Рішення № 134706972, 09.03.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3208/25

Провадження № 2/601/104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

за участі секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 03 травня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ОСОБА_1 укладено Договір № 475343-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариством 03 травня 2024 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти зазначений договір. Відповідач того ж дня прийняв пропозицію шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора, отриманого на вказаний ним номер телефону НОМЕР_1 .

Позивач вказав, що свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 58 000,00 грн шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до умов договору та Правил надання коштів у позику, які є його невід`ємною частиною, процентна ставка за кредитом нараховується щоденно на залишок заборгованості, наявний на початок календарного дня.

Крім того, угодою передбачено нарахування комісії за надання кредиту, сума якої включена до графіку платежів.

24.06.2024 між ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ№1 до Договору № 475343-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовилися внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме : «Термін дії Договору: до 18.08.2025».

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала. У зв`язку з цим, станом на 09 жовтня 2025 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 259 970,08 грн, що, за розрахунком позивача, складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 58 000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 193 270,08 грн; суми прострочених платежів за комісією 8 700,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь зазначену заборгованість у повному обсязі, а також сплачений судовий збір у розмірі 3 119,64 грн.

Відзиву на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України, до суду не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, не повідом суду про причини своєї неявки, будучи повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 травня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 475343-КС-005 про надання кредиту в електронній формі через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 58 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Передбачено, що строк кредиту - 24 тижні; стандартна процентна ставка в день 1,50000000 %, фіксована; знижена процентна ставка в день - 1,15061207 %, фіксована; комісія за надання кредиту 8700,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту; строк дії договору до 18 жовтня 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 171 931,70 грн; загальні витрати за кредитом 113 931,70 грн, орієнтовна річна процентна ставка 19 680,8 процентів, денна процентна ставка 1,16% (а.с. 18).

Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у пункті 2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів (пункт 3.2.).

У договорі відображено графік платежів (пункт 3.2.3.).

Перший платіж за графіком мало бути здійснено 17 травня 2024 року.

Згідно з пунктом 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4. договору.

Відповідно до умов пункту 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення строку дії договору.

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 UA-5317. Договір містить РНОКПП ОСОБА_1 , паспортні дані, адресу, електронну адресу, номер мобільного телефону та номер електронного платіжного засобу НОМЕР_3 .

Також ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-2906 підписано 03 травня 2024 року паспорт споживчого кредиту, інформація в якому актуальна до 04 травня 2024 року.

Як вбачається з анкети клієнта ОСОБА_1 (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com) від 07.10.2025, сума бажаного кредиту 58 000,00 грн, дата отримання кредиту 03 травня 2024 року, зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату народження, документ, що посвідчує особу, електронну адресу, фінансовий номер телефону та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_3 .

Перерахування ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 03 травня 2024 року коштів у розмірі 58000,00 грн на підставі кредитного договору № 475343-КС-005 від 03 травня 2024 року підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 13.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2024 отримав основну суму кредиту (тіла кредиту) у розмірі 58 000,00 грн.

З довідки про розмір заборгованості станом на 09 жовтня 2025 року вбачається, що у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором № 475343-КС-005 про надання кредиту від 03 травня 2024 року в розмірі 259 970, 08 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 58 000,00 грн; за відсотками 193 270,08 грн, за комісією 8 700 грн, по штрафам 0 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за вказаним кредитом ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 09 жовтня 2025 року становить 259 970, 08 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 58 000,00 грн; за відсотками -5193 270,08 грн, за комісією - 8 700,00 грн, по штрафам - 0 грн. Також з вказаного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 03 травня 2024 року по 17 жовтня 2025 року за зниженою процентною ставкою 1,15061207% від тіла кредиту 58 000,00 грн, тобто 253,31 грн за день, а з 25 травня 2024 року по 18 жовтня 2024 року за стандартною ставкою 1,5%, тобто по 330,00 грн на день. Відповідачем на погашення боргу сплачено 125 669,92 грн процентів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 475343-КС-005 від 03 травня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 , вказану у договорі та анкеті клієнта, кредитних коштів у розмірі 58 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає про таке.

Перерахування 03 травня 2024 року ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 коштів у розмірі 58 000,00 грн на підставі кредитного договору №475343-КС-005 від 03 травня 2024 року підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 35).

З довідки про стан заборгованості станом на 07 жовтня 2025 року вбачається, що у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором № 475343-КС-005 від 03 травня 2024 року в розмірі 259 970, 08 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 58 000,00 грн.; за відсотками в розмірі 193 270,08 грн.; за комісією 8 700,00 грн.; по штрафам 0 грн (а.с. 15).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за вказаним кредитом ОСОБА_2 має заборгованість, яка станом на 17 жовтня 2025 року становить 259 970, 08 грн, що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 58 000,00 грн.; за відсотками в розмірі 193 270,08 грн.; за комісією 8 700,00 грн; по штрафам 0 грн.

Враховуючи, що позивачем доведено факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, видачі йому кредитних коштів, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає про таке.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка в день - 1,5 % та знижена процентна ставка в день 1,15061207 %, яка застосовується у разі погашення кредиту за графіком. Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 03 травня 2024 року по 24 травня 2024 року включно за зниженою процентною ставкою 1,15061207 % від тіла кредиту 58 000,00 грн., з 25 травня 2024 року по 2 червня 2024 року за стандартною ставкою 1,5 %, з 25 червня 2024 року по 12 липня 2024 року за зниженою ставкою 0,8629591 %, з 13 липня 2024 року по 18 серпня 2025 року за зниженою ставкою 1,15061207%. Відповідач на погашення боргу сплатив 125 669,92 грн. (а.с. 12-14).

Отже, заборгованість зі сплати процентів позивачем нараховано в межах встановленого умовами договору строку кредитування та з урахуванням недотримання самим відповідачем умов договору щодо внесення суми періодичного платежу.

Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у сумі 193 270,08 грн.

Однак, суд з такою сумою заборгованості за відсотками не може погодитись, виходячи з такого.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України«Про внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоудосконалення державногорегулювання ринківфінансових послуг»№ 3498-ІХ (набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8Закону України«Про споживчекредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві таперехідні положенняЗакону України«Про споживчекредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відтак, згідно з вказаним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів, тобто з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 21 серпня 2024 року, - 1%.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти 03 травня 2024 року у розмірі 58 000,00 грн.

З урахуванням умов п.2.4. кредитного договору, за яким визначено фіксовані знижену та стандартну процентні ставки за кредитом, та умов вказаного вище Закону, суд доходить такого висновку:

з 03 травня 2024 року по 24 травня 2024 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 58 000,00 х 1,15061207 % (знижена процентна ставка ) х 22 днів = 14 681, 81 грн;

з 25 травня 2024 року по 24 червня 2024 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 58 000,00 х 1,5 % х 31 день = 26 970, 00 грн;

з 25 червня 2024 року по 12 липня 2024 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 58 000,00 х 0,8629591 % х 18 днів = 9009,29 грн;

з 13 липня 2024 року по 19.08.2024 розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 58 000,00 х 1,15061207% х 39 дні = 26026,85 грн;

20 серпня 2024 року по 18 серпня 2025 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 58 000,00 х 1% х 364 дні = 211 120, грн.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками за користування кредитом з врахуванням сплачених відсотків у розмірі 125 669,92 грн - у розмірі 162 138,03 грн.

Всього з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 475343-КС-005 від 03 травня 2024 року у розмірі 220 138, 03 грн (162 138,03+58000).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» комісії за надання кредиту, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Отже, суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості за комісією в сумі 8700,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача та користь позивача судового збору, то суд враховує, що позов задоволено частково, та вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 641,65 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за Договором № 475343-КС-005 про надання кредиту від 03.05.2024 у розмірі 220 138,03 (двісті двадцять тисяч сто тридцять вісім гривень 03 копійки) та судовий збір у розмірі 2641 (дві тисячі шістсот сорок одну) гривню 65 копійок .

В іншій частині відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_1

Повне рішення складено 09.03.2026.

Головуючий