Рішення № 134682707, 27.02.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2564/25

Провадження № 2/191/1159/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Твердохліб А.В., за участю секретаря Яришевої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Синельникове Дніпропетровської області, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, направлений через засоби поштового зв`язку, вимоги у якому обґрунтовано тим, що 30 травня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101654810, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору відповідач також підтвердив, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до ного потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641. 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

16 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступив факторові право грошової: вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - і боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактору прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників від 16 липня 2024 року до Договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12237.52 грн, з яких:

-6925 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3312.52 грн - сума заборгованості за відсотками;

-2000 грн.- заборгованість за комісією;

-грн - сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16.07.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 101654810 в сумі 12237.52 грн, з яких:

-6925 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3312.52 грн - сума заборгованості за відсотками;

-2000 грн - заборгованість за комісією.

Щодо укладання кредитного договору № 19128-06/2021.

29 червня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19128-06/2021.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також, п.п. 1.7. п. 1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п.п. 2.3. п.2 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

29.12.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №29122021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29122021 від 29.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20000 грн, з яких:

-8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-12000 грн - сума заборгованості за відсотками;

-грн - сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.12.2021 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 19128-06/2021 в сумі 20000 грн., з яких:

-8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-12000 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В зв`язку із викладеними обставинами, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старобільськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість:

за кредитним договором від 30 травня 2021 року № 101654810, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , в сумі 12237.52 грн, з яких:

-6925 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3312.52 грн - сума заборгованості за відсотками;

-2000 грн.- заборгованість за комісією;

-00 грн - сума заборгованості за пенею.

за кредитним договором від 29 червня 2021 року №19128-06/2021, укладеним між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , в сумі в сумі 20000 грн, з яких:

-8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-12000 грн - сума заборгованості за відсотками;

-00 грн - сума заборгованості за пенею,

а також судові витрати.

Представник позивача Костюшок П.М. в позовній заяві вказав, що вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 , яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади за останнім відомими зареєстрованим місцем проживання, в порядку, визначеному ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не надала.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Розгляд справи здійснено в порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

30 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101654810, за яким ТОВ «Мілоан» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 20000 грн, строком на 30 днів з 30.05.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 29.06.2021 року. За п.1.5.1, визначено, що комісія за надання кредиту становить 2000 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 6000 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотком від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку за цим договором: фіксована (а с. 7-10).

Згідно платіжного доручення №28155056, ТОВ «Мілоан» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000 грн 00 коп., за договором №101654810 (а.с.13).

16 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступало) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі до боржника ОСОБА_1 , в сумі 12237.52 грн, з яких:

-6925 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3312.52 грн - сума заборгованості за відсотками;

-2000 грн.- заборгованість за комісією;

00 грн - сума заборгованості за пенею.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Але, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нарахування комісії за надання кредиту є незаконним, адже воно суперечить імперативним нормам законодавства, зокрема положенням Закону України «Про споживче кредитування» та Цивільного кодексу України, які прямо забороняють встановлення будь-яких додаткових платежів за дії кредитора, що є його обов`язком за договором. Така комісія фактично покладає на споживача витрати, не передбачені законом і не пов`язані з реальним наданням додаткових послуг, а відтак не підлягає стягненню з позичальника.

Дане твердження підтверджується також практикою Верховного Суду у справі, а саме, у Постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 зазначив наступне: А саме, якщо у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, суду не надані.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним правонаступником кредитора, яким є позивач ТОВ «ЄАПБ», право на стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит від 30.05.2021 року №101654810 у сумі 10237 грн 52 коп., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6925 грн, та сумою заборгованості за відсотками 3312 грн 52 коп. Сума заборгованості за комісією у розмірі 2000 грн. стягненню не підлягає з підстав, наведених вище.

Крім того, 29 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №19128-06/2021, за яким вона отримала в безготівковій формі у національній валюті на вказані нею реквізити платіжної банківської картки, фінансовий кредит у сумі 8000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, тобто до 27.07.2021 року. Сторонами договору визначено, що клієнт сплачує товариству 456,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,25% (процентів) на добу. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється, згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (а.с.30-32, 33).

Згідно інформаційної довідки від 04.11.2024 року, наданої ТОВ «Платежі Онлайн», який діє як технологічний оператор платіжних послуг, підтвердив успішну транзакцію 29.06.2021 року через платіжний сервіс «Platon», у сумі 8000 грн 00 коп. (а.с.34), про що заперечень відповідачем суду не надано.

29.12.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №29122021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29122021 від 29.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20000 грн, з яких:

-8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-12000 грн - сума заборгованості за відсотками;

-00 грн - сума заборгованості за пенею.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов за договорами кредиту, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року у справі №754/5108/17 (провадження №61-15938св20), з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі №643/11542/15-ц (провадження №61-26св18) зроблено висновок, що: «згідно з пунктом 1.37статті 1Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктом 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30 грудня 1998 року №556, пунктами 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року №254 бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп`ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації, зокрема і первинної, складеної в момент вчинення господарської операції, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, розрахунки заборгованості, виконані в автоматизованому режимі, та виписки з особового рахунку клієнта є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 1,2 ст.83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Викладені обставини є встановленими судом під час розгляду справи, на підставі належним чином завірених документів, наданих позивачем.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, але підлягають частковому задоволенню, оскільки у належний спосіб не підтверджено підстав для нарахування комісії, про що вказано вище.

Розподіл судових витрат здійснити на підставі статті 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат, крім сплати судового збору, суду не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старобільськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість:

за кредитним договором від 30 травня 2021 року № 101654810, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , в сумі 10237 (десять тисяч двісті тридцять сім) грн 52 коп., з яких:

-6925 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3312.52 грн - сума заборгованості за відсотками;

-00 грн - сума заборгованості за пенею.

за кредитним договором від 29 червня 2021 року №19128-06/2021, укладеним між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , в сумі в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп., з яких:

-8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-12000 грн - сума заборгованості за відсотками;

-00 грн - сума заборгованості за пенею.

В задоволенні іншої частини позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старобільськ Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), судовий збір у сумі 2840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн 14 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя А. В. Твердохліб