Ухвала суду № 134701814, 10.03.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 296/14306/25

Провадження № 1-кс/292/2/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року с-ще Пулини

Слідчий суддя Пулинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Пулини скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР

У С Т А Н О В И В :

11 лютого 2026 року з Житомирського апеляційного суду до Пулинського районного суду Житомирської області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за його заявою від 12.12.2025.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 12.12.2025 ним електронною поштою відповідно до вимог ст. 56 КПК України було подано керівнику прокуратури Житомирської області заяву про скоєння організованим злочинним угрупуванням у складі прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та судді ОСОБА_7 у воєнний час злочинів, передбачених ст.ст. 161, 190, 255, 256, 364, 365, 382 КК України.

Станом на 14.12.2025 ввиписку з ЄРДР від керівника прокуратури Житомирської області він не отримав, з правами та обов"язками ознайомлений не був, чим порушено його права як потерпілого.

Враховуючи викладене, просив суд визнати бездіяльність керівника прокуратури Житомирської області, зобов"язати останнього виконати свої обов"язки, зазначені в КПК, та внести до ЄРДР відомості про скоєння організованим злочинним угрупуванням у складі прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та судді ОСОБА_7 у воєнний час злочинів, передбачених ст.ст. 161, 190, 255, 256, 364, 365, 382 КК України, вручити йому виписку з ЄРДР та пам"ятку потерпілого.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 12.02.2025 відкрито провадження за даною скаргою та справу призначено до розгляду.

У судові засідання, призначені на 16.02.2026 та 10.03.2026, скаржник ОСОБА_3 не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від нього до суду не надходило.

Прокурор Житомирської обласної прокуратури у судові засідання, призначені на 16.02.2026 та 10.03.2026, не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв та клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Розглянувши скаргу та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 12.12.2025 звернувся до керівника Житомирської окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, відомості за якою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У кримінальному провадженні слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед яких, зокрема і бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР визначено Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.

Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Внесенню до ЄРДР підлягають відомості з заяв, у яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не з заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Заявником оскаржується бездіяльність керівника Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявою від 12.12.2025 про злочини, вчинені злочинним угрупуванням у складі прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та судді ОСОБА_8 .

На думку скаржника ОСОБА_3 , в діях прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та судді ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 161, 190, 255, 256, 364, 365, 382 КК України.

Разом з тим, вказана заява не містить відомостей, які б свідчили про вчинення злочинів в розумінні ст. 11 КК України. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину, які в заяві ОСОБА_3 , відсутні. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Зважаючи на викладене, звернення ОСОБА_3 за своїм змістом не є заявою про вчинення злочинів, оскільки в ній відсутні об`єктивні дані про вчинення кримінальних правопорушень, а тому підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та початку досудового розслідування, відсутні.

Відтак, жодної незаконної бездіяльності у діях керівника Житомирської обласної прокуратури не виявлено, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка має право на оскарження, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1