Ухвала суду № 134690270, 10.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід судді

10 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/399/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.

позивача: представник - не з`явився,

відповідача - Фекете В.А.,

розглянувши заяву головуючого судді Ващиліна Р.О. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці щодо неповернення транспортного засобу - напівпричіп «SHWARCMULLER» р.н. НОМЕР_1 , що був доставлений 24 серпня 2022 до митниці призначення, в пункт пропуску "Ужгород-Вишнє Нємецьке" власнику - ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Закарпатську митницю повернути транспортний засіб - напівпричіп «SHWARCMULLER» р. н. НОМЕР_1 , що був доставлений 24 серпня 2022 року до митниці призначення, в пункт пропуску "Ужгород-Вишнє Нємецьке" власнику - ОСОБА_1 без стягнення витрат за зберігання на складі митниці.

В підготовчому судовому засіданні 10 березня 2026 року головуючий суддя Ващилін Р.О. подав заяву про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що представником відповідача в цій справі є його колишній помічник - Фекете Вікторія Андорівна.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача проти самовідводу головуючого судді Ващиліна Р.О. не заперечила.

Представник позивача в судове засідання 10 березня 2026 року не з`явився, однак надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву головуючого судді Ващиліна Р.О. про самовідвід, суд зазначає наступне.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентують принцип незмінності складу суду, відповідно до якого справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (пункти 1.1-1.2).

Об`єктивність судді, згідно з Бангалорськими принципами, є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Зазначений принцип передбачає те, що при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Разом з тим, з метою уникнення сумніві в неупередженості судді, положеннями ст. 36 КАС України визначені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), серед яких:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Вказаний перелік не є вичерпним. Однак з його правового аналізу вбачається, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі наявності будь-яких обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або обґрунтованості.

Право кожного на незалежний та безсторонній суд гарантується також ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до положень якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим судом.

Зазначене право кореспондується з основним завданням адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний усунути найменшу підозру у заінтересованості чи упередженості судді під час розгляду справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, оскільки при здійсненні правосуддя головним є публічний інтерес. Враховуючи наведене, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, є важливим елементом права, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року).

З огляду на наведене відводу підлягає суддя не лише у разі існування конкретних фактів що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, представником відповідача в цій справі є колишній помічник головуючого судді Ващиліна Р.О., що може викликати сумніви в позивача в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді цієї справи. Тому головуючий суддя Ващилін Р.О. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 40, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву головуючого судді Ващиліна Р.О. про самовідвід - задовольнити.

2. Адміністративну справу №260/399/26 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - передати до відділу документообігу та забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін