Ухвала суду № 134678744, 10.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7578/25

Провадження №2/333/486/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, за правилами загального позовного провадження, цивільну справи №333/7578/25 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до Костянтинівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, в якому просить суд визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 11 березня 2025 року Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області зареєструвала спадкову справу за №111/2025, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 травня 2025 року відповідач на запит державного нотаріуса повідомив, що територія Костянтинівської сільської ради тимчасово окупована з 25 лютого 2022 року, інформація щодо містобудівельної, землевпорядної та іншої облікової документації певних видів відсутня, оскільки залишилася на тимчасово окупованій території громади. 28 липня 2025 року державним нотаріусом винесено постанову за № 1319/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності померлого ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 . 21 жовтня 1997 року спадкодавець ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажі вказаного будинку на Мелітопольській міській біржі нерухомості, який був зареєстрований Мелітопольським міським бюро технічної інвентаризації 23 січня 1998 року в книзі за №1005 за ОСОБА_2 . Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про шлюб позивачка ОСОБА_3 змінили прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_4 . Згідно з постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 спадщину прийняла, подавши заяву про прийняття спадщини від 11.03.2025 року, іншими спадкоємцями першої черги є донька спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка подала заяву про відмову від прийняття спадщини від 11.03.2025 року, та його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спадщину не прийняв, оскільки не звернувся до нотаріальної контори у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України. Таким чином, наразі існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що і стало підставою для звернення позивачки до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 22.08.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження і з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі (а.с.27).

01 вересня 2025 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову і слухання справи без його участі, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Костянтинівська сільська військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.34-35, 36-37).

Ухвалою суду від 19.11.2025 року підготовче провадження по цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.48).

Позивачка і її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені судом своєчасно і належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, в якій підтримав викладене в позовній заяві, а також просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав заяву про визнання позову і слухання справи без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 року ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №2228 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис №1148 від 27.08.1983 року, позивачка ОСОБА_7 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с.16 зворотна сторона).

21 жовтня 1997 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_8 на Мелітопольській міській біржі нерухомості договір купівлі-продажі будинку АДРЕСА_1 , який був зареєстрований Мелітопольським міським бюро технічної інвентаризації 23 січня 1998 року в книзі за №1005 за ОСОБА_2 (а.с.11, 12-13).

11 березня 2025 року Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області зареєструвала спадкову справу за №111/2025, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29 травня 2025 року Костянтинівська сільська військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області на запит державного нотаріуса повідомила, що територія Костянтинівської сільської ради тимчасово окупована з 25 лютого 2022 року, інформація щодо містобудівельної, землевпорядної та іншої облікової документації певних видів відсутня, оскільки залишилася на тимчасово окупованій території громади (а.с.10).

28 липня 2025 року державним нотаріусом винесено постанову за № 1319/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності померлого ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 випливає, що ОСОБА_1 спадщину прийняла, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини від 11.03.2025 року. Іншими спадкоємцями першої черги є донька спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка подала заяву про відмову від прийняття спадщини від 11.03.2025 року, та його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спадщину не прийняв, оскільки не звернувся до нотаріальної контори у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст.16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обраний позивач спосіб захисту його прав передбачений законом і відповідає йому.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивачки шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно з положеннями статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Як передбачено ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 2 та ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Зважаючи на те, що починаючи з 25 лютого 2022 року територія Костянтинівської сільської ради є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, зазначене унеможливило надання нотаріусу інформації щодо містобудівельної, землевпорядної та іншої облікової документації певних видів, оскільки така документація залишилася на тимчасово окупованій території громади.

Таким чином, позивачка як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 не може оформити своїх спадкових справ, у зв`язку з відмовою нотаріуса.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.317, 318, 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 10 березня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков