Ухвала суду № 134690696, 09.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви

09 березня 2026 року справа № 320/9764/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

в с т а н о в и в:

05.03.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернувся Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про забезпечення позову, поданою до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд:

- ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову Департаменту економіки та інвестицій м. Києва до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування вимоги Державної аудиторської служби України від 15.12.2025 № 002000-14/15217-2025;

- ухвалити рішення, яким вжити заходів забезпечення адміністративного позову Департаменту економіки та інвестицій м. Києва шляхом зупинення дії вимоги Державної аудиторської служби України від 15.12.2025 № 002000-14/15217-2025 до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідачем за заявою вказана Державна аудиторська служба України.

Вказану заяву зареєстровано канцелярією суду в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 06.03.2026 та за результатом автоматизованого розподілу вказана заява передана на розгляд судді Кушновій А. О.

Розглянувши заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти.

Частиною першою статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (п.1).

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.2 ст.153 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З аналізу наведених норм вбачається, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви може бути подана до того суду, який уповноважений розглядати відповідний спір, з дотриманням правил підсудності.

Так, заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви від імені Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано та підписано представником заявника Павловим Русланом Вадимовичем, з приводу чого суд зазначає таке.

Так, згідно з положеннями статті 131-2 Конуституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 дійшла висновку, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

На підтвердження своїх повноважень на подання заяви про забезпечення позову до його подання від імені Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка подана та підписана Павловим Русланом Вадимовичем додано:

- довіреність у порядку передоручення від 22.05.2023, сформовану у підсистемі «Електронний суд», видану керівником Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мельник Наталією Олегівною на представництво інтересів Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судах України;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), сформований у підсистемі «Електронний суд» 24.11.2021;

- копію наказу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2023 №24к про призначення Павлова Руслана Вадимовича з 02.03.2023 на посаду начальника відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- копію Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 №6025/6066 про затвердження такого Положення.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

При цьому, предметом оскарження майбутнього позову, який заявник просить забезпечити у даній заяві, є вимога Держаудитслужби від 15.12.2025 № 002000-14/15217-2025 щодо усунення виявлених порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних активів на загальну суму 1 392 881 314,69 грн, які описані в акті ревізії.

Оскільки вказана справа не відноситься до категорії справ незначної складності, участь представника сторони на підставі довіреності унеможливлюється.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначила наступне:

"23. 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX, згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції:

23.1. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, чинній із 29 грудня 2019 року).

23.2. Аналогічні за змістом положення передбачені у чинних із указаної дати частинах третій і четвертій статті 56 ГПК України та у частинах третій і четвертій статті 55 КАС України.

24. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

25. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень."

Суд зазначає, що частина третя статті 55 КАС України у редакції Закону № 390-ІХ передбачає за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).

Проте підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

У наданих суду копіях наказу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2023 №24к про призначення Павлова Руслана Вадимовича з 02.03.2023 на посаду начальника відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 №6025/6066 про затвердження такого Положення, - зміст трудових (посадових) обов`язків підписанта не визначений.

Зокрема немає інформації про те, що підписант повноважний діяти від імені позивача у судовому процесі.

Крім того, суд зазначає, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч.3 ст.9 Закону № 755-IV).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 21.01.2020 у справі №640/10332/19, від 23.01.2020 у справі №340/2216/19, від 24.01.2020 у справі №440/525/19, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19, від 03.02.2020 у справі №160/6823/19, від 22.04.2020 у справі №640/1907/19, від 23.04.2020 у справі №560/3470/19 від 18.08.2020 у справі № 300/2412/19, від 17.09.2020 у справі № 300/2412/19, від 03.02.2021 у справі №300/1233/19, від 25.06.2021 у справі № 320/4514/20, від 16.02.2022 у справі №140/2474/20.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 04633423) є Мельник Наталія Олегівна.

Відомості про особу, що підписала позовну заяву, Павлов Руслан Вадимович, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відсутні.

Таким чином, заявником не надано доказів належного уповноваження на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у розумінні частини 3 статті 55 КАС України.

За приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

В силу положень частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки заяву про забезпечення позову до його подачі подано представником Павловим Русланом Вадимовичем, повноваження якого не підтверджено, суд вважає за необхідне заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

1. Заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

2. Копію ухвали надіслати заявнику, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.