Ухвала суду № 134678062, 09.03.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3541/25

Провадження № 2-о/188/33/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/3541/25

Заявник: ОСОБА_1

Представник заявника: ОСОБА_2

Заінтересовані особи:

- Миколаївська сільська рада Миколаївської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області

- Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори

про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати заявника ОСОБА_1 за життя, ОСОБА_3 отримала квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №323 від 15.05.2025 року виданої Відділом «ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ» виконавчого комітету

Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на момент смерті ОСОБА_3 вищезазначеній у квартирі з нею проживали та були зареєстровані:

ОСОБА_4 (вітчим заявника)

ОСОБА_1 - син померлої;

ОСОБА_5 дружина заявника;

ОСОБА_1 - який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявника з дружиною народився син ОСОБА_6 , який був також зареєстрований за вказаною адресою.

10 жовтня 2008 року ОСОБА_1 і члени його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 в рівних частках набули права власності на квартиру відповідно до свідоцтва про право власності на житло.

Згідно з довідкою Павлоградського МБТІ №21327 від 09.07.2025 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 /4 частина квартири, ОСОБА_5 1/4 частина квартири, ОСОБА_7 1/4 частина квартири, ОСОБА_4 1/4 частина квартири, станом на 03.04.2009р. на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.10.2008р. виконкомом Миколаївської сільської ради та записано в реєстрову книгу №6-64.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер вітчим заявника ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки №322 від 15.05.2025 року, яка видана Відділом «ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ» виконавчого комітету

Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на момент смерті ОСОБА_4 у вищезазначеній квартирі з ним були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на все майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але 14.08.2025 року отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не підтвердив проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Факт того, що заявник та померлий вітчим з 1992 року постійно проживали разом та вели спільне господарство по АДРЕСА_2 засвідчено у довідці №176 від 11.09.2025 року виданої виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області .

Також факт спільного проживання заявника з померлим вітчимом підтверджується довідками про реєстрацію за однією адресою та фактом набуття квартири у спільну власність.

Заявник вважає, що інші спадкоємці на спадкове майно відсутні, тобто встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

ОСОБА_1 просить заяву задовольнити.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану заяву і зазначив, що факт проживання однією сім`єю не визнається нотаріусом, а тому вони вимушені звернутись до суду в окремому провадженні.

Зацікавлені особи надали заяви до суду про розгляд заяву без участі представників..

. Вислухавши представника заявника, вивчивши заяву та документи додані до неї приходжу до висновку про необхідність залишити заяву без розгляду з наступних підстав.

У відповідності ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Ключовим в окремому провадженні є підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В даному випадку при вирішенні зазначеного питання суд повинен з`ясувати фактичні обставини, правову позицію матері кожної дитини і факт участі батька дітей в їх матеріальному забезпеченні, а тому існує спір про право.

Висновки суду не суперечать практиці Верховного суду і відповідають Правовій позиції у Постанові КЦС ВС від 04.12.2024 у справі № 551/812/23 (№ в ЄДРСР 123658923) де зазначено, що існування спору про право щодо участі батька дитини в її матеріальному забезпеченні / утриманні не може з`ясовуватися безвідносно до дій батька дитини, тому має вирішуватися за загальним правилом у межах спору про право у позовному провадженні.

У справі № 551/812/23 Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено заяву про встановлення факту перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років, в тому числі і доньки дружини від попереднього шлюбу, заяву залишив без розгляду.

Таким чином суд приходить до висновку, із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі. Така класифікація відповідає римській максимі ex facto ius oritur (право виникає з факту).

Факти, що підлягають встановленню судом, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у не права, за захистом якого вона звернулась до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент смерті ОСОБА_4 у вищезазначеній квартирі з ним були зареєстровані крім заявника ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які є власниками частки спірної квартири і такими, що прийняли спадщину, а тому існує спір про право на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 265, 315-319 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Миколаївська сільська рада Миколаївської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна