Рішення № 134690553, 10.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року № 640/7212/22

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Марича Є.В., судді Войтовича І.І., судді Горобцової Я.В.,

при помічнику судді Гейкові Н.Є.,

за участю:

представників позивача Крупський В.В, Мжельський В.А., Фещук У.Ю.,

представника відповідача 1 Шевцов С.О.,

представника відповідача 2 Борискевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» до Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд», про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ», позивач) з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (Держспецзв`язок, відповідач 1), Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (Концерн РРТ, відповідач 2), Кабінету Міністрів України (відповідач 3), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Національна рада, третя особа 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» (ТОВ «Зеонбуд», третя особа 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та зобов`язати Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення відновити приймання і передачу на станцію мультиплексування сигнал ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ»;

визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та зобов`язати останніх забезпечити стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійного каналу ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» в MX 5; забезпечити безперебійне мовлення програмного продукту позивача, телепрограму з логотипом « 5» в багатоканальній цифровій телемережі у стандарті DVB-T2;

визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та зобов`язати Кабінет Міністрів України забезпечити фінансування заходів, передбачених рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», який введено в дію Указом Президента України № 151/2022 від 19 березня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 151, Адміністрації Держспецзв`язку, Концерну РРТ спільно з ТОВ «Зеонбуд» необхідно було забезпечити, зокрема, стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів в МХ - 1, -2, -3, -5. Проте, відповідачі не виконали своїх обов`язків, покладених на них вимогами вказаного рішення та указу Президента України, а 4 квітня 2022 року мовлення позивача у цифровій багатоканальній телемережі взагалі було припинено. Відповідач 1 не виконав конкретних публічно-владних управлінських функцій, а саме, не забезпечив стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійного каналу позивача.

Позивач стверджує, що у нього наявна ліцензія на мовлення, яка надає право здійснювати цифрове мовлення, вказана ліцензія не була анульована, а тому припинення мовлення позивача та його вимкнення від цифрового ефіру є незаконним. Позивач зазначив, що технічна сторона цифрового мовлення забезпечується оператором цифрової мережі третьою особою 2, в той час виключення каналу позивача здійснене на рівні комутації, яку забезпечує саме відповідач 2. Однак, відповідачем 2 не забезпечено постійного функціонування об`єктів ефірного цифрового мовлення і безперебійної трансляції телевізійного каналу позивача, що є протиправною бездіяльністю.

Крім того, позивач зазначив, що рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити фінансування заходів, передбачених цим рішенням, а також посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення, чого зроблено не було.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною, незаконною та такою, що порушує його права та інтереси.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представником Адміністрації Держспецзв`язку подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов є необґрунтованим та заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача пояснив, що завдання, які визначені для Адміністрації Держспецзв`язку у Законі України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» жодним чином не стосуються діяльності, яку здійснює позивач у сфері телебачення та радіомовлення, встановлені функції для відповідача 1 не впливають на здійснення позивачем його діяльності та не перешкоджають їй, а тому доводи позивача є необґрунтованими. В частині виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року представник пояснив, що Адміністрацією Держспецзв`язку вжито необхідних заходів та прийнято відповідні рішення у межах своїх повноважень.

Представником Концерну РРТ подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що в рамках виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року здійснено перемикання (перекомутацію) ефірного цифрового мовлення ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» (логотип « 5») на мовлення сигналу телемарафону «Єдині новини #UAразом», який, в свою чергу, поступає на комутаційний вузол Концерну РРТ від телеканалу «Рада». Після такої перекомутації Телеканал « 5» не був позбавлений можливості мовлення, а навпаки отримав технічну можливість мовлення, але у складі єдиного телемарафону «Єдині новини #UAразом», як це передбачено рішення Ради національної безпеки та оборони України. Тому відповідач 2 діяв виключно у межах чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні позову.

Представником Кабінету Міністрів України подано відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що стосовно розробки проекту розпорядження на виконання пункту 3 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року вживаються дії відповідними органами, в тому числі, Кабінетом Міністрів України, що спростовує твердження позивача щодо бездіяльності Уряду в частині невжиття заходів шляхом забезпечити фінансування для функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів у чотирьох мультиплексах у стандарті DVB-T2: МХ-1, -2, -3 та -5, як того вимагає вказане рішення. Відповідач 3 вважає, що позовна заява не містить даних та доказів порушення безпосередніх прав позивача, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Представником позивача подано відповіді на відзиви відповідачів, у яких виклав свої міркування та аргументи з приводу наведених відповідачами заперечень, які вважає безпідставними та такими, що не спростовують обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Відповідачами подано заперечення на відповіді позивача на відзив, у яких заперечили проти наведених аргументів позивача та наполягали на власних позиціях, викладених ними у відзивах на позов.

Представником третьої особи 1 подано пояснення щодо позову, у яких зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії. Третьою особою 1 зазначено, що нею не ухвалювались рішення, спрямовані на обмеження чи припинення мовлення позивача, ліцензія на мовлення, видана позивачу, не анульована. Представником третьої особи 1 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду справи по суті.

Законом України від 13 грудня 2022 р. №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15 грудня 2022 р., ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача 1 підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача 2 подано письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких зокрема зазначив, що між Концерном РРТ та позивачем відсутні договірні відносини та взаємні права і обов`язки. Пояснив, що в межах своєї статутної діяльності, на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня 2022 року здійснив технічні та організаційні роботи по забезпеченню рівних умов для всіх телерадіомовників, у тому числі для позивача, з метою забезпечення особливого режиму роботи у складі Комплексу та надання технічної можливості мовлення на частотах загальнонаціонального мультеплексу на період воєнного стану.

Представник відповідача 3 подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України в частині позовних вимог до Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони прибули у судове засідання.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідачів заперечував проти позовних вимог з підстав та просив відмовити у задоволенні позову.

Треті особи не прибули в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник третьої особи 1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні, призначеному на 03.02.2026р., відповідно до ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ», ЄДРПОУ 22837796, є суб`єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який здійснює господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення на підставі ліцензії на мовлення серії HP № 00486-м, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» здійснює мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі МХ-5, оператор телекомунікацій ТОВ «Зеонбуд».

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, нейтралізації загроз інформаційній безпеці України, забезпечення сталого функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення в умовах війни, відповідно до законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим воєнного стану", 18 березня 2022 року Радою національної безпеки і оборони України (РНБО України) прийнято рішення про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави, яким вирішила:

1. Підтримати пропозицію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо запровадження на період дії воєнного стану особливого режиму роботи ТОВ "Зеонбуд" (код ЄДРПОУ 35917061, місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26) та його функціонування у період дії воєнного стану у складі Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення.

2. Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення спільно з ТОВ "Зеонбуд" забезпечити:

стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів в МХ - 1, -2, -3, -5;

цілодобовий моніторинг ефірної мережі, обладнання головної станції мультиплексування, супутникових та наземних каналів зв`язку;

резервування супутникових каналів доставки програм та обладнання головної станції мультиплексування;

резервну доставку телеканалів до цифрових передавачів із залученням альтернативного оператора супутникового зв`язку.

3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування заходів, передбачених цим рішенням, а також посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення.

Вказане рішення введене в дію Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 151/2022.

Позивач зазначив, що відповідачі не виконали своїх обов`язків, покладених на них вимогами вказаного рішення та указу Президента України. Таку бездіяльність відповідачів вважає протиправною та такою, що порушує як його право та професійний інтерес окремо, так і право на свободу слова і демократію в цілому, оскільки 04 квітня 2022 року мовлення ПІІ ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» у цифровій багатоканальній телемережі було припинено і не відновлено наразі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» функціями Ради національної безпеки і оборони України є координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів. Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 № 3475-IV (Закон №3475-IV) Держспецзв`язку є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, активної протидії агресії у кіберпросторі, а також інших завдань відповідно до закону.

Держспецзв`язку спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

Стаття 3 Закону №3475-IV визначає основні завдання Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, якими є:

формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах (далі - інформаційно-комунікаційні системи) і на об`єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів у частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, активної протидії агресії у кіберпросторі;

участь у формуванні та реалізації державної політики у сферах електронного документообігу в інформаційно-комунікаційних системах, в яких обробляються службова інформація та державна таємниця (в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування), захисту критичної інформаційної інфраструктури;

забезпечення у встановленому порядку та в межах компетенції діяльності суб`єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом;

реалізація державної політики щодо захисту критичної технологічної інформації, кіберзахисту об`єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснення державного контролю в цих сферах;

визначення вимог до захисту критичної технологічної інформації, формування загальних вимог до кіберзахисту об`єктів критичної інфраструктури, ведення переліку об`єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснення заходів щодо його оновлення та актуалізації;

здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації, електронних довірчих послуг, захисту критичної інформаційної інфраструктури;

створення та забезпечення функціонування системи активної протидії агресії у кіберпросторі;

створення та забезпечення функціонування Центру активної протидії агресії у кіберпросторі;

здійснення стандартизації у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам;

виконання інших завдань, передбачених законодавством у сфері забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації Держспецзв`язку є Адміністрація Держспецзв`язку, до сфери управління якої входять підприємства, заклади та установи, діяльність яких пов`язана із забезпеченням виконання покладених на Держспецзв`язку завдань.

У пункті 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, визначено основні завдання Адміністрації Держспецзв`язку, одним з яких є виконання функції радіочастотного органу спеціального користувача радіочастотного спектра України.

Як встановлено судом, Указом Президента України від 19.03.2022 № 151/2022 введено в дію рішення РНБО України від 18.03.2022 «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», введеного в дію Указом Президента України від 19.03.2022 №151/2022 (рішення РНБО України від 18.03.2022), прийняте у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, нейтралізації загроз інформаційній безпеці України, забезпечення сталого функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення в умовах війни.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 Держспецзв`язку видано наказ від 22.03.2022 № 62, яким встановлено особливий режим функціонування ТОВ «Зеонбуд» у складі Концерну РРТ на період дії воєнного стану, зокрема, забезпечувати виконання організаційно-розпорядчих та управлінських документів, виданих (прийнятих) Концерном РРТ, спрямованих на неухильне виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», введеного в дію Указом Президента України від 19.03.2022 №151/2022.

В подальшому, листом від 29.06.2022 № 16-857/ВС2 Адміністрація Держспецзв`язку проінформувала Кабінет Міністрів України про стан виконання рішення РНБО України від 18.03.2022.

У вказаному листі Адміністрацією Держспецзв`язку повідомлено, зокрема, про встановлення особливого режиму функціонування ТОВ «Зеонбуд» у складі Концерну РРТ на період дії воєнного стану; про визначення та реалізацію Концерном РРТ першочергових технічних заходів стосовно забезпечення роботи ефірних цифрових мереж; щодо забезпечення сталого функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійної трансляції телевізійних каналів в мережах в МХ - 1, -2, -3, -5; про розроблення проєкту розпорядження про виділення коштів з резервного фонду держбюджету задля виконання рішення в частині організації цілодобового моніторингу ефірної мережі, обладнання головної станції мультиплексування, супутникових та наземних каналів зв`язку; щодо резервування супутникових каналів доставки програм та обладнання головної станції мультиплексування; щодо резервної доставки телеканалів до цифрових передавачів із залученням альтернативного оператора супутникового зв`язку та щодо виконання рішення РНБО України в частині забезпечення фінансування.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України 07.07.2022 на засіданні схвалено План організації виконання рішення РНБО України від 18.03.2022, про що вказано у протоколі № 94. Зазначеним Планом визначено низку державних органів, що відповідальні за виконання пункту 3 рішення РНБО України від 18.03.2022. Відповідно до вказаного Плану фінансування заходів щодо виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 реалізується шляхом прийняття Урядом відповідного розпорядження.

Відповідно до плану організації виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 Адміністрацією Держспецзв`язку листом від 05.08.2022 № 16-1455/ВС2 повідомлено Кабінет Міністрів України про стан його виконання рішення, зокрема, зазначила, що налагоджено ефективну співпрацю з ТОВ «Зеонбуд» у частині відновлення мовлення на передавальних станціях Концерну РРТ після обстрілів окупантів; а також про вжиття інших заходів на виконання пунктів 2, 3 цього рішення.

В частині виконання пункту 3 рішення РНБО України від 18.03.2022 стосовно посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення листом та пункту 3.2 План організації, Адміністрації Держспецзв`язку від 05.08.2022 № 20-780/ВС1 проінформовано Кабінет Міністрів України щодо посилення охорони об`єктів цифрового ефірного мовлення ТОВ «Зеонбуд» та забезпечення їх охорони в загальній системі охорони об`єктів Концерну РРТ.

Таким чином, зі встановлених обставин справи та поданих доказів вбачається, що робота відповідача 1 по імплементації рішення РНБО України від 18.03.2022 тривала протягом всього часу після його ухвалення. При цьому, обґрунтованими є доводи про те, що указаним рішенням РНБО України від 18.03.2022 чітких строків його виконання та вжиття певних заходів встановлено не було.

Поряд з цим, Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (Концерн РРТ) це державний оператор телерадіомовлення, радіорелейного й супутникового зв`язку. Замовниками послуг Концерну РРТ є загальноаціональні теле- і радіокомпанії України, обласні, регіональні телерадіокомпанії, комерційні телерадіокомпанії та підприємства зв`язку.

Відповідно до Статуту, затвердженого Адміністрацією Держспецзв`язку 17.05.2016 за № 333, Концерн РРТ (ідентифікаційний код 01190043) є державним господарським об`єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв`язку від 04.10.1991 № 102 «Про створення Концерну РРТ», заснованим на державній власності і належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв`язку.

Предметом діяльності Концерну РРТ є, зокрема, надання послуг із технічного обслуговування й експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж супутникового, ефірного теле- та радіомовлення, багатоканальних телемереж; трансляцій або ретрансляція програм телерадіомовлення; забезпечення надійності та якості роботи телекомунікаційних мереж Концерну; надання телекомунікаційних послуг споживача, операторам цифрових телекомунікаційних мереж; провадження діяльності оператора і провайдера телекомунікацій багатоканальних телемереж та у сфері цифрових мультимедійних послуг.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 Статуту Концерн несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Концерн не несе відповідальності за зобов`язаннями держави й Уповноваженого органу управління. Держава й Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями Концерну, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Таким чином, Концерн РРТ є державним господарським об`єднанням, яке здійснює господарську (підприємницьку) діяльність відповідно до свого Статуту та законодавства України. Адміністрація Держспецзв`язку здійснює державне управління та контроль за діяльністю Концерну на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Пунктом 2 рішення РНБО України від 18.03.2022 визначено, що Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення спільно з ТОВ "Зеонбуд" забезпечити: стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів в МХ - 1, -2, -3, -5; цілодобовий моніторинг ефірної мережі, обладнання головної станції мультиплексування, супутникових та наземних каналів зв`язку; резервування супутникових каналів доставки програм та обладнання головної станції мультиплексування; резервну доставку телеканалів до цифрових передавачів із залученням альтернативного оператора супутникового зв`язку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з метою виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 Концерн РРТ 3 та 4 квітня 2022 року здійснено перемикання (перекомутацію) ефірного цифрового мовлення ПП у формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» (логотип « 5») на мовлення сигналу телемарафону «Єдині новини #UAразом», який, у свою чергу, поступає на комутаційний вузол Концерну РРТ від телеканалу «Рада».

Внаслідок такого перемикання забезпечено доступ до інформаційного марафону «Єдині новини #UAразом» всім телевізійним каналам незалежно від форми власності.

Тобто, всім телевізійним каналам, у тому числі позивачу, надано технічну можливість мовлення, але у складі єдиного телемарафону «Єдині новини #UAразом».

Як зазначалось вище, на виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 Держспецзв`язку видано наказ від 22.03.2022 № 62, яким для ТОВ «Зеонбуд» на період воєнного стану запроваджено особливий режим роботи у складі Концерну РРТ. Концерном РРТ у зв`язку рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про внесення змін до переліку програм мультиплексів доведено до виконання ТОВ «Зеонбуд». У свою чергу, ТОВ «Зеонбуд» забезпечило мовлення «Телеканалу « 5» на частотах загальнонаціонального мультиплексу МХ-5.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачем 2 самовільно, за власної ініціативи, без будь-якого рішення жодного органу владних повноважень, здійснено припинення мовлення ПП у формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ». При тому, що ліцензія на мовлення у позивача чинна, жодних рішень про її анулювання не приймалось.

В той час, як пояснив відповідач 2 та вбачається з матеріалів справи, при перемиканні каналів на телевізійному приймачі, що налаштований на прийом цифрових мультиплексів МХ-1, -2, -3, -5 у мультиплексі МХ-5 на позиції 26 відбувається мовлення програм марафону «Єдині новини #UAразом» та присутня інформація - « 5». Це свідчить, що провайдером програмної послуги ТОВ «Зеонбуд» позиція 26 відведена саме для трансляції програм «Телеканалу « 5» у складі інформаційного марафону.

В контексті цього, варто зазначити, що окрім рішення від 18.03.2022 «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», РНБО України прийнято рішення від 18.03.2022 «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану», яке введене в дію Указом Президента України від 19.03.2022 №152/2022. Цим рішенням РНБО України вирішила установити, що в умовах воєнного стану реалізація єдиної інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки, забезпечення якої реалізується шляхом об`єднання усіх загальнонаціональних телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації цілодобовому інформаційному марафоні «Єдині новини #UАразом».

З урахуванням викладеного в сукупності, вбачається, що рішенням РНБО України визначено його спосіб виконання, а саме: шляхом об`єднання усіх загальнонаціональних телеканалів.

Отже, виконуючи зобов`язання згідно з рішеннями РНБО України, відповідач 2 технічно та організаційно забезпечив рівні умови для всіх телерадіомовників, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційно-аналітичних передач, шляхом надання можливості мовлення, але відповідно до встановленого графіку, у складі єдиного телемарафону «Єдині новини #UAразом».

Вказаний телемарафон це об`єднуючий формат, який створює однакові умови для усіх мовників, проте участь у ньому зумовлює відповідні обмеження щодо розважального контенту та трансляції реклами. При цьому, рішення щодо участі або неучасті у єдиному телемарафоні «Єдині новини #UAразом» залежить винятково від рішення органів управління телеканалу.

Таким чином, доводи позивача про те, що мовлення ПІІ у формі ГОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» було припинено/вимкнено не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Звернення з даним позовом фактично зводиться до того, що позивач не погоджується з певними обмеженнями у створенні контенту.

Разом з тим, суд зазначає, що ці вимоги застосовуються до всіх загальнонаціональних мовників у зв`язку із збройної агресією російської федерації проти України та необхідністю донесення правди про війну, забезпечення єдиної інформаційної політики в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, а також з метою нейтралізації загроз інформаційній безпеці України, забезпечення сталого функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення в умовах воєнного стану.

Доречними є доводи відповідачів 1 та 2 про те, що у телеканалу « 5» є офіційний сайт та офіційна сторінка каналу у YouTube, що дає можливість громадянам дивитись інформаційно-аналітичні та інші передачі телеканалу « 5» та спростовує твердження позивача про порушення його права на свободу слова та демократію в цілому.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у інших законах України право на судовий захист, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, може бути зобов`язано до виконання лише тих обов`язків, які на нього покладено законом чи іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Окрім того, колегія суддів вказує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачами 1 та 2 допущено протиправну бездіяльність стосовно забезпечення безперебійного мовлення програмного продукту позивача, телепрограму з логотипом « 5» в багатоканальній цифровій телемережі, адже, як підтверджується матеріалами справи та наданими поясненнями в судовому засіданні, ними були вчинені юридично значимі та передбачені законодавством та установчими документами дії, спрямовані на імплементацію рішення РНБО України від 18.03.2022 протягом всього часу після його ухвалення.

Більш того, вказаним рішенням РНБО України від 18.03.2022 чітких строків виконання відповідних заходів встановлено не було, тобто не було встановлено для відповідачів часових меж, порушення яких вважалося б протиправною бездіяльністю.

Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог, заявлених до Кабінету Міністрів України, позивач вказує, що відповідно до рішення РНБО України від 18.03.2022, запровадженого на період дії воєнного стану, Уряду було доручено забезпечити фінансування заходів, передбачених цим рішенням, а також посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення, чого відповідачем 3, на момент звернення до суду, виконано не було.

Так, пунктом 3 рішення РНБО України від 18.03.2022 визначено Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування заходів, передбачених цим рішенням, а також посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Статтею 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Також, у статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Служба безпеки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Службою безпеки України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

За приписами § 33 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.

Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

Проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов`язковому погодженню всіма заінтересованими органами, а також Мінфіном, Мінекономіки та Мінцифри.

Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів повинні бути вжиті вичерпні заходи для врегулювання розбіжностей (проведені узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

До розроблення проекту акта Кабінету Міністрів можуть залучатися за згодою народні депутати України, науковці та інші фахівці, а також представники об`єднань громадян.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Після підписання акта Кабінету Міністрів України внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних і стилістичних помилок, здійснюється в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

За приписами частини другої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що відповідач 3 наділений правом видавати акти з організаційно-розпорядчих питань у вигляді розпоряджень. Проекти актів Уряду розробляються уповноваженими на те органами, а не безпосередньо Кабінетом Міністрів України, та підлягають обов`язковому погодженню всіма заінтересованими органами. Крім того, лише по факту внесення відповідного проекту акту на голосування Кабінету Міністрів України може бути виконана процедура голосування та, відповідно, прийняття такого акту.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою реалізації заходів, визначених рішенням РНБО України від 18.03.2022, Адміністрацією Держспецзв`язку розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», про що було повідомлено Кабінет Міністрів України листом від 29.06.2022 № 16-857/ВС2 та станом на 28.06.2022 проєкт був погоджений без зауважень Міністерством цифрової трансформації України (лист від 27.06.2022 №1/04-1-4989).

На засіданні Кабінету Міністрів України, що відбулось 07 липня 2022 року, було прийнято План організації виконання рішення В.

Зазначеним Планом визначено органи, що відповідальні за виконання пункту 3 рішення РНБО України від 18.03.2022, а саме: Адміністрацію державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерство фінансів України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство регіональної політики України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство цифрової трансформації України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (за згодою), Концерн РРТ (за згодою) та встановлено, що фінансування заходів щодо виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 реалізується шляхом прийняття Урядом відповідного розпорядження.

Листом від 05.08.2022 № 16-1455/ВС2 Адміністрацією Держспецзв`язку, як головним розробником проєкту, повідомлено відповідача 3 про те, що проект розпорядження «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» погоджено Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством економіки України надано висновок про погодження із зауваженнями; Міністерством фінансів України надано зауваження. 01 серпня 2022 р. до Міністерства фінансів України надіслано додаткові фінансово-економічні розрахунки з проханням погодити проект розпорядження у найкоротший строк та вказано, що у разі отримання позитивного висновку від Міністерства фінансів України проект розпорядження буде надіслано до Міністерства юстиції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, листом від 05.08.2022 № 20-780/ВС1 Адміністрацією Держспецзв`язку також повідомлено про те, що за результатами опрацювання пункту 3.2 Плану організації виконання рішення РНБО України від 18.03.2022 щодо посилення охорони об`єктів, охорону об`єктів цифрового ефірного мовлення ТОВ «Зеонбуд» забезпечено в загальній системі охорони об`єктів Концерну РРТ, отже потреби щодо її посилення і внесення на розгляд Уряду проекту відповідного акту немає.

З наведеного вбачається, що дії щодо розробки проекту розпорядження на виконання пункту 3 рішення РНБО від 18.03.2022 вживалися відповідними органами, в тому числі, Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалось уже судом, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Враховуючи те, що рішенням РНБО від 18.03.2022 не було встановлено строків його виконання, наведені вище обставини та наявні докази у справі спростовують в повній мірі твердження позивача стосовно протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів шляхом забезпечення фінансування для функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів у чотирьох мультиплексах у стандарті DVB-T2: МХ-1, -2, -3 та -5, та посилення охорони об`єктів, що забезпечують мовлення.

Більш того, під час розгляду справи судом встановлено, що виконання пункту 3 рішення РНБО від 18.03.2022 реалізовано Кабінетом Міністрів України у розпорядженні від 15.11.2022 №1026-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для забезпечення функціонування цифрового ефірного мовлення».

Отже, відповідачем 3 виконано обов`язки, покладені на нього вимогами рішення РНБО від 18.03.2022.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі наведеного, на переконання суду, в адміністративному позові не наведено доказів, які підтвердили б, що відбулось реальне порушення прав позивача зі сторони Уряду, а викладені позовні вимоги до Кабінету Міністрів України не підтверджені належними доказами та є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, а також відсутність доказів реального порушення прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

У зв`язку із перебуванням у відпустці членів колегії суддів, а саме судді Войтовича І.І. у період з 09.02. по 20.02.2026р. (21.02. та 22.02.2026р. - вихідні дні), судді Горобцової Я.В. - у період з 23.02. по 06.03.2026р. (07.03. та 08.03.2026р. - вихідні дні), повний текст даного судового рішення виготовлено та підписано 10.03.2026р.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, код ЄДРПОУ 22837796) до Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд.13, код ЄДРПОУ 34620942), Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.10, код ЄДРПОУ 01190043), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд.12/2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35917061) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Є.В. Марич

Судді І.І. Войтович

Я.В. Горобцова