Рішення № 134707567, 10.03.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/43/26

№2/680/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в сумі 16500,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка в електронній формі оформила Заявку на отримання фінансового кредиту шляхом заповнення всіх полів Заявки (форми). На підставі заповненої відповідачкою заявки між сторонами було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 22644 від 01 березня 2021 року. За умовами договору, позивач 01 березня 2021 року об 10:42:08 год. перерахував відповідачці через платіжний сервіс «Platon» на зазначену нею банківську картку за № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 3000,00 грн. відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

В подальшому, сторони уклали Додаткову угоду № 2 від 03 травня 2021 року, згідно з якою: сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 64 днів (включаючи 34 днів прострочення), строк дії договору до 02 червня 2021 року. У зв`язку з продовженням строку дії договору, позичальник зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіка розрахунків.

На виконання умов цієї угоди з 29 квітня 2021 року по 03 травня 2021 року відповідачка здійснила три платежі на суму 2500,00 грн, 990,00 грн та 1310,00 грн, який було зараховано виключно як погашення нарахованих процентів за період з 01 березня 2021 року по 03 травня 2021 року.

Надалі, користуючись передбаченим правом на пролонгацію договору, відповідачка здійснювала наступні цільові платежі виключно з метою продовження строку дії договору, а саме: 04 червня 2021 року платіж у розмірі 2400 грн, який було зараховано виключно на погашення процентів за період з 04 травня 2021 року по 04 червня 2021 року відповідно до Додаткової угоди № 2 від 04 червня 2021 року;

05 липня 2021 року платіж у розмірі 2325 грн, зарахований виключно на погашення процентів за період з 05 червня 2021 року по 05 липня 2021 року згідно з Додатковою угодою № 2 від 05 липня 2021 року;

07 серпня 2021 року три платежі на загальну суму 2475 грн, зараховані виключно на погашення процентів за період з 06 липня 2021 року по 07 серпня 2021 року відповідно до Додаткової угоди № 2 від 07 серпня 2021 року;

06 вересня 2021 року платіж у розмірі 2250 грн, який було зараховано виключно на погашення процентів за період з 08 серпня 2021 року по 06 вересня 2021 року згідно з Додатковою угодою № 2 від 06 вересня 2021 року. Цією угодою строк дії Договору було продовжено до 06 жовтня 2021 року.

Таким чином, усі вказані платежі відповідачки мали єдину ціль продовження строку дії Договору відповідно до умов пролонгації, і не були спрямовані на погашення основної суми кредиту.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконала, тому станом на 18 грудня 2025 року виникла заборгованість в сумі 16500,00 грн, з яких: тіло кредиту становить 3000,00 грн, 13050,00 грн проценти за користування кредитом та 450 грн комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту.

Тому позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 10 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином, відзиву до суду не направила.

Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.

Так, 01 березня 2021 року між сторонами укладено договір про надання фінансового кредиту №22644, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 30 березня 2021 року. Строк дії договору 30 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до пункту 1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Згідно із п. 2.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування відсотків за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування та сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Відповідно до пункту 3.3.3 договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту оплативши, не пізніше останнього терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані відсотки по кредиту.

Договір підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора електронним підписом AV5360 (а.с.11-43, 49-51).

Згідно із довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн переказано на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка була зазначена відповідачем при укладенні договору (а.с.52).

Сторони уклали Додаткову угоду № 2 від 03 травня 2021 року, згідно з якою: сторони погодили продовження строку дії договору на термін 64 днів (включаючи 34 днів прострочення), строк дії договору до 02 червня 2021 року. Окрім того, відповідачка здійснювала платежі з метою продовження строку дії договору до 06 жовтня 2021 року (а.с.44-48, 59-63). Зазначені платежі зараховані виключно на погашення процентів.

Окрім того, з матеріалів справи видно, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши відповідачці на платіжну карту № НОМЕР_1 суму кредиту 3000,00 гривень. Вказане підтверджується випискою по рахунку та листом АТ «ПРИВАТБАНК», який є банком емітентом даної платіжної картки.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №22644, відповідно до розрахунку заборгованості становить 16500,00 грн, з яких: тіло кредиту становить 3000,00 грн, 13050,00 грн проценти за користування кредитом та 450 грн комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту (а.с.54-58).

Даний розрахунок стороною відповідача не оспорений.

Нормою п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК).

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

В силу вимог статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи те, що відповідачка не подала відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в межах заявлених вимог у розмірі 16500,00 грн.

При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 100 %).

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРОПУ 43174156) суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту від 01 березня 2021 № 22644 у розмірі 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп., зокрема: 3000,00 грн основна сума боргу, 450 грн комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту та 13050 грн проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 1-3 А, секція С, код ЄДРПОУ - 43174156.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя О. І. Яцина