Ухвала суду № 134693674, 10.03.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1175/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати ОСОБА_1 , встановленої йому з 01.03.2024 р. за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів Україна №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.03.2024 р. виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 проіндексованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

14.05.2024 року судом ухвалено рішенням, яким вирішено:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати ОСОБА_1 , встановленої йому з 01.03.2024 р. за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів Україна №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.03.2024 р. виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 проіндексованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром.

26.02.2026 року позивачем подано до суду заяву про роз`яснення судового рішення у вказаній адміністративній справі, в якій просить надати роз`яснення чи містить судове зобов`язання для відповідача щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром у разі подальших її перерахунків.

Враховуючи, що рішення суду у справі було ухвалено в спрощеному позовному провадженні і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вважає за можливе вирішити дану заяву про роз`яснення судового рішення без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 1-3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Суд також зазначає, що роз`яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, забезпечуючи при цьому дотримання принципу незмінності змісту рішення, та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду. Суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги. Не допускається також і зміна формулювання змісту судового рішення.

Позицію щодо незмінності судового рішення, зокрема, викладено в пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі. Так, у даному пункті постанови Пленуму зазначено, що за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою. Результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як зазначено вище, у поданій заяві заявник обґрунтовує необхідність роз`яснення судового рішення тим, що резолютивна частина даного рішення викладена у формулюванні, яке відмінне від заявлених позовних вимог.

Оцінюючи доводи позивача суд констатує, що останній перед судом поставлено питання, які стосуються виключної компетенції суб`єкта владних повноважень (у даному випадку відповідача) в частині застосування норм законодавства, якими останній керується при обрахунку та виплаті позивачу пенсії.

У рішенні, яке заявник просить роз`яснити, судом описано перелік обставин, які установлено під час розгляду справи, зокрема необхідність здійснення позивачу з 01.03.2024 р. виплати пенсійного забезпечення проіндексованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром.

При цьому, у пункті 5.5 рішення суду судом констатовано, що з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

У свою чергу, зміст поданої заяви свідчить про те, що у заявника наявні зауваження щодо дій відповідача в частині повторного обмеження пенсії.

Однак, суд зауважує, що згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, суд наголошує, що доводи позивача не підлягають оцінці в контексті вирішення питання про роз`яснення судового рішення, оскільки заявник ставлять перед судом питання, які виходять за межі предмету розгляду даної справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша стаття 2 КАС України).

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.

У справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) Європейський суд з прав людини сформував наступну позицію: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Також, в положенні Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінивши надані сторонами у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд у даній справі ухвалив законне і об`єктивне рішення з урахуванням всіх обставин.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що рішення, яке заявник просить роз`яснити є цілком зрозумілим і таким, що не викликає труднощів в частині його виконання. За таких обставин, заява про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею..

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов