Рішення № 134676168, 14.11.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4677/25

Провадження № 2/0203/2127/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.

за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором

ВСТАНОВИВ:

07.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором у сумі 25 255,44 грн, з яких 10 726,16 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14 529,28 грн - заборгованість по відсоткам за користування ним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 189246615, відповідно до умов якого відповідачу на карту НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 15 484,00 грн. Договір укладено в формі електронного документа з використання електронного підпису, а саме відповідач, за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, що є невід`ємною частиною кредитного договору, підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, після чого виявила бажання отримати кредит, заповнивши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 110 від 01.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 строком дії до 30.12.2024 (з урахуванням додаткових угод). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором № № 189246615 від 24.02.2020.

Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, а тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 25 255,44 грн, з яких 10 726,16 грн - заборгованість по кредиту, 14 529,28 грн - заборгованість по відсоткам за користування ним, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 цивільну справу № 203/4677/25, провадження № 2/0203/2127/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду 08.07.2025.

Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 29.08.2025 було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача щодо витребування від АТ КБ «Приватбанк» інформації, а саме:

-чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_1 ;

-інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 в період з 24.02.2020 по 29.02.2020;

-чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком НОМЕР_1 та чи знаходиться/вся в анкетних даних ОСОБА_1 ;

-первинні документи бухгалтерського обліку щодо зарахування коштів на картку НОМЕР_1 в період з 24.02.2020 по 29.02.2020 у сумі 15 484,00 грн;

-повний номер рахунку картки НОМЕР_1 ;

-надати інформацію про всі номери телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» та надіслання судових повісток на адресу, яка зазначена у кредитному договорі, причин неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

З урахуванням викладених вище обставин, на підставі ст. ст. 280,287,288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (товариство) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 189246615 (надалі - договір), який підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором №98АZF4K6, що був відправлений 24.02.2020 о 15:27:55 на його номер телефону ( НОМЕР_3 ).

За умовами договору товариство зобов?язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 15 484,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, нараховані згідно п.п. 1.3, 1.4 або 1.5 договору.

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.2 договору).

Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку, передбаченого п. 1.2 цього договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід?ємною частиною договору (п. 1.7 договору).

Перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням від 24.02.2020 та випискою руху грошових коштів по картці НОМЕР_1 , наданою АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої на вказану картку 24.02.2020 зараховано кошти у сумі 15 484,00 грн.

Також, згідно інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», картка НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 та його фінансовий номер телефону - НОМЕР_3 .

В матеріалах справи містяться додаткові угоди до договору від 25.03.2020, 27.04.2020, 28.04.2020, 27.05.2020, 29.06.2020, якими був продовжений строк надання кредиту та змінювалася процента ставка за користування ним.

Відповідач належним чином своїх зобов?язань за договором не виконував, внаслідок чого станом на 01.12.2020 за ним утворилася заборгованість в сумі 25 255,44 грн, з яких 10 726,16 грн - заборгованість по кредиту, 14 529,28 грн - заборгованість по відсоткам за користування ним.

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1ст.638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 110 від 01.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором на суму 25 255,44 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (з урахуванням додаткових угод). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за договором на суму 25 255,44 грн.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором на суму 25 255,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що він припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 25 255,44 грн, з яких 10 726,16 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14 529,28 грн - заборгованість по відсоткам за користування ним.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 05.06.2025 уклав із Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01.

05.06.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено додаткову угоду № 25770549096 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01, згідно умов якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги по захисту прав та інтересів позивача по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 189246615 від 24.02.2020.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, позивачу надано наступний перелік правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» (витрачено 2 години, вартість послуг - 5 000,00 грн); 2) вивчення матеріалів за кредитним договором (витрачено 2 години, вартість послуг - 1 000,00 грн); 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (витрачено 1 годину, вартість послуг - 500,00 грн). 4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації (витрачено 1 годину, вартість послуг - 500,00 грн). Всього надано послуг на 7 000,00 грн.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, виходячи з положень частини 3 статті 141 ЦПК, ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатським об`єднанням роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді у сумі 7 000,00 грн є завищеними.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 25 255,44 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову. Адвокатським об`єднанням аналогічні послуги надаються по ряду інших кредитних договорів, отже підготовка документів для звернення до суду у рамках цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення понесених ним під час подачі позову витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи характер виконаної адвокатами робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 5,10-13,76-82,89,133,141,258,259,263-265,279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 189246615 від 24.02.2020 у сумі 25 255,44 грн (двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн 44 коп.), витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн (три тисячі грн).

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 01.12.2025.

Суддя І.В. Іваницька