Рішення № 134691607, 10.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

1

Справа № 420/34589/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Пенсійного фонду України в Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по вересень 2025 у сумі 61090,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», всупереч вимогам Закону № 1058-IV та відповідної Інструкції Пенсійного фонду України, не здійснило своєчасне відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2. Незважаючи на направлені розрахунки, у відповідача за період з липня по вересень 2025 виникла заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у розмірі 61090,23 грн, яка залишається несплаченою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив про об`єктивну неможливість ведення господарської діяльності та виплати заробітної плати внаслідок збройної агресії рф, що згідно з чинним законодавством та листом Торгово-промислової палати України є форс-мажорною обставиною. Підприємство наголошує, що його потужності розташовані в зоні активних бойових дій у місті Херсон, де внаслідок окупації, пограбування та систематичних обстрілів було практично знищено основний металургійний цех та завдано збитків на суму понад 76 млн грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідач, як суб`єкт господарювання перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, як платник, що має зобов`язання з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали особи, яким призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, тому у відповідача виник обов`язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій.

Згідно з абзацом четвертим пункту першого ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсій» відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п. 2 - 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 розд. 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 - 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 розд. 6 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в яких зазначена сума, яка підлягає відшкодуванню.

Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач не вніс до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по вересень 2025 в розмірі 61090,23 грн, чим порушив вимоги п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Щодо доводів відповідача про призупинення господарської діяльності з 24.02.2022 року; перебування ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» в окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, знаходження підприємства в зоні активних бойових дій; факти захоплення, пограбування та завдання збитків на суму понад 76 млн грн; неможливість відновлення виробництва через постійні обстріли, що підтверджується руйнуванням металургійного цеху ракетою, а також полон генерального директора та неможливість релокації стаціонарного обладнання - всі ці обставини, на переконання відповідача, є форс-мажорними, свідчать про відсутність його вини та об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язку з відшкодування витрат на доставку пенсій, оскільки такі виплати мають здійснюватися виключно з коштів, призначених на оплату праці, яка наразі не нараховується, відсутність здійснення діяльності, передбаченої статутом та коштів на банківських рахунках, у зв`язку із чим відсутня можливість сплати заборгованості, суд прийшов до наступного.

Відповідно до позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.02.2026 № 420/156/24, окупація або воєнні дії не звільняють від зобов`язань, якщо вони прямо не припинені або не призупинені спеціальними нормами.

Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають відшкодуванню підприємством у силу прямої вказівки закону та не залежать від факту здійснення ним господарської діяльності на момент виникнення або реалізації відповідного обов`язку.

Обов`язок підприємства з відшкодування таких витрат має публічно-правовий характер і виникає не з факту поточної господарської діяльності, а з самого факту використання праці працівників, які набули право на пенсію на пільгових умовах, та з наявності правового зв`язку між підприємством і відповідними пенсійними виплатами.

Відтак цей обов`язок є законодавчо встановленим і не може бути поставлений у залежність від фінансового стану підприємства, його економічної активності, фактичного функціонування або припинення виробничої діяльності.

Саме по собі припинення або призупинення господарської діяльності підприємства, його перебування у складному фінансовому становищі, відсутність доходів чи виробничих процесів не змінює правової природи обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і не звільняє підприємство від виконання такого обов`язку, оскільки закон не передбачає жодних винятків чи умов, за яких відповідні витрати не підлягали б відшкодуванню.

Отже, відсутність фактичної господарської діяльності підприємства не може розцінюватися як підстава для звільнення від обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому не може розцінюватися як підстава для звільнення від відповідного обов`язку.

Знаходження підприємства на окупованій території або підтвердження форс-мажору ТПП не змінює його обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат, поки ці зобов`язання не припинені або не скасовані окремими нормативними актами чи судовим рішенням.

Форс-мажор може мати значення лише в контексті відповідальності за порушення строків або накладання санкцій, але не автоматично звільняє від самого зобов`язання, якщо відповідне законодавство цього не передбачає прямо.

Також відповідач у відзиві зазначив, що матеріали позовної заяви не містять жодного підтвердження, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були надіслані на адресу відповідача і, як наслідок, відсутнє підтвердження направлення таких розрахунків у визначені строки, однак суд зазначає, що дана обставина не може бути єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, та як наслідок звільнення відповідача від сплати пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 61090,23 грн, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, а доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 72 - 74, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6; ЄДРПОУ: 21295057) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км; ЄДРПОУ: 30667065) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по вересень 2025 у сумі 61090,23 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.03.2026.

Суддя Олександр ХУРСА