Ухвала суду № 134690876, 09.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 березня 2026 року м. Київ Справа № 320/23146/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Алпатьєвої Н.Ю. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання подати звіт в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у даній справі вирішено:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 30.05.2023 № 239 про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень вчинених військовослужбовцями, головного оперативного управління Державного бюро розслідувань 05 червня 2023 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого першого відділу Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, з 05 червня 2023 року.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюро розслідувань (01011, вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ; ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2023 по 19.05.2025 у розмірі 1 056 829,76 грн. (один мільйон п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень сімдесят шість копійок), без урахування обов`язкових податків та зборів.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого першого відділу Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, з 05 червня 2023 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державного бюро розслідувань (01011, вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ; ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суми середньої розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця 62 044 грн. 92 коп. (шістдесят дві тисячі сорок чотири гривні дев`яносто дві копійки)."

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 судове рішення у справі №320/23146/23 від 19.05.2025 залишено без змін.

04.11.2025, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23; витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу № 320/23146/23.

18.11.2025, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача ДБР, зупинено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №320/23146/23 в частині стягнення з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.

25.02.2026 судом зареєстровано подану через підсистему Електронний суд (29.01.2026) представником позивача заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання ДБР подати у трьохденний строк звіт про виконання судового рішення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 25.02.2026 заяву передано судді Войтович І.І.

Відповідно до довідки складеної консультантом суду ВПАСРУСП Максимова І.М. від 25.02.2026 адміністративна справа № 320/23146/23 на теперішній час перебуває на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №320/23146/23, зобов`язання ДБР подати звіт; призначено судове засідання на 09 березня 2026 року о 09:00 год.

09.03.2026 від відповідача ДБР до суду надійшли заперечення на заяву представника позивача.

В судове засідання з`явились позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ДБР Лук`янович В.О., подали заяви, в яких не заперечували проти розгляду заяви про встановлення судового контролю у письмовому провадженні.

Враховуючи заяви сторін, суд вважає можливим розглянути заяву про встановлення судового контролю у письмовому провадженні.

Вирішуючи заяву представника позивача Алпатьєвої Н.Ю. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання відповідача ДБР подати звіт в адміністративній справі, суд враховує та зазначає наступне.

Згідно заяви представника позивача, останній вказує про те, що судове рішення набрало законної сили 07.10.2025, проте, станом на день подання заяви відповідачем ДБР рішення суду не виконано, жодних повідомлень про виконання до заявника не надходило, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення. Не зважаючи на те, що повинно було бути негайне поновлення на роботі, відповідач ухиляється від виконання судового рішення.

Представник долучає до заяви лист відповідь Департаменту ДВС ВПВР від 28.11.2025 №172317/191149-33-25/20.1 щодо стану виконавчого провадження № 78532055 з примусового виконання виконавчого листа №320/23146/23 виданого 20.05.2025 Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді, відсутності надання відповідачем до ДВС інформації про виконання судового рішення.

Відповідач ДБР наполягає на відсутності підстав та достатніх доводів і доказів для задоволення поданої заяви про встановлення судового контролю в даній справі, вважає посилання представника та позивача на відсутність інформації про виконання судового рішення не є автоматичною підставою для встановлення судового контролю. Позивач не навів об`єктивних обставин які б свідчили про реальний ризик невиконання ДБР судового рішення, не навів вжитих ним зусиль для його виконання, не обґрунтував, що без встановлення ДБР обов`язку подати звіт, порушені права не будуть відновлені. Зауважує на відкритому ВП № 78532055 з примусового виконання виконавчого листа №320/23146/23 виданого 20.05.2025 Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді, можливості позивачем досягти виконання судового рішення в межах процедури виконавчого провадження. В задоволенні заяви просить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у зв`язку із набранням ним законної сили 07.10.2025 щодо поновлення позивача на посаді, суд зазначає, що позивачем та його представником не наведено жодних обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю, окрім як посилання на ухилення ДБР від виконання судового рішення.

Суд зауважує, що доказів ухилення відповідача від виконання судового рішення суду не надано, в матеріалах справи належні та достатні докази відсутні.

В свою чергу, суд враховує наданий до заяви лист відповідь Департаменту ДВС ВПВР від 28.11.2025 №172317/191149-33-25/20.1, в якому повідомлено про те, що в провадженні відділу перебуває виконавче провадження № 78532055 з примусового виконання виконавчого листа №320/23146/23 виданого 20.05.2025 Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого першого відділу Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, з 05 червня 2023 року. Постановою 10.07.2025 відкрито виконавче провадження. Оскільки до ВДВС не надійшла від боржника інформація про виконання судового рішення, ДВС 17.11.2025 надіслано вимогу щодо надання відповідної інформації про стан виконання судового рішення.

Відповідно, як слідує із долучених до заяви доказів за №АСВП: 78532055 постановою від 10.07.2025 відкрито виконавче провадження щодо поновлення позивача на посаді. Державним виконавцем вчиняються дії щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом надіслання вимоги до відповідача.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

В даному ж випадку, виданий судом виконавчий лист про поновлення на посаді був пред`явлений до примусового виконання, за результатом чого було відкрито виконавче провадження № 78532055, що сторонами підтверджується.

В свою чергу, інформації про завершення наведеного виконавчого провадження, станом на час розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю до суду подано не було.

Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що станом на час розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю в частині невиконання судового рішення щодо поновлення на посаді наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі.

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи встановлене, суд зазначає, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вказує, що наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення, враховуючи обставини примусового виконання судового рішення в згаданій частині виконавцем.

Відтак, ураховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у зв`язку із набранням ним законної сили 07.10.2025 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, у розмірі визначеному судом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відтак, враховуючи ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 18.11.2025 якою зупинено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23 в частині стягнення з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку, та відповідно положення ч. 3 ст. 382 КАС України, у суду відсутні підстави для розгляду та вирішення заяви представника позивача у відповідній заявленій частині.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 382, 382-1, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача Алпатьєвої Н.Ю. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, поданої в порядку ст.382 КАС України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Войтович І. І.