Ухвала суду № 134705126, 09.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2455/26

Провадження №1-кс/333/1083/26

УХ В А Л А

09 березня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 05.03.2026 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі. Скарга мотивована тим, що вона 11.02.2026 року на електронну адресу ТУ ДБР, розташоване в м. Мелітополі направила заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 28.02.2026 року повторно направила вказану заяву, але станом на день звернення до слідчого судді , відомості до ЄРДР не внесені. Просить зобов`язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого в м. Мелітополі внести до ЄРДР відомості за її завою від 28.02.2026.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, додатково пояснила, що прокурор Запорізької обласної прокуратури здійснює процесуальне керівництво по кримінальному провадженню №4205080000000051 від 28.04.2025 року та він в порушення вимог ч.5 ст. 36 КПК України доручив досудове розслідування слідчим Слідчого управління ГУНП в Запорізькій області не маючи на це повноважень.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі в судове засідання не направили свого представника, заяв, клопотань не подавали.

Дослідивши письмові матеріали, заслухавши заявника, приходжу до висновку, що скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що 11.02.2026 року ОСОБА_3 на електронну адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією і м. Мелітополі та Запоріжжі) направила заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначила, що вона є підозрюваною по кримінальному провадженню №4205080000000051 від 28.04.2025 року за ч.3 ст.332 КК України. 28.04.2025 року перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 виніс постанову про призначення групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні та призначив старшим групи прокурорів ОСОБА_6 . 29.05.2025 прокурор ОСОБА_6 доручив проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області, не маючи на це повноважень згідно ч.5 ст. 36 КПК України. Вважає, що прокурором порушені норми ч.7 ст. 214 КПК України, якими передбачено, що у випадку коли відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передавати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Проте прокурор ОСОБА_6 з 28.04.2025 року по 29.05.2025 проводив досудове розслідування самостійно, не доручив розслідування жодному слідчому органу та перевищуючи службові повноваження самостійно визначив підслідність за СУ ГУНП в Запорізькій області. Прокурорм ОСОБА_6 протягом вказаного часу були здійсненні процесуальні дії та прийняті рішення, що стали правовою підставою для проведення НСРД у кримінальному провадженні щодо неї, ОСОБА_3 , а отримані за їх результатами докази були покладені в основу повідомлення про підозру від 14.08.2025 року. Посилається на те, що в діях прокурора ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 365 КК України та просить внести відомості до ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення за ст. 365 КК України.

Дослідивши заяву ОСОБА_3 , приходжу до таких висновків.

Як визначено у ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.

Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Відповідно до вимог п. 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять у собі достатні фактичні дані про обставини, що можуть об`єктивно свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть визнаватися такими, що підлягають обов`язковому внесенню до ЄРДР.

Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 року по справі № 818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Також даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).

Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в ст. 2 КПК України.

Дослідивши надані документи, приходжу до висновку, що підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань не має, оскільки ОСОБА_7 в своїй заяві не зазначила будь-яких фактичних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 , а суть її скарги зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями процесуального прокурора по кримінальному провадженню №4205080000000051 від 28.04.2025, де вона має статус підозрюваної.

Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.

Керуючись статтями 2, 110, 303, 307, 309 КПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1