Ухвала суду № 134690675, 09.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 березня 2026 року м. Київ № 320/50430/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Акціонерного товариства «Завод «Маяк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Акціонерне Товариство «Завод «Маяк» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС в м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.09.2024 № 102675/26-1507-03-01-25.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, а саме у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 17.11.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення, зокрема шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від представника позивача - надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Розглядаючи дане клопотання суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу, суд звертає увагу, що відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є статті 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Так, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення від 12.09.2024 № 102675/26-1507-03-01-25 оскаржувалося до Державної податкової служби України в порядку процедури адміністративного оскарження, встановленої пунктом 56.17 Податкового кодексу України, за результатом розгляду скарги винесено рішення від 21.02.2025 про залишення скарги без розгляду.

Водночас, із позовом до суду з даною позовною заявою позивач звернувся 03.10.2025, подавши її засобами поштового зв`язку, тобто із пропуском місячного строку звернення, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України щодо оскарження податкових повідомлень рішень.

Так, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду у заяві про поновлення пропущеного строку звернення, представник позивача посилається на те, що 02 січня 2024 року, близько 08 години 50 хвилин збройні сили російської федерації здійснили ракетний обстріл м. Києва та Київської області, внаслідок чого пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури у м. Києві за адресами: просп. Степана Бандери, 8; просп. Степана Бандери, 20А. За вказаним фактом Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області внесені відомості 02 січня 2024 року до ЄРДР за № 22024101110000001 (фабула № 7). За наслідком вказаного ракетного обстрілу завдано майнової шкоди АТ «Завод «МАЯК» за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 8 через пошкодження об`єктів рухомого та нерухомого майна за вказаною адресою. Окрім того, в результаті даного ракетного обстрілу відбулася певна дезорганізація роботи АТ «Завод «МАЯК», товариство було вимушено вивезти всю свою документацію, до інших розрізнених місць, що негативно позначилося на оперативність та своєчасність опрацювання позивачем акту про результати документальної планової виїзної перевірки АТ «Завод «Маяк» № 95468/Ж5/26-15-07- 01-01-20/14307423 від 07.08.2024 року та податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.09.2024 № 102675/26-15-07-03-01-25, та відповідно, підготовки позовної заяви щодо оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів позивача про причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Дійсно, у зв`язку із розпочатою військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні».

Однак, суд повторно акцентує увагу, що лише посилання позивача на введення на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову, та без надання доказів того, яким чином введення воєнного стану впливає на можливість вчинення процесуальних дій стороною позивача.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу, що з даного приводу Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі № 380/7251/21, у справі № 520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Позивач, обґрунтовуючи пропущений строк звернення до суду, вказує, що 02 січня 2024 року внаслідок чергового ракетного обстрілу м. Києва сталося пошкодження будівель підприємства, внаслідок чого мала місце дезорганізація в роботі підприємство, у зв`язку із чим виникли затримки в оскарженні податкового повідомлення рішення. Проте суд зауважує, що рішення за результатами розгляду скарги ДПС України про залишення скарги без розгляду винесено 21.02.2025, тобто більше ніж через рік після ракетного обстрілу, про який зазначає позивач, при цьому позивач не наводить конкретних причин та доводів, що заважало звернутися до суду протягом строку, встановленого законодавцем. Водночас позов подано до суду лише 03.10.2025

Таким чином, суд констатує, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення, з урахуванням що з моменту ракетного обстрілу та моменту звернення до суду із вказаним позовом пройшло більше ніж півтора роки.

Інших обґрунтувань з відповідними доказами поважності пропуску вказаного строку клопотання не містить.

У силу вимог частини другої статті 123 Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позовна заява та клопотання не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відтак, суд доходить висновку, що позовна заява та клопотання не містять поважних причин пропуску вказаного строку.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.07.2024 позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 17.07.2024 в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а із позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду не встановлено достатніх підстав поважності його пропуску, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачці.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Акціонерного товариства «Завод «Маяк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.