будь-які свої доходи чи видатки та вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», а також не доведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та форми вини ОСОБА_1 у її вчиненні в будь-якій формі.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Аналогічні підходи застосовані цим Судом також у багатьох інших справах, зокрема, Hentrich v. France, заява № 13616/88, п. 42; Lithgow and Others v. the United Kingdom, заяви 9006/80, 9262/81 та ін., п. 110; Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the Former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], заява № 60642/08, п. 103; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], заява № 38433/09, п. 187; Hutten-Czapska v. Poland [ВП], заява № 35014/97, п. 163.

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП в частині, щодо несвоєчасного подання декларації за 2023 рік не знайшла свого підтвердження, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки остання не знала про включення до складу позаштатної комісії ВЛК, зважаючи на відсутність доказів в матеріалах тому, що остання була повідомлена про відповідний наказ у лікарні та залучалась до безпосереднього медичного огляду військовозобов`язаних.

Окрім того суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушеннях, пов`язаних з корупцією, а саме не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за період охоплений раніше поданими деклараціями підтверджується: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 4271 від 13.01.2026, та № 4269 від 13.01.2026 р., якими встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції", відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з якими вона ознайомлена та який нею власноручно підписаний; копією наказу від 17.05.2023, про залучення лікарів для роботи в позаштатній постійно діючій військово - лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2023; копією наказу від 10.10.2023 про залучення лікарів для роботи в позаштатній постійно діючій військово - лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2023; копією наказу від 28.11.2023 про залучення лікарів для роботи в позаштатній постійно діючій військово - лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2023; копією наказу від 25.12.2023 про внесення змін до складу позаштатної постійної діючої військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копією наказу від 06.05.2024 про внесення змін до складу позаштатної постійної діючої військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій та загальнодоступними даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, відносно суб`єкта декларування ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», а саме 18.11.2025 о 13 год. 47 хв., несвоєчасно, не подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» в період 01.01.2024 по 06.05.2024, лише 18.11.2025 року 13.12 год.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.02.2026 року повідомила суду те, що вона дізналась про необхідність подання декларації як члена позаштатної ВЛК саме в квітні 2024 року, після чого вона її подала за 2023 рік. Однак, в подальшому ОСОБА_1 не вжила заходів для перевірки інформації про своє виключення зі складу позаштатної комісії ВЛК, і продовжила працювати в лікарні виконуючи функції перевірки військовозобов`язаних, а тому пояснення про незнання нею того, що вона продовжила обстеження громадян в якості члена позаштатної ВЛК, на думку суду, свідчать про неумисні дії останньої.

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Своїми діями, ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. " ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог частини 2 статті 45 Закону не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік за типом «щорічна», а саме 19.04.2024 о 23 год. 32 хв., не своєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за період охоплений раніше поданими деклараціями, за типом «при звільненні», а саме 18.11.2025 о 13 год. 12 хв. підтверджується, тобто після встановленого терміну декларування, без поважних причин подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 та без поважних причин подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції при звільненні декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності в протоколі та матеріалах справи відсутні.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 , хоч і містить в собі усі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин вказане правопорушення не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, будь-яких тяжких наслідків від вчиненого не настало.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушниці, обставини, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, фактичні обставини вчинення правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 подала декларації із запізненням, вжила заходи для належного виконання вимог законодавства, внаслідок вчиненого тяжких наслідків не настало, шкоди державним чи суспільним інтересам завдано не було, що в свою чергу, значно знижує ступінь суспільної небезпеки даного правопорушення, у зв`язку з чим суддя дійшов висновку, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити її від адміністративної відповідальності що, оголосивши останньому усне зауваження.

З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 , яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 36, ч.1 ст.172-6 КУпАП, 245, 247, 268, 280, ч.2 ст. 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3/359/612/2026 (справа №359/455/26) за ч.1 ст.172-6 КУпАП; № 3/359/613/2026 (справа №359/456/26) за ч.1 ст.172-6 КУпАП та № 3/359/614/26 (справа № 359/458/26) за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер справи № 3/359/612/26 та провадження №359/455/2026.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо несвоєчасного подання декларації за 2023 рік - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, щодо несвоєчасного подання декларацій за типом «щорічна» за 2024 рік та щодо несвоєчасного подання декларацій за типом «при звільненні».

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, - оголосивши усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С. М. Вознюк