Рішення № 134708483, 10.03.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/737/26 Єдиний унікальний № 748/356/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"10" березня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами в сумі 42 400 грн. 00 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилаються на те, що 24 березня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8888020, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 10 000 грн. 00 коп. в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом в кредитному договорі.

13 листопада 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 13112025, у відповідності до умов якого TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 13 листопада 2025 року до Договору факторингу № 13112025 від 13 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25 000 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею, штрафами.

22 березня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено кредитний договір № 47770-03/2025, який укладено за допомогою електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача. За умовами кредитного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів (кінцева дата погашення 08 листопада 2025 року), процентна ставка в розмірі 0,90% в день, комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн. 00 коп.

25 вересня 2025 року між ТОВ СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 25092025/1, у відповідності до умов якого TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 29 вересня 2025 року до Договору факторингу № 25092025/1 від 25 вересня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17 400 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 240 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 8 160 грн. 00 коп. сума заборгованості за штрафом.

Оскільки відповідачем взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою судді від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24 березня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8888020 про надання споживчого кредиту (а.с. 7-15).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus».

Ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету./мобільного застосунку та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІКС Товариства.

При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і відключення до Веб-сайту/мобільного застосунку «CreditPlus».

Згідно з п.1.3. та п. 1.4 Договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн. 00 коп.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.

Пунктом 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка становить 0,13% та застосовується у разі якщо боржник до 23 квітня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення заборгованості.

Відповідно до п.2.5 договору кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.4 договору, споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі їх наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 8888020 від 24 березня 2025 року та графік платежів (зворот а.с. 15-16).

Договір про надання споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора А8955.

Перед укладенням кредитного договору відповідач ознайомилась та за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора DW2037 підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 17-19).

На підтвердження факту перерахування коштів на банківську картку, зазначену відповідачем в договорі про надання споживчого кредиту, до позовної заяви додано листа директора ТОВ «Пейтек» від 14 листопада 2025 року за вих. № 20251114-1.1, згідно якого на підставі Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 04 липня 2024 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_2 від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суму в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 20).

Загальна сума заборгованості згідно з розрахунком первинного кредитора відповідача за Договором № 8888020 від 24 березня 2025 року станом на 13 листопада 2025 року становить 25 000 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за за пенею, штрафами. (а.с. 21-23). З відомості вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 2 000 грн.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідач зобов`язався повернути суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів, проте свої зобов`язання перед кредитором не виконав.

13 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 13112025, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК» ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі Боржників (а.с. 24-25).

Сторонами Договору факторингу №13112025 від 13 листопада 2025 року підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №2 (а.с. 26).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №2 до Договору факторингу №13112025 від 13 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25 000 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за за пенею, штрафами. (а.с. 28).

22 березня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 47770-03/2025 (а.с.34-39), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, про що зазначено у п. 8 Кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 47770-03/2025 від 22 березня 2025 року, згідно якого клієнту надано фінансовий кредит в розмірі 6 000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надавався строком на 120 днів. Дата надання кредиту 22 березня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний був погасити в останній день вказаного строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 19 липня 2025 року. За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості та комісія за видачу кредиту в розмірі 600 грн. 00 коп. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія. Денна процентна ставка складає (11800,00/10000,00)=0,98% та застосовується у межах строку кредитування. Загальні витрати по кредиту складають 7 080 грн. 00 коп. Кредит надавався клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-62хх-хххх-9623 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надавався без забезпечення у вигляді застави.

Пунктом 5 Договору, встановлено відповідальність за неналежне виконання умов договору. Згідно п.п.5.3. Договору, у випадку прострочення клієнто сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в Графіку платежу за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «W375» (а.с. 40-41).

Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 грудня 2025 року відповідно до укладеного договору на переказ коштів, 22 березня 2025 року здійснено виплату на суму 6 000 грн. на номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 688001994, призначення платежу: Зарахування 6000 грн. на карту НОМЕР_2 (а.с. 42).

25 вересня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25092025/1, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача (а.с.43-44).

25 вересня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25092025/1 від 25 вересня 2025 року (а.с. 45).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25092025/1 від 25 вересня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 47770-03/2025 від 22 березня 2025 року в розмірі 17 400 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 240 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 8 160 грн. 00 коп. сума заборгованості за штрафом. (а.с.24).

Згідно розрахунку ТОВ «ФК «ЄАПБ», сума заборгованості становить 17 400 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 240 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 8 160 грн. 00 коп. сума заборгованості за штрафом. (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, астаттею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч. 1ст. 641 ЦК України встановлено що, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Під час укладення кредитного договору № 8694286 від 23 січня 2025 року сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, оскільки не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Відступлення права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з п. 1.3. Договору факторингу Клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 8888020 від 24 березня 2025 року становить 20 000 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 47770-03/2025 від 22 березня 2025 року становить 9 240 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 240 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача за кредитним договором №8888020 від 24 березня 2025 року штрафних санкцій в розмірі 5 000 грн. 00 коп., та за кредитним договором № 47770-03/2025 від 22 березня 2025 року штрафних санкцій в розмірі 8 160 грн. 00 коп., суд зазначає таке.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Відповідно до п.18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведені обставини та норми Закону, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованість за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 8888020 від 24 березня 2025 року в розмірі 20 000 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 47770-03/2025 від 22 березня 2025 року в розмірі 9 240 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 240 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками. А отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп., а оскільки позов задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2 294 грн. 99 коп. (68,96% від 3 328 грн. 00 коп.) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість у розмірі 29 240 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») - 2 294 грн. 99 коп. судового збору.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.