Рішення № 134674441, 09.03.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5874/25

провадження № 2/362/984/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.03.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, Позичальник) про стягнення заборгованості за Договором № 470588-КС-001 про надання кредиту від 19 липня 2023 року, що становить 212 069,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує свої зобов`язання за Договором, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади», не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами та дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Договір № 470588-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до п. 2.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 27 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Сторонами узгоджено такі умови кредитування: Тип Кредиту: кредит. Строк, на який надається Кредит: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15012963, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 4 050,00 грн. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Загальний розмір наданого Кредиту: 27 000,00 грн. Термін дії Договору: до 03.01.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 70 200,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16 процентів. Дата видачі Кредиту 19.07.2023. Дата повернення Кредиту 03.01.2024 (п.п. 2.2. 2.11 Договору).

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 27 000,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також відомостями, наданими банком-емітентом платіжної картки.

07 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 470588-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 21.09.2024 р.»

30 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 470588-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 17.05.2025 р.»

Відповідно до Довідки про стан заборгованості за Договором № 470588-КС-001 загальна заборгованість відповідача станом на 02 липня 2025 року становить 212 069,48 грн. та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 000,00 грн. та суми прострочених платежів по відсоткам - 185 069,48 грн.

Отже, спірні правовідносини стосуються повернення фізичною особою кредиту, отриманого у фінансовій установі, який складається із тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, за відсутності доказів на спростовання факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, оскільки доказів повернення фактично отриманих та використаних коштів в добровільному порядку матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у частині суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 27 000,00 грн.

Разом з тим, суд не може в повній мірі погодився з наданим позивачем розрахунком заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21, від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, суд не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. Суд визначає розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону.

Так, відповідно до розрахунку позивача, зважаючи на те, що відповідач не виконувала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилась заборгованість у сумі 212 069,48 грн. з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту - 27 000,00 грн., сума прострочених платежів по відсоткам - 185 069,48 грн.

Отже, позивач, серед іншого, просить стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 185 069,48 грн.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 у справі № 679/1103/23 зазначив, що сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Таким чином, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Окрім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на зазначене, а також те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість по процентах становить 185 069,48, тобто майже в шість разів перевищує суму наданого кредиту, суд вважає її непропорційно великою та такою, що суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до 50% розміру заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 500,00 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 40 500,00 грн., з яких 27 000, грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 13 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору 485,99 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

1.Задовольнити частково позов.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість у розмірі 40 500 (сорок тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п`ять) гривень 99 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Дата складення повного судового рішення: 09 березня 2026 року.

Суддя О.В. Попович