Ухвала суду № 134690790, 09.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

09 березня 2026 року №640/21878/19

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючої судді Панченко Н.Д., суддів Василенко Г.Ю., Панової Г.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Тращенкової А.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Баєнка Я.В.,

представника відповідача Селівакіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про зупинення провадження в межах розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 17 жовтня 2019 року №1113ц про звільнення;

- поновити на посаді заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та в органах прокуратури України;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по дату винесення судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

01 березня 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення № 1-р(П)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційно сті) п. 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Рішення КСУ).

Вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційним п. 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, який унормовує відносини з попередження прокурорів про можливе майбутнє звільнення з посади.

Зазначеним положенням Закону № 113-ІХ передбачалось - "з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені в належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, вказаним Рішенням Суд визнав неконституційним п. 6 розділу II Закону №113-ІХ, який передбачав автоматичне повідомлення всіх прокурорів про їх можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

На відповідній підставі 04.07.2023 року заявник звернувся до Київського окружного адміністративного із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року за виключними обставинами, оскільки при ухваленні вищезазначених судових рішень суди керувалися неконституційними нормами законодавства.

Автоматизованою системою документообігу Київського окружного адміністративного суду матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року відкрите провадження щодо розгляду заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року у справі № 640/21878/19 за виключними обставинами. Розгляд заяви визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у складі колегії суддів під головуванням судді Панченко Н.Д.

Стороною позивача заявлене клопотання про зупинення розгляду справи до набрання судовим рішенням законної сили у іншій справі конституційного провадження.

У судовому засіданні 09.03.2026 позивач та його представник підтримали заявлене клопотання.

Відповідач щодо задоволення клопотання заперечував.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18, судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, позаяк воно не може виконуватися у примусовому порядку, не може переглядатися на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

У подальшому цей правовий висновок підтримано Верховним Судом у багатьох постановах, зокрема, від 21 грудня 2022 року у справі N 140/2217/19, від 31 січня 2023 року у справі N 320/4700/20, від 09 лютого 2023 року у справі N 300/3096/21, від 29 березня 2023 року у справі N 320/7674/20, від 10 травня 2023 року у справі N 640/18430/18, від 07 липня 2023 року у справі N 818/1793/18, від 15 вересня 2023 року у справі N 260/1682/21, від 20 вересня 2023 року у справі N 815/5049/17, від 21 вересня 2023 року у справі N 520/6591/2020, від 26 вересня 2023 року у справі N 360/445/21, від 14 грудня 2023 року у справі N 440/4627/19, від 11 квітня 2024 року у справі N 280/1992/21, від 18 грудня 2024 року у справі N 640/21763/19 тощо.

Натомість судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду України на даний час перебувають справи за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (об`єднані справи № 3-74/2021(179/21, 211/21, 85/23, 307/23) та № 3-118/2024(244/24)), а також справи за конституційними скаргами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (справа № 3-186/2023(350/23, 40/24), об`єднана із справою № 3-140/2024(278/24)), а також справа за конституційною скаргою ОСОБА_11 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту "б" пункту 15 розділу І Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", статті 91, частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" (справа № 3-97/2025(199/25)).

Ухвалою Великої палати Конституційного Суду України від 28.11.2024 № 11-уп/2024 об`єднано конституційні провадження у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України в одне конституційне провадження.

Предметом розгляду у зазначеному конституційному провадженні є питання конституційності окремого положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, яке під час правозастосування перешкоджає перегляду за виключними обставинами судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; при цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана справа об`єктивно пов`язана зі справою, яка перебуває на розгляді Великої палати Конституційного Суду України, оскільки предметом розгляду у зазначеному конституційному провадженні є перевірка на відповідність Конституції України положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі визнання зазначеного положення неконституційним відпадуть законодавчі обмеження щодо можливості перегляду за виключними обставинами судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову, що, у свою чергу, може мати істотне значення для реалізації сторонами процесуальних прав та вплинути на подальший рух цієї справи.

При цьому суд враховує, що застосування судами положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо пов`язане з оцінкою їх конституційності. У разі визнання зазначеного положення таким, що не відповідає Конституції України, правове регулювання відповідних процесуальних правовідносин може зазнати змін, що матиме істотне значення для реалізації сторонами права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.

З огляду на викладене, подальший розгляд цієї справи до вирішення питання конституційності відповідного положення Кодексу адміністративного судочинства України може призвести до ухвалення судового рішення без урахування правової позиції Конституційного Суду України, що не відповідатиме принципу правової визначеності та може вплинути на забезпечення ефективного судового захисту.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для зупинення провадження у справі до вирішення відповідного питання Конституційним Судом України.

Керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, що перебуває на розгляді Великої палати Конституційного Суду України.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

3. Зобов`язати осіб, які беруть участь у справі повідомити суд, якщо відпадуть обставини, що стали причиною для зупинення провадження в даній адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Головуюча суддя Панченко Н.Д.

Суддя Василенко Г.Ю.

Суддя Панова Г.В.