Ухвала суду № 134690469, 09.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

09 березня 2026 року Справа № 280/1698/26 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул.Апухтіна Дмитра, буд.29, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 40108688) про скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним дії Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що виразились у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Запорізькій області №891 від 06.06.2024 щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

зобов`язати Головне управління Національної поліції у Запорізькій області вчинити дії щодо направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Запорізькій області №416о/ с від 07.06.2024 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №891 від 06.06.2024 та №416о/с від 07.06.2024.

Разом із позовною заявою представник позивача надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У клопотанні зазначає, що представник позивача адвокат Піскарьов А.О. ознайомився з матеріалами службового розслідування лише 29.01.2026, після того, як позивач змінив адвоката. Також зазначає, що позивач є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу, у зв`язку із цим у нього обмежений доступ до правової допомоги.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що після постановлення ухвали від 09.03.2026 про відмову у відкритті провадження у справі у частині позовних вимог, цією ухвалою вирішується питання щодо позовних вимог про:

визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що виразились у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головне управління Національної поліції у Запорізькій області вчинити дії щодо направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Отже, з огляду на предмет позовних вимог, строк звернення до суду із вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення до позивача дисциплінарної відповідальності за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України становить один місяць;

строк звернення до суду із позовною вимогою про зобов`язання відповідача направити до Національного агентства з питань запобігання корупції інформацію про відсутність правових підстав для перебування відомостей про позивача в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України становить шість місяців.

Відповідно до інформації, яка міститься у КП «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа №280/5840/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В межах розгляду справи №280/5840/24 судом було, зокрема, досліджено матеріали службового розслідування, а саме висновок службового розслідування, затверджений 06.06.2024 Начальником ГУНП в Запорізькій області та наказ від 06.06.2026 №891 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

При цьому, у висновку службового розслідування також зазначено про наявність у діях позивача порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Відтак, позивач був обізнаний про можливе порушення своїх ще станом на 21.06.2024, коли звернувся до суду із позовом у межах справи №280/5840/24.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №280/5840/24 - без змін.

Посилання представника позивача адвоката Піскарьова А. та той факт, що він ознайомився із матеріалами службового розслідування лише 29.01.2026 не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду. Також не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду зміна адвоката. Так, той факт, що адвокат позивача ознайомився з матеріалами службового розслідування лише 29.01.2026 не свідчить, що позивач не був обізнаний про можливе порушення своїх прав.

Натомість, звернення позивача до суду ще 21.06.2024 свідчить про те, що позивач був повністю обізнаний про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про всі етапи проведення службового розслідування та про факти порушення ним вимог Закону України «Про запобігання корупції», про що зазначено у висновку службового розслідування.

Щодо посилання представника позивача на те, що ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем та обмежений у доступі до правової допомоги, то суд зазначає таке.

Як вбачається із заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач після мобілізації 07.06.2024, оскаржував накази відповідача у межах справи №280/5840/24 у суді першої та апеляційної інстанції у 2024 році. Також, позивач оскаржував правомірність притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КпАП України у Свалявському районному суді Закарпатської області та у Закарпатському апеляційному суді у 2025 році. Також, у 2025 році позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд справи №280/5840/24 за нововиявленими обставинами.

Отже, посилання представника позивача, що ОСОБА_1 обмежений у доступі до правової допомоги не відповідають дійсності.

Також, щодо посилання представника позивача на необхідність врахування судом статусу військовослужбовця суд зазначає наступне.

У пункті 57 мотивувальної частини постанови від 29.11.2024 у справі №120/359/24 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:

"Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку."

Таким чином, для сам факт проходження позивачем військової служби у період дії в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.

При встановлені того, чи є поважною причиною пропуску процесуальних строків військовослужбовцем, суд повинен з`ясувати особливості його правового статусу та характер його служби, а саме: наявність (відсутність) обмежень доступу до правової допомоги, особливості виконання обов`язків служби (службових обов`язків), фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців та обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя.

Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2024 року по справі № 990/12/24.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу у визначений законодавством строк звернутися до суду, позивачем не надано та в позовній заяві не зазначено.

Позивач не надав суду доказів залучення до виконання бойових та спеціальних завдань у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави, що перешкоджало у доступі до правової допомоги.

Аналізуючи викладене вище, суддею не встановлено підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд зазначає, що строк, пропущений позивачем є значним.

Оскільки, позивач ще у червні 2024 року не погодившись із результатами висновків службового розслідування вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду, то ця позовна заява, яка подана 02.03.2026 - є такою, що подана із порушенням строку звернення.

Таким чином, представник позивач не обґрунтував належним чином поважність причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Меньшикова проти України від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, №93).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України.

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Згідно з ч.1,2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позовну заяву подано з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали заяви про поновлення строку звернення до суду не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 122, 123 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в частині позовних вимог про:

визнання протиправним дій Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що виразились у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головне управління Національної поліції у Запорізькій області вчинити дії щодо направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник