Ухвала суду № 134679688, 05.03.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1329/16-к

Провадження № 1-кп/307/299/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2016 року за № 12016070160000045 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2016 року за № 12016070160000045.

ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що 11 січня 2016 року близько 19 години, керуючи автомобілем марки «Skoda Superb» номерний знак Польщі НОМЕР_1 , почала рух на автомобілі по вул. Залізничній в смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області в напрямку с. Вонігово, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.5; 21.4 Правил дорожнього руху України, якими передбачено: п. 1.5. - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 21.4 водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу, продовжила рух на автомобілі не зважаючи на те, що бачила, як пасажир автомобіля потерпіла ОСОБА_6 відкрила задню праву дверку на автомобілі та хотіла вийти, при цьому, ОСОБА_4 уникаючи зіткнення з невстановленим автомобілем, з`їхала на ліве узбіччя, тим часом ОСОБА_6 вистрибнула з автомобіля та впала на дорожнє покриття, у результаті чого пасажирка автомобіля марки «Skoda Superb» номерний знак Польщі НОМЕР_1 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому потиличної кістки з переходом на основу черепа та забою м`яких тканин потиличної області голови, синця та садна правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №53 від 27 січня 2016 року відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так - як вони є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

26 лютого 2026 року захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття відносно ОСОБА_4 кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засідання обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 підтримали раніше подане клопотання. Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнає, проте просить закрити кримінальне провадження у зв`язку з закінченням строку давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв`язку з закінченням строку давності її притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, згідно поданих заяв просили розглядати кримінальне провадження у їх відсутності.

Суд, в порядку визначеному КПК України, роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_4 суть обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 повідомила, що зміст пред`явленого їй обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України у даному кримінальному провадженні, є зрозумілим, вину не визнає та просить звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частинами першою статті 286 КПК України, передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акта, складеного та затвердженого 25 квітня 2016 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яке мало місце 11 січня 2016 року.

Санкцією ч.2 ст. 286 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КК України, тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Частинами 2, 3 статті 49 КК України, встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, суд звільняючи особу від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України має перевірити, чи зупинялась або переривались строки давності.

Судом таких обставин не встановлено.

Щодо невизнання обвинуваченою вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким злочином, і з часу вчинення минуло понад десять років та обвинувачена не ухилялася від органів досудового розслідування або суду і не вчинила нового кримінального правопорушення, є підстави звільнити останню від кримінальної відповідальності із закінченням строку давності, у зв`язку з чим клопотання слід задовольнити, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрити.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 слід залишити без розгляду у зв`язку із закриттям кримінального провадження.

Суд роз`яснює право звернення із цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

В межах зазначеного провадження органом досудового розслідування понесені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 820,00 грн.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала правовий висновок, за яким якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Оскільки ОСОБА_4 звільняється судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2016 року за № 12016070160000045 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - закрити.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 залишити останньому.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 08 год. 20 хв. 10 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1