Ухвала суду № 134678766, 09.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.03.2026

Справа № 334/1969/26

Провадження № 1-кс/334/750/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12026082050000494 від 07 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026082050000494 від 07 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 07 березня 2026 року приблизно о

15 год. 30 хвил. ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка добровільно впустила його до квартири внаслідок обману щодо повідомленої мети візиту для виконання функцій контролера і перевірки облікових приладів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілої ОСОБА_8 , відкрито заволодів майном потерпілої, а саме: мобільним телефоном «Redmi Note 14» у корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті 6/128 Gb, IMEI №1: НОМЕР_1 , IMEI №2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , вартістю 7 500 гривень, і коштами з гаманця потерпілої у сумі 3 600 гривень.

Відкрито заволодівши майном потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілій майнової шкоди у розмірі 11100 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме: відритому викрадені чужого майна (грабіж) вчиненому в умовах воєнного стану.

07 березня 2026 року о 15:40 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за ч.4 ст.186 КК України.

У вчиненні злочину за ч.2 ст.307 КК України, обґрунтовано підозрюється - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Запоріжжя, громадянин України, який маючий середню освіту, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, однак:

відділом поліції № 2 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню №12020160500001063 від 05 березня 2020 за ч.1 ст.186 КК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук;

03 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя направлено обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого

ч.4 ст.186 КК України;

20 лютого 2025 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя направлено обвинувальний акт за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених

ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

Протоколом огляду місця події від 07 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_4 ;

Протоколом допиту потерпілої - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 березня 2026 року;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.03.2026 року - потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 березня 2026 року - потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Протоколом огляду від 08 березня 2026 року;

Протоколом допиту свідка від 07 березня 2026 року - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 березня 2026 року - свідку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 березня 2026 року - свідку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Протоколом допиту свідка від 07 березня 2026 року - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 березня 2026 року - свідку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 березня 2026 року - свідку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Протоколом допиту свідка від 08 березня 2026 року від 07 березня 2026 року - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

Протоколом огляду;

Протоколом огляду від 07 березня 2026 року;

Протоколом допиту свідка від 08 березня 2026 року - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

Протоколом допиту свідка від 08 березня 2026 року - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

Протоколом затримання особи в порядку ст.208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 березня 2026 року на підставі ст.276 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру за ч.4 ст.186 КК України.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного злочину.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується є тяжким, та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, у зв`язку з чим ОСОБА_5 будучи обізнаним про міру покарання, яка йому загрожує за вказаний злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Разом з цим, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України, оскільки підозрюваний ніде не працює, не має джерела постійного доходу, не одружений, соціальних зв`язків не має.

З урахуванням зазначеної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що ризик переховування останнім від органів досудового розслідування та/або суду є досить високим.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення тобто ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Також, ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі матиме можливість вживати відповідних заходів щодо знищення, приховання або спотворення предметів та документів, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження та можуть бути використані органом досудового розслідування на підтвердження його протиправної діяльності.

З урахуванням зазначених обставин у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що вказаний ризик є досить високим та ймовірним.

3) незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 володіє повною інформацією стосовно потерпілої та понятих, присутніх під час проведення слідчих дій, в зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на таких свідків з метою зміни їх показань, а також на інших підозрюваних у зазначеному кримінальному провадженні;

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вказаний ризик виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, в тому числі з метою прикриття, приховання слідів вже вчиненого ним злочину.

Так, ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою, однак відносно останнього направлено до судів 2 (два) обвинувальні акти за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) вчинених у сфері проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері проти власності для власного існування, тому існує велика вірогідність, що ОСОБА_5 буде продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів. Крім того встановлено, що ОСОБА_5 офіційно є безробітним, не має достатнього законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваного, в подальшому може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України;

- підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання позбавленням волі на строк від семи до десяти років, тобто тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан підозрюваного ОСОБА_5 дозволять йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 зможе впливати на свідків, потерпілу, інших підозрюваних у кримінальному провадженні за допомогою засобів мобільного зв`язку, а також продовжувати злочинну діяльність.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на особливу довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу. Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 не зменшить наявність вищевказаних ризиків та жодним чином не зможе перешкодити їх реалізації.

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідність визначити розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з тим, що менший розмір застави не змусить останнього виконувати у повному обсязі покладені на нього судом обов`язки, через усвідомлення невідворотності відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, та може мати наслідком переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, через незначний для нього розмір застави.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків та для виконання завдань кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурорка підтримала клопотання. Просила обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

В судовому засідання слідчий підтримав клопотання просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що провину свою визнає частково, заперечив, щодо задоволення клопотання. Просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та її належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочину, що інкримінується підозрюваному, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12026082050000494 від 07 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 266240 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA928201720355289002015001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , провадження по справі №1-кс/334/750/26, ЄУН 334/1969/26. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з 07 березня 2026 року з 15 години 40 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 06 травня 2026 року о 15 годині 40 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1