Вирок № 134708287, 10.03.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/49/26

Єдиний унікальний №733/162/26

Вирок

Іменем України

10 березня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня кримінальне провадження за № 12026270440000007 від 05 січня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, судимого Ічнянським районним судом Чернігівської області 16 травня 2025 року за ч. 2 ст. 286-1, ст. 69 КК України до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 тисяч гривень, які сплатив 08 січня 2026 року.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

установив:

Суд орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. Судочинство встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя.

Правосуддя самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

29 січня 2025 року Ічнянським районним судом Чернігівської області розглянуто матеріали, що надійшли з ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: 01 грудня 2024 року о 00-25 год керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху. 01 грудня 2024 року о 00-25 год ОСОБА_3 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив 2.5 Правил дорожнього руху України.

29 січня 2025 року постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області № 3/733/79/25 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, 16 травня 2025 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області №733/441/25 провадження 1-кп/733/80/25, що набрав законної сили 17 червня 2025 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 85 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

У подальшому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вироку Ічнянського районного суду у справі 1-кп/733/80/25, №733/441/25 від 16.05.2025 року, що набрав законної сили 17.06.2025 року та постанови Ічнянського районного суду у справі №3/733/79/25, №733/2674/24 від 29.01.2025 року, яка набрала законної сили 11.02.2025 року та будучи ознайомленим із судовими рішеннями, діючи умисно, з метою невиконання рішень суду, які набрали законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднання на всій території України, 05.01.2026 року о 14-19 год на вул. Шкільній в с. Іваниця Прилуцького району Чернігівської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, тобто умисно не виконував постанову суду, що набрала законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого ним кримінального правопорушення за викладених вище обставин. У скоєному щиро кається.

Згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, які виразилися в умисному невиконанні постанови та вироку суду, що набрали законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винуватого, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, раніше судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, його позитивну характеристику з місця проживання, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставину, яка обтяжує покарання рецидив злочинів, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, викладені вище дані про особу винуватого, його соціально-психологічну характеристику, складену органом пробації, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність тяжких наслідків, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання, примінивши ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, враховуючи досудову доповідь органу пробації, а також попередній вирок суду, за яким ОСОБА_3 було призначено покарання у виді штрафу, який він оплатив з порушенням вимог КПК України, при цьому вчинив новий злочин у період незнятої та непогашеної судимості.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Речові докази: оптичний носій інформації DVD-R об`ємом 4.7 GB, на якому перебувають відеозаписи безперервної відеофіксації подій, котрі відбувалися 05.01.2026 року, оптичний носій інформації DVD-R об`ємом 4.7 GB, на якому перебувають відеозаписи безперервної відеофіксації подій, котрі відбувалися 05.01.2026 року, - залишити у матеріалах кримінального провадження; транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21103», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 , - залишити за належністю в останньої.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1