Рішення № 134690891, 10.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року місто Київ № 320/48097/25

Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведенні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 182826,58 грн. відповідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 по справі 640/21911/21 та за період з 01.11.2022 по 31.10.2024 в сумі 47735,77 грн. відповідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 320/35437/23, які здійснюються згідно до ч. 2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058-ІV, Закону України №2050-ІІІ та Порядку №159 та на підставі розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФА135026 за дорученнями ГУ ПФУ в м. Києві № Д ФА135026/35 та № Д ФА135026/38;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок та виплату на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 на суму 182826,58 грн. відповідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 по справі 640/21911/21 та за період з 01.11.2022 по 31.10.2024 на суму 47735,77 грн. відповідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 320/35437/23, які здійснюються згідно до ч.2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058-ІV, Закону України №2050-III, Порядку №159 та на підставі розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФА 135026 за дорученнями ГУ ПФУ в м. Києві № Д ФА135026/35 та № Д ФА135026/38.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не провів нарахування компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії за весь період її невиплати, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 в справі №640/21911/21 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 в справі №320/35437/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 в справі №640/21911/21 ухвалено, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основну пенсію з 01.04.2019 з врахуванням надбавок та премій, зазначених у довідці, наданій Військовою частиною НОМЕР_1 №222/4/167/239/331 від 26.05.2021, з врахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 в справі №320/35437/23 ухвалено, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити та виплатити ОСОБА_1 з дати припинення щомісячну доплату в розмірі 2000 гривень додатково до призначеної пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 24.07.2025 повідомив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №640/21911/21 нараховано кошти в сумі 182826,58 грн. На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №320/35437/23 нараховано кошти в сумі 47735,77 грн. Доплата пенсії, визначена на виконання рішення суду, обліковується у електронній пенсійній справі за датою набрання рішенням законної сили, та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

За статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-III).

Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою КМУ затверджено Порядок №159.

Пункти 1-3 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 520/2020/19 та від 25 березня 2023 року у справі №400/8389/21, від 24 липня 2024 року у справі № 520/2674/2020 та від 31 липня 2024 року у справі № 480/1704/19.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Судом установлено, що основні суми доходу, нараховані на виконання судових рішень в справах №640/21911/21 та №320/35437/23, не виплачені позивачеві, що не заперечується сторонами.

Оскільки, сума не виплачена, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на їх передчасність.

Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 08 грудня 2025 року у справі №420/13975/24, від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24, від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23 та від 03 грудня 2025 року у справі №520/25464/23, де, зокрема, суд наголосив на передчасності вимог позивача про нараховування і виплату компенсації до дня повної виплати сум недоплаченої пенсії відповідно до Закону № 2050-III.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно в їх задоволенні суд відмовляє.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоус А.Ю.